У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.08.2026 Справа №607/12760/25 Провадження №2-п/607/55/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Бойко О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 456914823 від 28.08.2023 року у розмірі 111 661 грн. 20 коп., 2343 грн. 43 коп. сплаченого позивачем судового збору, 6771 грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог. У решті вимог, відмовлено.
ОСОБА_1 21 липня 2026 року звернувся із заявою про перегляд зазначеного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2026 року, посилаючись на те, що він не отримував дане рішення суду, за фактичною та зареєстрованою адресою проживання таке рішення не надходило, а дізнався про нього лише 20 травня 2026 року з відкритого реєстру «Судова влада». Вказує, що частково погоджується із рішенням суду, а саме у частині тіла кредиту за кредитним договором №456914823 від 28 серпня 2023 року у розмірі 24 500,00 грн, а в іншій частині рішення вважає, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, ОСОБА_1 не погоджується із розміром витрат на професійну правничу допомогу.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явивсь, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи із поважних причин суду не подавав.
Представник позивача - ТОВ «ФК «Ейс» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про місце та час розгляду справи. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи із поважних причин суду не подавав.
Суд, взявши до уваги зміст заяви ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 березня 2026 року до задоволення не підлягає.
Згідно із ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ч.3 ст.284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, Відповідач ОСОБА_1 був обізнаний із розглядом даної справи, оскільки повідомлявся про судові засідання на 19.08.2025, 07.10.2025, 03.12.2025, 10.02.2026, 25.03.2026 шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного документу до його електронного кабінету, а також шляхом надсилання судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, що стверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній», відтак, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про місце та час судового розгляду, а тому міг скористатись своїм правом на подання відзиву, а також інших заяв чи клопотань, наданих стороні ЦПК України. Проте, ОСОБА_1 у судові засідання призначені судом не з`являвся. Крім цього, суд зазначає, що відповідач отримав вказане рішення суду 06 квітня 2026 року в своєму електронному кабінеті системі «Електронний суд», що стверджується довідкою про доставку електронного документу.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина перша); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно (частина п`ята); у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місцяперебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої); днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1 - 4 частини восьмої).
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022року, справа №760/25978/13-ц).
Як убачається із ухваленого судом у даній справі судового рішення від 25.03.2026, суд установив, що 28.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та (Позичальник) укладено договір кредитної лінії №456914823, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора «FSYU-4646».
За пунктом 2.1 вказаного договору кредитної лінії, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 24 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Сума кредитного ліміту, вказано в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника (п.2.2. Договору).
Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за Договором в сумі 24 500,00 грн. 28.08.2023.
Згідно п. 3.1. Договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
У п. 3.2. Договору, Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно п. 7.1., 7.2 Договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 27.09.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.
Сторони у договору дійшли згоди, що кінцева дата повернення (виплати) кредиту є 27.09.2028. (п.7.3 Договору).
У пункті 8.3.1 договору сторони передбачили, що за період видачі кредиту до 27.09.2023 проценти нараховуються що процентною ставкою 200,75 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,55 відсотків від суми кредиту.
У разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 27.09.2023 проценти нараховуються за ставкою 574,56 відсотків річних, що на день укладення договору складає 1,57 відсотків в день від суми кредиту (п.8.3.2).
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,7 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.
Відповідно до інформації наданої АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-15896 від 21.10.2025, на ім`я ОСОБА_1 . Банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та інші платіжні картки. За період із 28.08.2023 по 02.09.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 здійснено зарахування коштів у сумі 24 500,00 грн. Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань за договором кредитної лінії №456914823 від 28.08.2023, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед первісним кредитором.
Як вбачається із розрахунку заборгованості ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за кредитним договором №456914823 від 28.08.2023 за період з 28.08.2023 по 31.10.2023 складає 24 500,00 грн. по тілу кредиту; 28 865,90 грн - заборгованість за відсотками.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01 стрком дії до 28.11.2019.
На виконання пункту 2.1 договору факторингу № 28/1118-01 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги № 256 від 31.10.2023, у якому зазначено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 53 365,90 грн., з яких 24 500,00 грн. за тілом кредиту, 28 865,90 грн. нараховані відсотки.
Згідно розрахунку заборгованості складеного ТзОВ «Таліон плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором № 456914823 від 28.08.2023 за період з 31.10.2023 по 10.10.2024 складає 115 424,40 грн., з яких 24 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 90 924,40 грн. заборгованість за відсотками.
Крім цього, 10.10.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Факторові права вимоги зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором № 456914823 від 28.08.2023.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до Договору факторингу №10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 115 424,40 грн., з яких 24 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 90 924,40 грн. заборгованість за відсотками.
29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №29/05/25-Е.
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 року - Реєстру боржників від 29.05.2025, від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором № 456914823 від 28.08.2023 на загальну суму 115 424,40 грн., з яких 24 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 90 924,40 грн. заборгованість за відсотками.
Згідно Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 456914823 від 28.08.2023, складеної позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 05.06.2025 становить 115 424,40 грн., з яких 24 500 грн. заборгованість за тілом кредиту; 90 924,40 грн. заборгованість за відсотками.
При цьому, зазначені розрахунки свідчать, що ОСОБА_1 нараховувались відсотки за період з 28 серпня 2023 року 27 вересня 2023 року із розрахунку відсоткової ставки, яка передбачена п.8.3.1 зазначеного кредитного договору, тобто 0,55% в день від суми наданого кредиту, що складає у гривневому еквіваленті 134,75 грн, а з 28 вересня 2023 року по 24 січня 2024 року із розрахунку відсоткової ставки, яка передбачена п.8.4 зазначеного кредитного договору, тобто 2,98% в день від суми наданого кредиту, що складає у гривневому еквіваленті 730,10 грн. Відтак загальна сума відсотків за вказаний період склала 90 924,40 грн., що нараховано Кредитором в межах строку кредиту, а також за погодженими сторонами відсотковими ставками.
Згідно. п. 8.10 Договору, продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови договору, в тому числі строк дії договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього договору.
Крім того, вирішуючи позов, суд відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про споживче кредитування», врахував, що заборгованість відповідача за нарахованими відсотками за період з 24.12.2023 по 24.01.2024 не повинна перевищувати 2,5% у день, із урахуванням унесених змін до Закону України «Про споживче кредитування», що у гривневому еквіваленті складає 612,5 грн. в день від суми наданого та неповернутого кредиту. Відтак, сума нарахованих відсотків відповідача за вказаний період (32 календарних дні) за період з 24.12.2023 по 24.01.2024 повинна складати 19600 грн. (32х612,5), що менше на 3763,20 грн. від суми нарахованих позивачем за вказаний період (23363,2 - 19600, де 23363,2 грн. сума відсотків розрахованих позивачем із ставки 2,97% в день). Таким чином, суд вважав, що сума нарахованих відсотків відповідачу за період із 28.08.2023 по 24.01.2024, тобто за який просить стягнути позивач та у межах строку кредитування, тобто передбачених умовами договору, повинна складати 87161,2 грн.
Таким чином, суд відкидає твердження ОСОБА_1 викладені у поданій ним заяві про скасування заочного рішення, оскільки з урахуванням встановленого, вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов отриманого ОСОБА_1 кредиту, а саме: розміру кредиту, процентної ставки та строку кредитування.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про те, що у разі надання йому кредиту, він, відповідно до умов договору споживчого кредитування, зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір та порядок їх нарахування були визначені в умовах договору та в паспорті споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №456914823 від 28 серпня 2023 року, з якими відповідач ознайомився та без заперечень підписав.
У постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказала, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
Доказів, які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором, відповідачем до заяви про скасування заочного рішення не надано.
Крім того, відповідно до зазначених розрахунків штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались.
Тож, твердження заявника в заяві що нарахування відсотків є несправедливим та незаконним та є прямим порушенням законодавчих обмежень є помилковими, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до статтей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України умовами кредитного договору та не є компенсацією у разі не виконання зобов`язань за договором в розуміння п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Однак, дана норма стосується щодо вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.
При розгляді даної справи, ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування».
Таким чином, суд відхиляє покликання Відповідача на порушення позивачем Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Таким чином, суд вважає, що при розгляді даної справи судом було повно та всебічно перевірено докази, які підтверджували суму заборгованості ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором №456914823 від 28 серпня 2023 року, відповідно до якого, останній отримав кредитні кошти у розмірі 24 500,00 грн., підписавши його електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «FSYU», погодившись із усіма його умовами, у тому числі із розміром відсоткових ставок, які передбачені ним та зобов`язувався його виконувати.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
За таких обставин, враховуючи вище наведене, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2026 року, слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2026 року, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвалу складено 10.08.2026.
Головуючий суддя В. В. Ромазан