Справа № 308/11458/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи в порядку статті 317 ЦПК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту смерті особи в порядку статті 317 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, заява, серед іншого, повинна містити підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Ознайомившись із заявою, вважаю, що наявні підстави для залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.294,317-318 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, …заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У ч. 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
До заінтересованих осіб не можуть бути віднесені органи державної влади та місцевого самоврядування та інші організації, яким закон надає право засвідчити певний юридичний факт, але своєчасно цього не було здійснено, хоча така можливість не втрачена (наприклад, відмова нотаріальної контори засвідчити факт і час пред`явлення документа).
Такі організації не є заінтересованими особами тому, що вони не визначають правових наслідків цього юридичного факту, а лише засвідчують, реєструють його.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Так, заявником в якості заінтересованої особи зазначено відділ державної реєстрації актів цивільного Стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
З доданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до укладення шлюбу (03.03.2017 року) мала прізвище ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про народження, її батьками вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу між батьками заявниці, прізвище її матері до укладення шлюбу було ОСОБА_5 , а згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_6 вказано: « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_8 ».
До заяви додано копію паспортну громадянина України ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та «СВИДЕТЕЛЬСТВО О СМЕРТИ» вказаної особи від «16 июня 2026г.»
Згідно з частиною третьою статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники та інші заінтересовані особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Такі справи суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Із поданої заяви вбачається, що дід заявниці ОСОБА_11 є чоловіком особи, факт смерті якої просить встановити заявниця, а мати заявниці ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) є донькою особи, факт смерті якої просить встановити заявниця. Встановлення зазначеного юридичного факту може вплинути на їх права та законні інтереси, зокрема щодо державної реєстрації смерті, реалізації спадкових та інших прав, пов`язаних із смертю дружини та матері.
Поряд із цим заявником до участі у справі не залучено заінтересованих осіб - доньку (інших дітей) та інших родичів померлої, заява не містить відомостей щодо відсутності у неї інших родичів.
У заяві не вказано про наявність заінтересованих осіб, наприклад дружини, інших дітей, онуків, братів, сестер, що позбавляє суд можливості перевірити відсутність відповідних заперечень щодо задоволення даної заяви.
Таким чином, в разі наявності у померлої родичів такі мали б бути залученими до участі у справі як заінтересовані особи.
Також, ОСОБА_1 у заяві зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проте жодних доказів на підтвердження проживання за вказаною адресою до заяви не долучає. При цьому, з довідки про місце реєстрації №3151448 від 10.08.2026 року отриманої на запит суду ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ., довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відсутні.
Також, при подачі вказаної заяви заявником не дотримано вимог щодо долучення копій документів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Однак, вказані вимоги позивачем також не виконані, та долучені до заяви документи а саме фотографії не засвідчені належним чином.
Частиною 9 ст.10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки у главі 1 розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України законодавцем не регламентовано залишення без руху заяви, що подана заявником в порядку окремого провадження, тому суддя, керуючись положеннями ч.9 ст.10 ЦПК України, вважає за доцільне застосувати положення ч.1 ст.185 ЦПК України, що регулюють подібні за змістом відносини (залишення позовної заяви без руху).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Заявником не зазначено, які у заявника є оригінали письмових доказів, не зазначено які оригінали доказів не можуть бути наданими.
Згідно з приписами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи в порядку статті 317 ЦПК України - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити заявнику що у разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош