Справа №676/1236/26
Номер провадження 2/676/2453/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Швець О.Д.
з участю секретаря - Михайловської І.А.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у спрощеному провадження в м.Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 11 жовтня 2016 р. було прийнято рішення щодо розірвання шлюбу між сторонами по справі. В 2018 році була змушена звернутися до суду з заявою про стягнення примусово аліментів, оскільки відповідач добровільно не хотів утримувати спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2018 року відповідач частково платить аліменти, відповідно до довідки ДВС з щомісячним розрахунком, станом на 10.02.2026 р. ВП № 54853362 загальна заборгованість становить 87 373,50 грн. Відповідно розрахунку пені станом на 2018 рік розмір пені становить 31 232,45 грн., за 2019 рік. розмір пені становить 515 180,46 грн., за 2020 рік розмір пені становить 515 351,86 грн., за 2021 рік розмір пені становить 2 182597,05 грн., за 2022 рік розмір пені становить 984869,59 грн., за 2023 рік розмір пені становить 820066,61 грн., за 2024 рік розмір пені становить 6340905 грн, за 2025 рік розмір пені становить 14908559,70 грн. В січні 2026 року сплачено 800 грн. За 2026 рік розмір пені становить 1 863 676,75 грн. Загальна сума пені становить 28 162 438,57 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментах на утримання дитини, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів в період з 2018 р. по 2026 р. в розмірі 87 373,50 грн.
Рух справи.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у суді позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач та його представник в суді позов не визнали, заперечили проти його задоволення. Представник відповідача подала відзив на позов. Заперечення на позов обґрунтовує тим, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини відповідача, оскільки відповідач проходив військову службу під час якої був поранений і більше року перебував на лікуванні з приводу поранення. В період лікування йому як військовому, грошове утримання не нараховувалось. Після проходження ВЛКК відповідач був демобілізований і квітні 2026 року йому призначена пенсія по інвалідності. Під час розгляду справи відповідач отримав заборгованість з пенсії і погасив заборгованість по аліментах. Просить відмовити в задоволенні позову.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 11 жовтня 2016 р. шлюб між ними розірваний.
Судовим наказом, виданим Кам`янець-Подільським міськрайсудом 29 травня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки, ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до повноліття дитини.
Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 01 вересня 2017 р. змінено розмір аліментів на дитину, які присуджені з ОСОБА_2 судовим наказом Кам`янець-Подільського міськрайсуду від 29 травня 2017 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кам`янця- Подільського на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до повноліття дитини.
11.10.2017 р. Відділом ДВС у місті Кам`янець-Подільському Кам`янець-Подільського району Хмельницької служби відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 676/4208/17, ВП № 54853362.
Станом на день звернення з позовом до суду позивач не отримувала аліменти від ОСОБА_2 відповідно виконавчого листа №676/4208/17 за період 01.02.2024 по 01.08.2024 р., що підтверджується довідкою державного виконавця №25.1-46/84867 від 01.08.2024 р.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 10.02.2026 р. розмір заборгованості зі сплати аліментів становив 87 373,50 грн.
Позивач просить стягнути пеню в розмірі 100% заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 87 373,50 грн.
Норми права, застосовані судом, мотиви суду.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Як передбачено частиною першою статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов`язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.
У разі ухилення батьків від виконання зобов`язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).
У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року (справа №711/679/21) виснував, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» (в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України) означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №161/5211/22, для застосування зазначеної вище санкції (стягнення неустойки) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Зібрані докази вказують на те, що відповідач сплачував аліменти на утримання дитини періодично.
11.10.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія постанови направлена сторонам.
Станом на 21.03.2019 р. за ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці. Державним виконавцем було вжито тимчасові примусові заходи щодо обмеження прав боржника.
08.04.2019 р. стягувач подала заяву про погашення боржником заборгованості зі сплати аліментів.
Станом на 15.04.2020 р. за боржником утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Державним виконавцем 15.04.2020 р. винесено постанови про встановлення тимчасових обмежень щодо боржника, копії яких направлено для виконання до відповідних органів.
01.04.2022 р. стягувач надала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів.
11.04.2022 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, копію якої направлено для виконання до військової частини НОМЕР_1 .
26.06.2023 р. державному виконавцю повідомлено про звільнення ОСОБА_2 з військової служби та зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Станом на 28.11.2023 р. за боржником утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
01.05.2025 р. державним виконавцем винесено повторно постанову про звернення стягнення на доходи боржника, копію якої направлено у ТзОВ «ВР АГРО» для виконання.
Станом на 01.04.2026 р. заборгованість зі сплати аліментів становить 99 212,75 грн.
Дані обставини викладені в листі ВДВС у місті Кам`янці-Подільському Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 21.1-43/51163 від 15.04.2026 р.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-7) з 1 липня 2023 р. у відповідача відсутні доходи.
Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог зазначає, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, так як при звільненні з військової служби були порушені його права.
Після призначення пенсії 26.03.2026 р. відповідач погасив заборгованість зі сплати аліментів.
Відповідач посилається на те, що внаслідок отриманої травми, комісією гарнізонної ВЛК, оформленої у вигляді Свідоцтва про хворобу № 2549 від 12.05.2023 р., відповідача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
05.06.2023 р. ОСОБА_2 звільнений з військової служби.
30.10.2023 р. ОСОБА_2 отримав довідку серія 12 ААА№059917 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, згідно якої йому було визначено 25% втрати професійної працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
13.02.2025 р. ОСОБА_2 отримав довідку про обставини травми, видану командиром в/ч НОМЕР_2 .
У період з 31.01.2025 р. по 12.02.2025 р. - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня», виписка № 1084.
У період з 05.05.2025 р. по 13.05.2025 р. - перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня», виписка № 4042.
У період з 05.05.2025 р. по 23.06.2025 р. перебував на стаціонарному лікуванні у лікувальному заклаі ТОВ «ПРОМЕДЦЕНТР», м. Кам`янець-Подільський.
17.11.2025 р. пройшлов медичний огляд у лікаря ортопеда-травматолога КНП БЦРЛ».
26.03.2026 р. ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності.
26.03.2026 р. ОСОБА_2 призначено пенсію.
08.06.2026 отримано розрахунок пенсії по інвалідності.
Станом на 10.06.2026 р. розмір заборгованості по аліментах становить 64 956,78 грн.
Квитанціює до платіжної інструкції № 31 від 15.06. 2026 р. ОСОБА_2 переказав Тимчук І.П. 7545,52 грн. на рахунок ВДВС у м.Кам`янець-Подільському, ВП №54853362.
Постановою державного виконавця від 17.06.2026 р. скасовано тимчасові обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зазначив, що положення Цивільного кодексу України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Матеріали справи не містять доказів того, що за весь період прострочення відповідач вжив усіх залежних від нього заходів для своєчасного і повного виконання рішення суду про стягнення аліментів.
При цьому обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається саме на платника аліментів.
Відповідач таких доказів щодо всього періоду прострочення не надав.
Визначення справедливого та розумного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення розміру пені належить до суддівського розсуду. Суд має забезпечити, щоб зменшення пені не порушувало права одержувача аліментів, але водночас не створювало надмірного фінансового навантаження для платника аліментів. Пеня має бути співрозмірною з правопорушенням (зокрема, прострочення, невиконанням зобов`язань, наявність/відсутність часткової оплати). Розмір пені має залишатися співрозмірним із розміром основного зобов`язання, тому суд не може зменшувати пеню до такої міри, що виключала б її роль як «стимулу» для своєчасного виконання аліментних зобов`язань.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 02 квітня 2025 року у справі 725/4115/21 та інші.
Заборгованість зі сплати аліментів виникала системно та періодично, починаючи з 2018 року, що підтверджується постановами державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень боржника від 21.03.2019 та 15.04.2020. Тобто невиконання обов`язку щодо утримання дитини розпочалося задовго до призову відповідача на військову службу та отримання ним поранення.
З огляду на імперативні приписи абзацу 1 частини 1 статті 196 СК України, якими розмір пені обмежено 100 відсотками від суми заборгованості, підсумкова сума, що підлягає стягненню (87 373,50 грн), виникла через бездіяльність відповідача, щодо вирішення власного матеріального забезпечення. Стан здоров`я відповідача не є беззаперечною підставою, що звільняє батька від конституційного та сімейно-правового обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини, оскільки інтереси дити превелюють над інтересами батька.
Відповідач погодився із розміром заборгованості по аліментах та сплатив її під час розгляду справи в суді.
Відповідачем не надано доказів, що він вчиняв дії щодо зменшення розміру заборгованості.
Таким чином, вина відповідача у наявності заборгованості по сплаті аліментів підтверджена зібраними у справі доказами, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення пені за прострочення сплати аліментів, а саме у розмірі заборгованості по сплаті 87373,50 грн.
Висновки суду.
З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню, з відповідача слід стягнути пеню в розмірі 87373,50 грн.
Щодо судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави і складаються із судового збору, розмір якого відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» складає 1331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 8, 10, 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів у розмірі 87373,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07 серпня 2026 року.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.