Справа № 308/11062/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Семенової Єлизавети Русланівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 від 09.11.2025 року у загальному розмірі 27 457,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 10 027,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 9 380,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1 050,00 грн - заборгованість по комісії, а також судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.11.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1623-5391.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 7 000,00 грн строком на 365 днів. Базовий період становив 15 днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту.
Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Також умовами договору передбачено промо-ставку у розмірі 0,80 % за кожен день користування кредитом протягом перших 15 календарних днів першого базового періоду.
Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А2578.
11.12.2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1623-5391, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7 000,00 грн.
03.01.2026 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до вказаного кредитного договору, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та перерахував відповідачу кредитні кошти на банківський картковий рахунок, зазначений останньою при оформленні кредиту.
У подальшому відповідач здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, що відображено у розрахунку заборгованості.
Разом із тим ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконала, внаслідок чого станом на 02.06.2026 року, за розрахунком позивача, виникла заборгованість у загальному розмірі 27 457,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 10 027,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 9 380,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 1 050,00 грн - заборгованість по комісії.
Також позивач зазначає, що у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань відповідачу направлялася вимога про дострокове повернення кредиту, яка залишилась невиконаною.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 року вказану справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.11.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 у формі електронного документа.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А2578.
За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти й інші платежі на умовах договору.
Відповідно до умов договору сума кредиту становила 7 000,00 грн, строк кредитування - 365 днів, базовий період - 15 днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту.
Процентна ставка за користування кредитом становила 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору.
11.12.2025 року та 03.01.2026 року сторонами укладено додаткові угоди № 1 та № 2, якими погоджено надання відповідачу додаткових кредитних коштів.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, квитанціями про перерахування коштів та іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Оцінка суду.
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно встановити:
1чи було укладено кредитний договір з відповідачем;
2чи були фактично надані відповідачу кредитні кошти;
3чи наявна заборгованість за кредитом та договірними процентами;
Відповідаючи на вказані питання, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.
Абзацом другим ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, договір, укладений в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, є таким, що укладений у письмовій формі.
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач підписала кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора А2578, а також у подальшому уклала з позивачем додаткові угоди та здійснювала часткове погашення заборгованості.
Вчинення відповідачем платежів на виконання кредитного договору також свідчить про визнання нею факту існування відповідних договірних відносин та взятих на себе зобов`язань.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими позивачем доказами про їх перерахування на картковий рахунок відповідача.
Зазначені обставини ОСОБА_1 у порядку ст.ст. 12, 81 ЦПК України не спростовані.
Доказів повного погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 від 09.11.2025 року відповідач суду не надала.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за кредитом становить 7 000,00 грн, а за нарахованими договірними процентами - 10 027,50 грн.
Доказів, які б спростовували правильність указаного розрахунку в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, відповідачем суду не надано.
За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення 7 000,00 грн заборгованості за кредитом та 10 027,50 грн заборгованості за нарахованими процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 1 050,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Умовами Договору про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 від 09.11.2025 року безпосередньо передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1 050,00 грн.
Умова щодо такої комісії була включена до кредитного договору та відображена у документах, що визначають загальну вартість кредиту для споживача, з якими відповідач погодилась шляхом підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
При цьому заявлена позивачем комісія є саме комісією за видачу кредиту, а не штрафом, пенею чи іншим платежем, нарахованим у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії у розмірі 1 050,00 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 9 380,00 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом із тим Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Кредитний договір між сторонами укладено 09.11.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Отже, спеціальною нормою цивільного законодавства відповідача звільнено від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання кредитного зобов`язання у зазначений період.
Посилання позивача на зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не спростовують наведеного висновку, оскільки передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнення позичальника від відповідальності, встановленої саме ст. 625 ЦК України, є самостійною спеціальною нормою та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У зв`язку із цим позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у частині стягнення з ОСОБА_1 9 380,00 грн процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1 050.00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з абз.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов?язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п.31.33,32.2-32.8 постанови) викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Разом з тим, позивачем у кредитному договорі не зазначено, які сааме послуги надаються за комісією, пов`язану з надання кредиту. Натомість з її змісту вбачається, що така є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов`язком позивача за кредитним договором, тобто не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику, а тому такі умови є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1 050.00 грн. є необґрунтованими і до задоволення не підлягають
Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 від 09.11.2025 року у загальному розмірі 18 077,50 грн, з яких: 7 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 10 027,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становить 27 457,50 грн, з яких задоволенню підлягають позовні вимоги на суму 18 077,50 грн, що становить 65,84 % від ціни позову.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 651,06 грн. (2662,40*17027,50/27457,50)
З цих підстав, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», суд, -
У Х В А Л И В:
Позов представника позивача Семенової Єлизавети Русланівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407), заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1623-5391 від 09.11.2025 року у загальному розмірі 17 027,50 (сімнадцять тисяч двадцять сім) гривень 50 копійок, з яких: 7 000,00 (сім тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за кредитом; 10 027,50 (десять тисяч двадцять сім) гривень 50 копійок - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, судовий збір у розмірі 1 651,06 (одна тисяча шістсот п`ятдесят одна) гривня 06 копійок.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Бедьо В.І.