Справа № 459/3235/26
Провадження № 2/459/1420/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
в с т а н о в и в:
11.08.2026 представник позивача - адвокат Спічак М.Л. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою суду від 14.08.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.10.2026 у залі судових засідань Шептицького міського суду Львівської області.
13.08.2026 представник позивача - адвокат Спічак М.Л. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх поточних, карткових, депозитних рахунках у банках та інших фінансових установах, а також на все рухоме та нерухоме майно, яке належить Відповідачу - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), виключно в межах загальної суми позовних вимог - 589 850 грн 69 коп.
В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач має заборгованість перед позивачем за договором позики, грошові кошти не повертає, тому може ухилятись від виконання рішення суду і в майбутньому. Відтак, вважає за необхідне накласти арешт на майно, яке належить відповідачу, оскільки існує ризик ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому, та існує загроза відчуження відповідачем такого майна.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики, зокрема з відповідача в сумі 11 429 Євро, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову становить 589850,69грн.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З огляду на викладене та враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованими вимоги представника позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, тому що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту належного Відповідачам нерухомого майна може призвести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Суд не володіє інформацією щодо конкретного майна, яке перебуває у власності Відповідача, тому саме державним (приватним) виконавцем це питання підлягає встановленню. Натомість, враховуючи обмежені строки для вирішення питання про забезпечення позову, позбавляють суд можливості самостійно визначити склад майна в межах ціни позову, що перебуває у власності Відповідача.
Такий спосіб забезпечення позову цілком відповідатиме суті заявлених вимог, не буде надмірним обмеженням прав відповідачів.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
у х в а л и в :
Заяву представника позивача - адвоката Спічака Михайла Любомировича про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 11 429 Євро, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову становить 589850,69грн.
Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх поточних, карткових, депозитних рахунках у банках та інших фінансових установах відкритих на ім`я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог в розмірі 11 429 Євро, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову становить 589850,69грн.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14 серпня 2026 р.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя: Н. Я. Отчак