Справа № 946/6107/26
Провадження № 2-о/946/171/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльська міська ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа - Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області.
Заявниця просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 03.11.2021 року по 24.01.2026 року. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 послалася на те, що спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривало безперервно до дня смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом зазначеного періоду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності. Незважаючи на те, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 , фактичним місцем її постійного проживання з 03 листопада 2021 року була квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Саме у зазначеній квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 організували свій спільний побут та фактично створили сім`ю. Протягом усього періоду спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, спільно вирішували повсякденні та побутові питання, разом здійснювали витрати на придбання продуктів харчування, лікарських засобів, предметів домашнього вжитку та забезпечення спільного побуту. Вони спільно організовували своє повсякденне життя, мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного, надавали один одному необхідну допомогу та підтримку. Спільне проживання не мало характеру тимчасового співмешкання чи спільного проживання з побутових причин, за своїм характером та змістом відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були сімейними та відповідали фактичним відносинам чоловіка і дружини, хоча державна реєстрація шлюбу між ними не здійснювалася. ОСОБА_2 страждав на тяжке захворювання - цукровий діабет, у зв`язку із чим потребував систематичного лікування, допомоги та догляду у повсякденному житті, в свою чергу заявниця постійно опікувалася ОСОБА_2 , допомагала йому під час лікування, придбавала необхідні лікарські засоби, допомагала у вирішенні побутових питань, забезпечувала необхідний догляд та піклувалася про стан його здоров`я. Зазначені дії заявниці не мали випадкового або тимчасового характеру, а здійснювалися постійно протягом спільного сімейного життя з ОСОБА_2 . У свою чергу ОСОБА_2 також постійно піклувався про ОСОБА_1 , оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи. Інвалідність встановлена їй безстроково з 21 жовтня 2013 року. Враховуючи стан здоров`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надавав їй необхідну допомогу у повсякденному житті, підтримував її морально, піклувався про стан її здоров`я та допомагав у вирішенні побутових питань. Таким чином, відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризувалися не лише фактом спільного проживання в одному житловому приміщенні, а й наявністю спільного побуту, веденням спільного господарства, взаємною турботою, допомогою, підтримкою та взаємними обов`язками, тобто сукупністю ознак, притаманних сімейним відносинам. У період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували в інших зареєстрованих шлюбах. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу має для заявниці юридичне значення та безпосередньо пов`язане з необхідністю належної реалізації і захисту її особистих майнових прав. Починаючи з 03.11.2021 року та до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 заявниця фактично та постійно проживала разом із ним у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира протягом більш ніж чотирьох років була фактичним місцем постійного проживання заявниці незважаючи на реєстрацію її місця проживання за іншою адресою. У зв`язку з постійним проживанням однією сім`єю, у зазначеній квартирі знаходилися належні заявниці особисті речі: одяг, предмети особистого користування, документи та інше рухоме майно, яким вона користувалася у повсякденному житті. На момент смерті ОСОБА_2 належне заявниці особисте рухоме майно знаходилося за місцем її фактичного постійного проживання, тобто у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 у місті Білгород-Дністровському не відображає фактичних обставин її життя у період з 03.11.2021 року по 24.01.2026 року та не підтверджує місце, де заявниця фактично постійно проживала, вела побут і зберігала належне їй особисте майно. Відсутність офіційного документального підтвердження фактичного постійного проживання ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , створює правову невизначеність щодо обставин знаходження належного заявниці особистого рухомого майна за місцем її фактичного проживання. Таким чином, існує невідповідність між зареєстрованим та фактичним місцем проживання ОСОБА_1 у зазначений період. Встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідне заявниці для підтвердження фактичних обставин її постійного проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 03.11.2021 року по 24.01.2026 року. Встановлення зазначеного юридичного факту має безпосереднє значення для реалізації та захисту особистих майнових прав ОСОБА_1 , оскільки належне їй особисте рухоме майно знаходилося та залишилося за місцем її фактичного постійного проживання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 справа передана для розгляду судді Пащенко Т.П.
Вивчивши матеріали заяви, суддя доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).
У поданій заяві заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки належне їй особисте рухоме майно знаходилося та залишилося за місцем її фактичного постійного проживання.
Згідно ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в окремому провадженні, а саме, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
При цьому, суд враховує, що права заявника не обмежуються внаслідок відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заявник має право звернутись до суду з позовною заявою у загальному порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 186, 293-294, 315, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ізмаїльська міська ради Ізмаїльського району Одеської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.П.Пащенко