Справа № 201/2211/26
(2/199/5921/26)
РІШЕННЯ
іменем України
10.08.2026
м. Дніпро
справа №201/2211/26
провадження № 2/199/5921/26
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, -
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначив, що він та відповідач з 27.09.2013 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 .
Починаючи з періоду після початку збройної агресії російської федерації проти України, між позивачем та відповідачем стали виникати системні конфлікти у сім`ї щодо виконання батьківських обов`язків та організації догляду за дитиною. Відповідач фактично перестала виконувати свої обов`язки належним чином в сімейному укладі, пов`язані з вихованням та утриманням дитини, унаслідок чого між подружжям погіршилися взаємини, зникло взаєморозуміння та узгодженість у питаннях догляду за дитиною. На цьому тлі відповідач стала самоусуватися від щоденного догляду за дитиною та від виконання базових дій з її утримання, у тому числі в частині належного годування та побутового догляду, а також фактично залишила місце спільного проживання, проживає окремо від позивача та дитини.
01.12.2024 між позивачем та відповідачем було укладено письмовий Договір про участь у вихованні та утриманні дитини, який був підписаний сторонами добровільно, містить умови про проживання дитини з батьком та про обов`язок матері сплачувати кошти на утримання Дитини.
Відповідно до п.п. 2.1-2.3, 4.1-4.4 Договору дитина постійно проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 ; мати зобов`язалася щомісячно до 10 числа сплачувати на користь батька аліменти на утримання дитини у твердій сумі 8 000,00 грн. щомісячно, шляхом безготівкового перерахування на рахунок батька (IBAN: НОМЕР_1 , КБ «Приватбанк»), із призначенням платежу: «Аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Починаючи з дати укладання договору, відповідач умови Договору не виконує/виконує частково, аліменти у погодженому розмірі не сплачує/сплачує нерегулярно, унаслідок чого утворилась заборгованість.
Станом на 31.01.2026 заборгованість за Договором становить 60 000,00 грн.
У зв`язку з простроченням виконання грошового обов`язку з утримання дитини позивач нарахував відповідачу пеню відповідно до ст. 196 СК України та п. 6.1 Договору у розмірі 1% від суми прострочених платежів за кожен день прострочення, у межах, установлених законом.
З огляду на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про участь у вихованні та утриманні дитини від 01.12.2024 в розмірі 60 000,00 грн.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 03.04.2026 дану цивільну справу направлено за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 02.06.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлялася судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за місцем її реєстрації.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 та яка набула чинності для України 27.09.1991, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Стверджуючи ці положення, ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлюють обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно вимог ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , актовий запис №2046.
01.12.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про участь у вихованні та утриманні дитини (далі - Договір).
Згідно п. 2 Договору, з моменту укладання даного договору, сторони починають проживати окремо, Батько живе за місцем своєї реєстрації, а Мати живе за адресою, яка вказана в даному договорі. З моменту укладання та підписання договору, між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, а через те, що дитина залишається постійно проживати з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зобов`язується оплачувати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 10 числа щомісячно, суму у розмірі 8 000 гривень, до досягнення дитиною повноліття.
Нормами сімейного законодавства встановлюється порядок укладення договору про сплату аліментів на дитину та зазначаються правові наслідки у разі невиконання такого договору.
Згідно з частиною другою статті 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
У даному випадку, судом встановлено, що при укладенні спірного договору сторонами не було дотримано вимог ст. 189 СК України щодо його форми, а саме даний договір не був посвідчений нотаріально.
Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
У зв`язку з вищевикладеним, оскільки Договір про участь у вихованні та утриманні дитини від 01.12.2024, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не створює жодних прав чи обов`язків для сторін, окрім наслідків своєї недійсності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 10 серпня 2026 року.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 місце проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .
Суддя О.Б.Подорець