Справа № 445/1274/21 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М. В.
Провадження № 22-ц/811/1279/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Федчун Н. С.,
з участю - представника АТ «Львівгаз» Басика А. М., представника ОСОБА_1 - адвоката Мукана І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання дій протиправними та зустрічним позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу,
ВСТАНОВИВ:
у липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (далі - АТ «Львівгаз»), в якому просила визнати протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення їй донарахування на її особовий рахунок № НОМЕР_1 необлікованого об`єму природного газу у сумі 21 028 грн 37 коп., вартості спожитого природного газу за період з 21 травня 2020 року по 20 листопада 2020 року в обсязі 3 434,75 куб. м.
Позов мотивований тим, що вона є споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . 20 листопада 2020 року представниками АТ «Львівгаз» здійснено контрольний огляд лічильника, Метрікс G-4, заводський № 176704, 1996 року, виготовлення за наслідками якого складено акт про порушення № 008833, яким встановлені такі порушення: пофарбований, залишки пластиліну, нечіткий відбиток на заводській пломбі, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Єдиним встановленим порушенням є пофарбування корпусу лічильника, залишки пластиліну на ньому та нечіткий відбиток на заводській пломбі, однак саме такий лічильник із пофарбованим корпусом, залишками пластиліну на ньому та нечітким відбитком на заводській пломбі, із пошкодженнями цілісності заводського, повірочного тавра, потертостями на нижній частині заводської пломби, пошкодженнями захисного покриття під кришкою облікового механізму, залишками бруду на захисному клапані кришки облікового механізму на газовому лічильнику було установлено позивачу відповідачем - працівниками АТ «Львівгаз» в 2014 році, при цьому вона заперечувала працівникам проти установки даного пофарбованого лічильника, однак їй пояснили, що цей лічильник пройшов перевірку, їм відомо, що він має пофарбований корпус, залишки пластиліну на ньому і нечіткий відбиток на заводській пломбі та інші пошкодження, однак це не може вплинути на його роботу. 03 грудня 2020 року комісією АТ «Львівгаз» проведено експертизу вказаного лічильника газу, за результатами якої складено акт № 942. Експертизою встановлено щодо цілісності заводського та повірочного тавра ЗВТ: - пошкоджена, потертості і на нижній частині заводської пломби, цілісність лічильного механізму та корпусу: - пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму, залишки бруду на захисному клапані кришки облікового механізму. Встановлено невідповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації. Інших порушень не виявлено. Комісія прийшла до висновків про те, що виявлено втручання в роботу ЗВТ. 22 грудня 2020 року АТ «Львівгаз» було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 21 028 грн 37 коп. та виставлено рахунок до оплати на вказану суму. Вважає такі дії АТ «Львівгаз» протиправними, оскільки актом експертизи не встановлено, що саме вона здійснила будь-яке втручання, всі механізми лічильника цілі та в самому лічильнику відсутні будь-які сторонні втручання. В зв`язку з наведеним, просила позов задовольнити.
У липні 2021 року АТ «Львівгаз» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з неї на свою користь вартість необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) газу в розмірі 21 028 грн 37 коп.
Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_1 допустила несанкціоноване втручання в газовий лічильник, встановлений у будинку споживача за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками перевірки та експертизи комісією АТ «Львівгаз» складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 21 028 грн 37 коп. В зв`язку з наведеним, просили зустрічний позов задовольнити.
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «Львівгаз» про визнання дій протиправними задоволено.
Визнано протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення донарахування абоненту ОСОБА_1 за її абонентським рахунком № НОМЕР_1 необлікованого об`єму природного газу в сумі 21 028 грн 37 коп. як дорахунок за втручання в роботу побутового газового лічильника на підставі акту про порушення № 008833 від 20 листопада 2020 року.
Зобов`язано АТ «Львівгаз» провести перерахунок ОСОБА_1 за її абонентським рахунком № НОМЕР_1 розміру платежів за спожитий природний газ шляхом виключення донарахувань за не облікований об`єм природного газу в сумі 21 028 грн 37 коп., як дорахунок за втручання в роботу побутового газового лічильника.
Стягнуто з АТ «Львівгаз» в дохід держави 1 073 грн 60 коп. судового збору.
У задоволенні зустрічного позову АТ «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу в розмірі 21 028 грн 37 коп. відмовлено.
Рішення суду оскаржило АТ «Львівгаз», подавши в квітні 2025 року через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2025 року, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов АТ «Львівгаз», а також здійснити розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. АТ «Львівгаз» встановлено порушення ОСОБА_1 , у зв`язку з чим було складено акт про порушення № 008833, яким встановлено порушення: фарбування лічильника, залишки на ньому пластика, нечіткий відбиток на заводській пломбі, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, у зв`язку з чим було проведено їй донарахування вартості необлікованого об`єму природного газу в розмірі 21 028 грн 37 коп. Судом першої інстанції було проігноровано практику Верховного Суду, викладену у постанові від 12 червня 2019 року в справі № 992/1790/18, а також практику Львівського апеляційного суду.
В червні 2025 року від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_2 , в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін у справі, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав первісного та зустрічного позовів, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Предметом спору у вказаній справі за первісним позовом є визнання дій оператора газорозподільних систем щодо нарахування позивачу як побутовому споживачу необлікованого об`єму природного газу, за втручання в роботу лічильника газу та зобов`язання провести перерахунок розміру платежів за спожитий природний газ, шляхом виключення донарахувань за необлікований об`єм природного газу в сумі, а також стягнення за зустрічним позовом вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу, яка утворилась внаслідок допущення (здійснення) несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ).
Характеризуючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з такого.
Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу».
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та у кількості і порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно - правовими актами.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (частина третя статті 13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Змістом частини першої, другої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема, є самовільне під`єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (пункт 8 частини другої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу 6 Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Пунктами 4, 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем передбачено, що договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір), який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів.
За змістом підпунктів 5-7 пункту 7.4 розділу VII договору (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРС.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (пункт 8.1 розділу VIIІ договору).
Пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС визначає розуміння несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.
У цьому пункті також є визначення несанкціонованого відбору природного газу, за яким, це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Комерційний вузол обліку природного газу (ВОГ) - вузол обліку, що застосовується для проведення комерційних розрахунків при визначенні об`єму (обсягу) транспортування (споживання/постачання) природного газу в точці комерційного обліку (пункт 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС).
Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проєктній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу). Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу. При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручанням в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Зміст вказаної вище норми прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Зазначене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними у змісті постанов Верховного Суду від 31 липня 2019 року в справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року в справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року в справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року в справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року в справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року в справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року в справі № 908/554/19, від 11 жовтня 2021 року в справі № 646/6354/19.
При цьому відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року в справі № 903/160/21, сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ), вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та, відповідно, є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.
Наведений висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19, водночас у цій постанові викладено такий висновок:
«Оператор ГРМ після виявлення втручання в ЗВТ / лічильник газу та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та Кодексу ГРС є обов`язок щодо належного користування ЗВТ / лічильником газу і його збереження, має право нарахувати останньому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.
Викривлення даних обліку газу, передумовою для якого є несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу / ЗВТ, після проведення всіх процедурних питань доведення цього Оператором ГРМ є підставою для нарахування споживачу необлікованого спожитого газу за той період та відповідно до того втручання яке відбулося».
Більше того Велика Палата Верховного Суду у змісті вищенаведеної постанови (пункт 173) дійшла висновку, що споживач після підписання акта про опломбування лічильника газу несе відповідальність за його збереження і що після будь-якого прихованого втручання ним або/чи іншою особою, що має наслідком викривлення даних обліку споживання газу, повинен відповідати шляхом нарахування йому необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
За змістом розділу 5 глави ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення. У разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті порушенням. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Згідно з положеннями пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об`єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.
У пункті 4 глави 10 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) зобов`язаний бути присутнім під час проведення експертизи. За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) може дати письмову згоду у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи. У разі неприбуття споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи ЗВТ та/або пломби проводиться без його участі.
Тобто, Кодекс ГРС прямо передбачає відповідальність для споживача у разі встановлення ним несанкціонованого втручання в роботу газорозподільчої системи, зокрема, у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу.
Зі своєї сторони, оператор ГРМ має відповідно до Кодексу ГРС дотриматися процедури і встановити наявність такого втручання.
Резюмуючи наведене вище, можна дійти висновку, що оператор ГРМ після виявлення наявності несанкціонованого втручання та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та цього Кодексу є обов`язок здійснювати використання природного газу, відповідно до вимог, встановлених Кодексом ГРМ, має право нарахувати йому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.
Подібні висновки містить згадана вище постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19.
У пункті 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ пошкодження лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється виходячи з 70 відсотків граничних об`ємів споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, мотивуючи рішення суду про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що акт експертизи № 942 від 03 грудня 2021 року не може бути належним та допустимим доказом, що дав би суду можливість констатувати факт втручання в роботу лічильника саме з боку споживача, оскільки проведеним експертним дослідженням не встановлено несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з такого.
За вимогами статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду, висновки якої врахував суд апеляційної інстанції, неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту про порушення № 008833 від 20 листопада 2020 року, складеного представниками АТ «Львівгаз», за адресою: Золочівський район, с. Зозулі, споживач ОСОБА_1 , встановлено порушення Кодексу ГРС: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (пофарбований ПЛГ, залишки пластиліну, нечіткий відбиток на заводській пломбі ПЛГ).
Під час апеляційного розгляду не встановлено невідповідність дій працівників АТ «Львігаз» під час складання акта про порушення вимогам Кодексу ГРС, зокрема, акт було складено в присутності споживача ОСОБА_1 , яка добровільно допустила представників АТ «Львівгаз» для здійснення контрольного огляду лічильника газу, однак після складення акту про порушення остання відмовилась від його підписання, проте такий акт був підписаний двома представниками Оператора ГРМ, а відмова споживача від підпису акта про порушення підтверджується відео зйомкою, яка міститься в матеріалах справи, тобто він є дійсним. Крім того, ОСОБА_1 не заперечила отримання цього акту, адже додала його примірник як додаток до поданого нею первісного позову.
У зв`язку з виявленими порушеннями лічильник був демонтований, що підтверджується актом про розпломбування та демонтаж вимірювальної техніки на повірку від 20 листопада 2020 року, який підписаний як споживачем, так і представником суб`єкта господарювання, та згідно протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу № 0006010 від 20 листопада 2020 року, складеного представниками АТ «Львівгаз», лічильник газу типу Метрікс G-4, заводський № 176704, 1996 року випуску направлений на експертизу сервісний центр ПАТ «Львівгаз», замість якого споживачу встановлено ПЛГ з підмінного фонду.
Згідно зі змістом акту № 942 від 03 грудня 2020 року експертизи ЗВТ та пломб, складеного АТ «Львівгаз», комісія у відсутності споживача ОСОБА_1 провела експертизу ЗВТ Метрікс G-4, заводський № 176704, 1996 року випуску, який знято відповідно до протоколу № 0006010 від 20 листопада 2020 року, перевірено пакувальний пакет, місця пломбування та їх цілісність, пломба R № 30016504. Висновки комісії: виявлено втручання в роботу ЗВТ: пошкоджена пломба, потертості на нижній частині пломби, пошкоджено захисне покриття під кришкою облікового механізму, залишки бруду на захисному клапані кришки облікового механізму, маркування ЗВТ не відповідає нормативно-технічній документації.
У матеріалах справи відсутні докази того, що після демонтажу ЗВТ та до проведення експертизи представники АТ «Львівгаз» мали доступ до лічильника газу, відтак, могли вплинути на нього.
Висновок експертизи, а також її невідповідність вимогам законодавства , позивачкою ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростовані.
При цьому колегія суддів, з огляду на характер допущеного порушення, враховує і те, що споживач ( ОСОБА_1 ) не скористалась своїм правом, визначеним пунктом 6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, згідно з яким у разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про місце, дату та час проведення експертизи ЗВТ, проте не скористалася своїм право бути присутньою під час її проведення.
З доданого ОСОБА_1 до первісного позову запрошення від 17 грудня 2020 року № 894 убачається, що їй запропоновано взяти участь в засіданні комісії АТ «Львівгаз» по розгляду актів про порушення, яке відбудеться 22 грудня 2020 о 16-15 год. за адресою: м. Буськ, вул. Івасюка, 1.
Рішенням комісії від 22 грудня 2020 року по споживачу ОСОБА_1 задоволено акт про порушення № 008833 від 20 листопада 2020 року, вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 21 травня 2020 року по 20 листопада 2020 року в обсязі 3 434, 75 м. куб., на суму 21 028 грн 37 коп.
На підставі рішення комісії був складений акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 21 028 грн 37 коп., який разом з рахунком на оплату №61017111 від 02 лютого 2021 року вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, повідомленням про припинення газопостачання від 01 лютого 2021 року, а також копією акту про порушення № 008833 від 20 листопада 2020 року, 05 лютого 2021 року був надісланий на адресу ОСОБА_1 та отриманий останньою, що нею не заперечується. Окрім цього, вказані документи, додані ОСОБА_1 як додатки до первісного позову.
Під час апеляційного розгляду не встановлено, що згадана комісія була неповноважною.
Колегія суддів, проаналізувавши акт-розрахунок вважає, що такий відповідає положенням Кодексу ГРС, оскільки такий складено з урахуванням кількості проживаючих (зареєстрованих) осіб та опалювальної площі, а також за період, який охоплює шість місяців, які перебували складенню акту про порушення від 20 листопада 2020 року.
Жодних заперечень як щодо процедури складення акту-розрахунку, так і щодо методики донарахування обсягу газу, а також визначення належної до сплати суми, ОСОБА_3 , в судах обох інстанцій не висловлювала.
Крім того, з урахуванням висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 березня 2026 року в справі № 542/881/19, під час апеляційного розгляду колегія суддів встановила, що ПЛГ Метрікс G-4, заводський № 176704, 1996 року, був встановлений споживачу ОСОБА_1 у вересні 2014 року, що підтверджується актом встановлення № 10807 від 05 вересня 2014 року, який підписаний споживачем без будь-яких зауважень чи застережень щодо самого лічильника, а також пломб, в якому споживачу роз`яснено про його відповідальність за порушення пломб, а також актом інвентаризації лічильника № 418 від 05 вересня 2018 року, з якого убачається, що на лічильнику та/або на пломбі відсутні будь-які пошкодження, який також підписаний ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що АТ «Львівгаз» доведено належними й допустимими доказами факт несанкціонованого втручання ОСОБА_1 в роботу лічильника газу, відтак, з неї підлягає стягненню вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в заявленому розмірі, який нею не спростований.
Натомість ОСОБА_1 не доведено протиправність дій АТ «Львівгаз», а саме неправомірності рішення комісії по розгляду акті про порушення, тому відсутні підстави для скасування донарахованого їй об`єму природного газу.
При цьому під час апеляційного розгляду не встановлено порушень під час складання акта про порушення, проведення експертизи, оформлення протоколу про донарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Таким чином, встановивши факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення зустрічного позову та відмови в задоволенні первісного позову.
Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі частиною четвертою статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
З огляду на викладене, оскаржене рішення суду належить скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь АТ «Львівгаз» підлягає стягненню судових збір, за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задовольнити.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 03 лютого 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про визнання дій протиправними відмовити.
Зустрічний позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 21 028 грн 37 коп. вартості необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) газу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 2 270 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 5 244 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: С. М. Бойко
А. В. Ніткевич