справа № 361/9679/26
провадження № 2-з/361/85/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
14 серпня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити майбутній позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме земельну ділянку площею 0,4743 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0064, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с/рада Станичненська.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилалась на те, що предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до Броварського міськрайонного суду Київської області, є позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за Договором позики від 23.02.2026 року у розмірі 3 500 000 (три мільйони п`ятсот тисяч) грн 00 коп., яка складається із суми основного боргу (тіла позики), не поверненої відповідачем у визначений Договором позики строк.
23.02.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір позики, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 3 500 000 грн 00 коп. Факт передачі грошових коштів у повному обсязі підтверджується власноручною розпискою ОСОБА_2 від 23.02.2026 року.
Однак у встановлений в Договорі позики строк, а саме до 01.07.2026 року та станом на дату подання цієї заяви ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань не виконав, отриману суму позики позивачу не повернув, жодних дій щодо врегулювання заборгованості не вчиняє, в зв`язку з чим заявник має намір звернутися до суду з метою захисту своїх прав та інтересів і стягнення з відповідача/боржника зазначеної суми заборгованості.
Вважає, не вжиття заходів забезпечення позову, у випадку ухвалення на користь позивача судового рішення, може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, що значно порушить його права, враховуючи що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за договором позики та 29.06.2026 вже відчужив належне йому майно.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд з`ясовує наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В постановах Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №904/1934/23 та від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказано, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У постановах від 02 серпня 2019 року у справі № 915/538/19, від 06 листопада 2018 року у справі № 923/560/17 Верховний Суд зазначив, що суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат. Сам лише факт відсутності вказаних позивачем відкритих банківських рахунків, майна боржника не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми позову, що належить відповідачу, оскільки, як передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає про намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 23 лютого 2026 року у розмірі 3 500 000 грн, на підтвердження чого надано копію договору позики та розписки про отримання відповідачем грошових коштів.
Заявник також посилається на те, що визначений договором строк повернення позики сплив 01 липня 2026 року, однак грошові кошти відповідачем не повернуті.
Враховуючи характер майбутньої позовної вимоги, яка має грошовий характер, суд вважає обґрунтованим застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми заявлених майбутніх позовних вимог.
Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, безпосередньо пов`язаний із предметом майбутнього спору та спрямований на забезпечення реального виконання можливого рішення суду про стягнення заборгованості. При цьому накладення арешту на грошові кошти має бути обмежене сумою 3 500 000 грн.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд зобов`язаний враховувати не лише інтереси позивача, а й права та законні інтереси інших осіб, які можуть бути порушені внаслідок застосування таких заходів.
А тому суд не вбачає достатніх підстав для накладення арешту на земельну ділянку площею 0,4743 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0064.
Саме по собі посилання заявника на те, що 29 червня 2026 року відповідач відчужив належне йому майно, не свідчить про існування реального та обґрунтованого ризику відчуження саме зазначеної земельної ділянки або вчинення щодо неї інших дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.
Заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про намір відповідача відчужити зазначену земельну ділянку, не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на її відчуження, зміну власника чи обтяження, а також не обґрунтовано, чому саме накладення арешту на цю земельну ділянку є необхідним для забезпечення виконання можливого рішення суду.
Крім того, з урахуванням того, що предметом майбутнього позову є стягнення грошової заборгованості, а заявником обґрунтовано можливість забезпечення виконання такого рішення шляхом накладення арешту на належні відповідачу грошові кошти, суд вважає, що на час розгляду заяви про забезпечення позову заявником не наведено достатніх підстав для застосування додаткового заходу у вигляді накладення арешту на зазначену земельну ділянку.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково - шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми 3 500 000 грн.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відповідно до статті154 ЦПК України.
Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову 3500000 гривень, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, окрім тих коштів, накладення арешту на які заборонено законом.
У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Дані боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ведмідь Н.В.