Справа 556/1026/26
Номер провадження 2/556/970/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.06.2026 року. сел.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі
головуючої судді Іванків О.В.,
секретаря Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в сел. Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно за її неповнолітнім сином, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану спадщину ОСОБА_2 , прийняв як спадкоємець за заповітом, однак не зміг належними чином оформити, через свій вік та оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. А тому в даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату йому відмовлено. Тому позивачка визнати за її неповнолітнім сином право власності, оскільки підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку.
Вказаний позов ОСОБА_1 , надійшов до Володимирецького районного суду 17.04.2026 року.
Ухвалою суду від 30.04.2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 , не з`явилася, однак подала до суду заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, але надав суду клопотання в якому просив справу розглядати у його відсутності, заявлені вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Оскільки спадкоємцем за заповітом є неповнолітній мій син- ОСОБА_2 , який на момент звернення до суду не досяг повноліття, його матір та законний представник ОСОБА_1 , звертається до суду в його інтересах з метою захисту та належного оформлення належного йому права власності на спадкове майно.
Неповнолітній ОСОБА_2 , у силу свого віку не має повної цивільної дієздатності та не може самостійно в повному обсязі здійснювати свої цивільні права, у тому числі належним чином захищати свої майнові та спадкові права в судовому порядку. У зв`язку з цим реалізація та захист його прав потребують участі законного представника.
Таким чином, ОСОБА_5 , звертається до суду не у власних майнових інтересах, а як мати та законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , з метою забезпечення та захисту його права на спадкове майно.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 від 14.12.2012 р.
За життя ОСОБА_4 , на праві приватної власності належали - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією заповіту.
- земельні ділянки одна з яких площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та площею 0,1146 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2020.
Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до ст.1218 ЦК України входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.
На час смерті ОСОБА_4 , проживала одна та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №02-60/47 від 26.01.2026 року, яка видана старостою села Кідри виконкому Каноницької сільської ради Вараського району Рівненської області.
Також судом встановлено, що на випадок смерті та за життя ОСОБА_4 , склала заповіт, який посвідчений секретарем Кідрівської сільської ради Володимирецького району Рівненської області Решетицькою Р.В., 02.02.2016 року, згідно якого: - свій житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2 .
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру №84090760, який виданий Володимирецькою районною державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , через законного представника звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав внаслідок чого, нотаріусом було відкрито спадкову справу, що також підтверджується довідкою про коло спадкоємців від 16.04.2026.
В довідці про коло спадкоємців зазначений батько позивача ОСОБА_3 , як особа, яка має право на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .
Однак ОСОБА_3 , відмовився від своїх прав на спадкове майно на користь сина ОСОБА_2 .
Також судом встановлено, що інша спірна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, не охоплена заповітом, який складений ОСОБА_4 , однак вона є невід`ємною частиною спадкового майна та з технічних причин не була вказана в заповіті особою яка його складала.
З цього приводу суд зазначає наступне, що спірна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства є невід`ємною частиною спадкового майна ОСОБА_4 , оскільки вона належала померлій на праві власності станом на дату відкриття спадщини і використовувалась нею для господарської діяльності, однак не була включена до заповіту з технічних причин, що не свідчить про її виключення з кола спадщини. Відповідно до статті 1244 Цивільного кодексу України, спадщина включає все майно, що належало спадкодавцю на момент його смерті, а згідно зі статтею 1256 того ж кодексу, при тлумаченні заповіту суд враховує волю заповідача, зокрема виправляє технічні неточності, що не відображають справжнє намірення спадкодавця. Таким чином, земельна ділянка має бути визнана складовою спадкового майна, навіть якщо вона не була прямо згадана у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.
Як вбачається зі змісту ст. 177, 178 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Також судом встановлено, що державним нотаріусом Володимирецької районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Захарчуку В.В., та його законному представнику в оформленні права власності на спадкове майно за заповітом було відмовлено, через відсутність у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтв про право на спадщину, документів на нерухоме майно після смерті власника. Рекомендовано, для реалізації спадкових прав, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке належало померлій, що підтверджується роз`яснювальним листом №243/01-16 від 15.04.2026.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом також достовірно встановлено, що спірний житловий будинок на відведеній для цього земельній ділянці у відповідності до дозволу органів місцевого самоврядування і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов`язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв`язку з викладеним ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , правомірно набули право власності на нього.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.
Згідност.1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Враховуючи, що щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Оскільки покійна ОСОБА_4 , за свого життя мала на праві власності спірний житловий будинок та земельні ділянки, позивач ОСОБА_2 , являється спадкоємцем за заповітом, проте не має можливості оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_2 , відповідно до ст.ст.1217,1268 ЦК України, набув право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , так як є суб`єктом набуття права власності на спірне майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ст. 1217 ЦК України.
У відповідності до ч.5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.
Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивач не ставить.
Керуючись статтями15,16,328,1216-1218,1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, а також земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер [номер приховано]:01:027:0173, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані по АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності на земельну ділянку загальною площею 1,1146 га кадастровий номер [номер приховано]:01:027:0174, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. якщо
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Головуюча: О.В.Іванків
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Неповнолітній в інтересах якого звераються: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .