Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8392/26
Номер провадження 2/711/4299/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2026 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Петренко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Кави» та акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Черкаські міські енергетичні мережі», про поділ в натурі нежитлової будівлі, стягнення компенсації, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ виділеної (дозволеної) електричної потужності,
ВСТАНОВИВ:
11 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Коханій Олексій Володимирович, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд:
-поділити в натурі нежитлову будівлю, спортивно-розважального комплексу (кафе-спорт-бар літ. А-2, критий літній майданчик літ. Б), загальною площею 315.5 кв.м., за адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний №об`єкта нерухомого майна: 432283971101) відповідно до варіанту поділу визначеного у висновку від 17.06.2026 №21/26-БТ за результатами проведення комплексного експертно будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження та виділити у приватну власність ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) приміщення гардероба з душовою № 1-7 площею 5,1 кв. м (100%), частина приміщення коридору №1-8 площею 10,65 кв. м (58%), приміщення тамбуру №1-9 площею 5,0 кв. м (100%), приміщення охорони №1-10 площею 6,3 кв. м (100%), підсобне приміщення №1-11 площею 2,1 кв. м (100%), приміщення туалетів №1-12 площею 2,5 кв. м (100%) та №1-13 площею 2,5 кв. м (100%), сходових клітин №1-15 площею 4,6 кв. м (100%) та №1-16 площею 9,9 кв. м (100%), приміщення кабінету №1- 17 площею 62,0 кв. м (100%), приміщення туалету №2-1 площею 3,6 кв. м (100%), приміщення теплогенераторної №3-1 площею 13,9 кв. м (100%), приміщення туалетів №4-1 площею 8,1 кв. м та №4-3 площею 11,5 кв. м (100%), приміщення тамбуру №4-2 площею 10,0 кв. м (100%);
-виділити у приватну власністю ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) приміщення залу кафе №1-1 площею 82,2 кв. м (100%), приміщення бару №1-2 площею 19,2 кв. м (100%), приміщення різки хліба №1-3 площею 6,1 кв. м (100%), приміщення цеху 1-4 площею 24,9 кв. м (100%), приміщення мийної №1-5 площею 6,8 кв. м (100%), приміщення комори №1-6 площею 6,5 кв. м (100%), частина приміщення коридору №1-8 площею 7,55 кв. м (42%), приміщення умивальника №1-14 площею 4,5 кв. м (100%) та критий літній майданчик літ. Б.
-стягнути з ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 208 667 (двісті вісім тисяч шістсот шістдесят сім) гривень компенсації за 1/2 вартості критого літнього майданчику літ. Б. 3. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) на нежитлову будівлю, спортивно-розважального комплексу (кафе-спорт-бар літ. А-2, критий літній майданчик літ. Б), загальною площею 315.5 кв.м., за адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 432283971101);
-встановити порядок користування земельною ділянкою, площею 1,44 га кадастровий номер [номер приховано]:01:006:0029 за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) з врахуванням часток співвласників відповідно до план-схеми № б/н (варіант №1) висновку експерта від 17.06.2026 №21/26-БТ за результатами проведення комплексного експертно будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження;
-після поділу в натурі нежитлової будівлі, спортивно-розважального комплексу (кафе-спорт-бар літ. А-2, критий літній майданчик літ. Б), загальною площею 315.5 кв.м., за адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний № об`єкта нерухомого майна: 432283971101) здійснити поділ виділеної (дозволеної) електричної потужності обсягом 150 кВт, закріпивши за частиною будівлі, що виділяється у власність позиваці ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), електричну потужність 75 кВт, а за частиною будівлі, що виділяється у власність відповідачці, ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) електричну потужність 75 кВт;
-стягнути із відповідача ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) на користь позивачки, ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) понесені судові витрати з сплати судового збору у сумі 3 194,88 грн; витрати на проведення експертного дослідження, у сумі 35 000 грн, та витрати на професійну правничу допомогу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 серпня 2026 року означеній позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 711/8392/26 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.
Суддя, перевіривши матеріали позовної заяви на їх відповідність вимогам ЦПК України, встановив таке.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається із доданих до позову документів, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3194,88 грн, тобто з призми трьох позовних вимог немайнового характери з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), оскільки позовна заява подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд» (1331,20 грн х 0,8 = 1064,96 грн; 1064,96 грн х 3 = 3194,88 грн).
Проте суддя звертає увагу позивача, що нею заявлено три позовні вимоги немайнового характеру (припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ виділеної (дозволеної) електричної енергії), а також позовну вимогу майнового характеру (про поділ нерухомого майна шляхом виділення у власність майна в натурі).
У постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 495/1706/16-ц (провадження№ 61-5099св19) зроблено правовий висновок, що позовна вимога припинити право спільної часткової власності на спірне майно є вимогою немайнового характеру.
Водночас позовна вимога про поділ шляхом виділення частки в натурі є вимогою майнового характеру з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п.8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 у справі №907/9/17).
Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 591/3750/20, провадження № 61-3754ск23, судом касаційної інстанції констатовано, що позовна вимога про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є вимогою майнового характеру.
У частині 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн) (пункт 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Водночас, за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) (пункт 1.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відтак, при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру підлягає сплаті судовий збір, визначений з урахуванням дійсної вартості спірного майна з урахуванням частки майна, про визначення якої позивачем заявлено відповідну позовну вимогу, за ставкою судового збору у розмірі 1 відсоток від ціни позову із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Частинами 1,3,4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Проте матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження дійсної вартості спірного об`єкту нерухомості на день пред`явлення позову.
Відтак позивачу, відповідно до вимог п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, необхідно зазначити відомості про дійсну вартість спірного об`єкту нерухомості, станом на день звернення з позовом до суду, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та впливає на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною вимогою майнового характеру (виділення частки в натурі), а відповідно і на вид позовного провадження, в якому слід здійснити розгляд позовної заяви.
Підсумовуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи із дійсної вартості майна (1/2 частин нежитлової будівлі, спортивно-розважального комплексу загальною площею 315.5 кв.м., за адреса: АДРЕСА_1 ), та надати квитанцію про сплату судового збору за вимогу майнового характеру з призми ціни позову, що буде відповідати розміру тієї частки нерухомого майна, розмір якої позивач просить суд виділити їй в натурі з врахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Водночас оплачувати судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру (припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ виділеної (дозволеної) електричної енергії) позивачу не потрібно, оскільки нею долучено до матеріалів позовної заяви належний доказ сплати судового збору за означені позовні вимоги з врахуванням понижуючого коефіцієнта.
Також ч. 1 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Абзацами 1,2 ч.7 ст.43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З аналізу означених норм процесуального права суддя зробив висновок, що у випадку подання позивачем позовної заяви безпосередньо до канцелярії суду або засобами поштового зв`язку, позивач має додати до такої заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для їх судом направлення іншим учасникам справи (відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору) у разі прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У випадку, якщо позовна заява подається в електронній формі - через підсистему «Електронний суд», то позивач зобов`язаний додати до позову докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або до електронного кабінету іншого учасника справи, або у паперовій формі листом з описом вкладення (у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету).
Оскільки представник позивача адвокат Коханій О.В. подав позовну заяву в електронній формі через підсистему «Електронний суд», то, керуючись ч.1 ст.177 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ч.7 ст.43 ЦПК України, зобов`язаний був додати до позову докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів або до електронних кабінетів інших учасників справи, або у паперовій формі листом з описом вкладення (у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів).
На підтвердження виконання положень ч.1 ст.177 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ч.7 ст.43 цього ж Кодексу, позивачем долучено до позовної заяви підтвердження направлення лише відповідачу ОСОБА_2 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: АТ «Черкасиобленерго», позовної заяви з додатками через підсистему «Електронний суд».
Водночас доказів направлення копії позовної заяви з додатками як засобами поштового зв`язку у паперовій формі листом з описом вкладення, так і в електронній формі до електронного кабінету третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Кави», матеріали позовної заяви не містять
Не направлення позивачем копії позовної заяви з додатками третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Фабрика Кави», призведе до неотримання цим учасником справи означеної заяви по суті справи та додатків до неї, а відповідно і до порушення його процесуальних прав, передбачених ч.1 ст.43 ЦПК України.
З огляду на викладене, суддя зробив висновок, що позивачем не в повній мірі виконані вимоги ч.1 ст.177 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями ч.7 ст.43 цього ж Кодексу, що є самостійною підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути її недоліки шляхом надання до суду:
1) позовної заяви в новій редакції із зазначенням у ній ціни позову з призми дійсної вартості спірної частини нежитлової будівлі, спортивно-розважального комплексу загальною площею 315.5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, позивачу слід здійснити сплату судового збору за вимогу майнового характеру з призми дійсної вартості частини нежитлової будівлі, спортивно-розважального комплексу загальною площею 315.5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 (у розмірі не менше 1064,96 грн і не більше 13312 грн), а докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру подати до суду разом із заявою про усунення недоліків;
2) доказів надсилання копії позовної заяви, в тому числі і в новій редакції, з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика Кави», зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення або, у випадку наявності в означеного учасника справи електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Позовна заява в новій редакції разом із долученими до неї засобами доказування дійсної вартості спірного об`єкту нерухомості та сплати судового збору підлягає направленню учасникам справи (відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору) у спосіб, передбачений ч.7 ст.43 ЦПК України, а докази вчинення таких дій мають бути надані суду.
Керуючись ч.7 ст.43, ст.175, 176, 177, 185, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика Кави» та акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Черкаські міські енергетичні мережі», про поділ в натурі нежитлової будівлі, стягнення компенсації, припинення права спільної часткової власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та поділ виділеної (дозволеної) електричної потужності залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Водночас повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити до електронного кабінету представника позивача в підсистемі "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 14 серпня 2026 року.
Суддя: О. В. Петренко