Номер провадження: 22-ц/813/7293/26
Справа № 492/390/26
Головуючий у першій інстанції Черевата В. І.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29 квітня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Черевата В.І., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
У березні 2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що 20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі по тексту - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 671647, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,0 грн.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору. Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Заборгованість відповідачки перед позивачем становить 32 800,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 22 800,00 грн.
16.11.2020 між TOB «Лінеура Україна» та TOB «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-16112020, згідно якого TOB «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками TOB «Лінеура Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 671647 від 20.03.2020. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 29.04.2026 заявлені ТОВ «ФК «Кредит Капітал» позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 671647 від 20.03.2020 у сумі 15000,0 грн, а також вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у строк визначений п. 1.3 кредитного договору, а саме з 20.03.2020 року до 19.04.2020 року проценти за користування кредитом нараховувались відповідно до п. 1.4.1 за зниженою процентною ставкою та у зв`язку із невиконанням позичальником пункту договору щодо застосування зниженої процентної ставки 23.04.2020 року, ТОВ «Лінеура Україна» здійснило перерахування нарахованих відсотків за стандартною процентною ставкою, а тому за період з 20.04.2020 року по 18.07.2020 року проценти нараховувались відповідно до п. 3.1 за стандартною процентною ставкою 1,90 % у межах періоду прострочення - 90 календарних днів.
З підстав викладеного, скаржником стверджується, що зазначені судом першої інстанції обставини не свідчать про несправедливість умов договору, адже угода укладена добровільно, відповідач не довів ознак примусу, обману або порушення законодавства, тому підстави для зменшення процентної ставки чи визнання її несправедливою відсутні.
Своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України учасники справи не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Однак оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає вказаний вимогам закону, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 671647, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 10000,0 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та виконання інших обов`язків, передбачених договором.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору у зв`язку із чим виникла заборгованість за вказаним договором.
16.11.2020 року TOB «Лінеура Україна» та TOB «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-16112020. Згідно вказаного договору TOB «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками TOB «Лінеура Україна», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 671647 від 20.03.2020.
Як вбачається з відповіді АТ «А-Банк», картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , що також підтверджується випискою про рух коштів по рахунку з 20.03.2020 року по 20.03.2020 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, однак заявлений позивачем розмір процентів за користування кредитом є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункти кредитного договору № 671647 про стягнення процентів є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, а тому підлягають зменшенню.
Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та з огляду на доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 671647, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності у розмірі 10000,0 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та виконання інших обов`язків, передбачених договором.
16.11.2020 року право вимоги за вказаним договором перейшло до TOB «ФК «Кредит-Капітал» на підставі укладеного договору факторингу № ККЛУ-16112020.
Факт укладення вказаного договору відповідачем не заперечувалося та в судовому порядку не оскаржувалося, в тому числі й щодо отримання кредитних коштів у визначеному умовами договору розмірі.
Разом з тим, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач свої зобов`язання по повернення кредитних коштів не виконав, у зв`язку із чим наявна заборгованість та яка згідно заявленого позивачем розміру станом на 17.11.2020 року становить 32800,0 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту - 10000,0 грн і заборгованості за процентами - 22800,0 грн.
Відомості щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування в повному/частковому розмірі матеріали справи не містять. Згідно наданого розрахунку заборгованості, відповідачем не вносилися грошові кошти спрямовані на погашення наявної заборгованості.
Факт наявності заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем не заперечувався, з огляду що судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 671647 від 20.03.2020 року.
Натомість щодо визначеного судом розміру заборгованості за процентами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1.2 договору визначено, що товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно п. 1.4 тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання клієнтом умов договору та становить:
1.4.1 Знижена процентна ставка становить 1,33% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (485,45 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 даного договору, якщо в цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в графіку платежів;
1.4.2 Стандартна процентна ставка складає 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 цього договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в п. 1.4.1 цього договору для застосування зниженої процентної ставки.
Тобто, з наведених положень зазначеного договору вбачається обумовлення сторонами всіх істотних умов кредитування, а саме щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, що в свою чергу підтверджує відповідні доводи апеляційної скарги в даній частині.
Також сторонами обумовлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за зниженою ставкою - 13990,0 грн; за стандартною ставкою - 15700,0 грн (п. 1.6).
При цьому, слід зауважити, що згідно положень п. 1.4.1 договору знижена процентна ставка, яка становить 1,30 % застосовується виключно у випадку повного виконання клієнтом свої зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у визначених умовами договору строку, а саме протягом 30 днів з дати отримання/протягом трьох днів за настання дати повернення кредиту.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем будь-яких грошових коштів на погашення заборгованості не вносилося, що свідчить про невиконання клієнтом умов договору наведених в п. 1.3 договору та у зв`язку із чим, з огляду на п. 1.4.1 та п. 1.4.2 в даному випадку підлягала застосуванню стандартна процентна ставка, яка становить 1,90 % за кожен день користування кредитом.
При цьому, з наявних матеріалів справи не вбачається здійснення продовження визначеного сторонами строку користування кредитом, що становить 30 днів, в порядку визначеному п. 4 кредитного договору, згідно якого у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,0 грн клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору. (п. 4.1).
Інформація щодо ініціювання клієнтом продовження строку кредитування та укладення між сторонами додаткової угоди в матеріалах справи відсутня.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, зважаючи на обумовлення сторонами в кредитному договорі орієнтовну загальну вартість кредиту у випадку невиконання клієнтом своїх обов`язків щодо повернення кредитних коштів у визначений договором строк (30 днів), відсутність відомостей щодо належного виконання відповідачем своїх зобов`язань, розмір заборгованості, що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача становить 15700,0 грн.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо помилкових висновків суду першої інстанції в частині посилань на положення п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та не відповідність заявленого позивачем розміру заборгованості за процентами критеріям справедливості, добросовісності та розумності.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідач не звертався із відповідними вимогами щодо зменшення заявленого позивачем розміру заборгованості за процентами, посилаючись на вищезазначені правові норми.
Таким чином, з огляду на викладене в своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , змінивши визначений судом першої інстанції розмір заборгованості з 15000,0 грн на 15700,0 грн.
Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
За подання позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 17020 від 17.03.2026, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1277,95 грн (48 % від розміру заявлених позовних вимог).
За подання апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 3993,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 33692 від 29.05.2026, а тому з Піскорської підлягає стягненню судовий збір за апеляційну інстанцію у розмірі 119,80 грн.
Відповідно, з урахуванням висновків суду про наявність підстав для задоволення апеляційної скарг та скасування зміни оскаржуваного рішення в частині розміру заборгованості, судовий збір, що підлягає стягненню становить 1397,75 грн (1277,95+119,80).
З огляду на викладене, зважаючи на розмір задоволених позовних вимог, враховуючи положення ст.ст. 131, 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за результати розгляду справи становить 3840,0 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29 квітня 2026 - змінити в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх) заборгованість за кредитним договором № 671647 від 20.03.2020 у розмірі 15700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) грн 00 коп.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх) судовий збір у розмірі 1397 (одна тисяча триста дев`яносто сім) грн 75 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3840 (три тисячі вісімсот сорок) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 14 серпня 2026 року.
Головуючий О.С. Комлева
Судді М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік