Справа № 2-4322/08
(4-с/199/24/26)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., за участю секретаря судового засідання Мацак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Авраменко Кароліни Ігорівни, стягувач ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
Боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в обґрунтування якої зазначив наступне. У провадженні Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79535026 від 10.11.2025 року, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-4322/08, виданого 13.11.2008 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його доходів, але не більше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.09.2008 року та до досягнення дитиною повноліття.
Заявник з 30.12.2020 року по 09.02.2026 року надсилав гроші на рахунок ОСОБА_2 . Також ОСОБА_2 було складено розписку про отримання від нього грошей як сплату аліментів.
14.04.2026 року він направив заяви про перерахунок боргу та доручення до матеріалів справи виконавцю Авраменко К.І., а 27.04.2026 року дізнався про постанову, якою відмовлено у врахуванні квитанцій у розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Вважає дії державного виконавця Авраменко К.І. незаконними, оскільки це порушує його права.
ОСОБА_1 надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.
Державний виконавеь Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Авраменко Кароліна Ігорівна до судового засідання не з`явилась, надала відзив на скаргу, зазначивши, що підстави для визнання її дій неправомірними відсутні.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 460 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З наданих суду матеріалів встановлено таке.
На примусовому виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 79535026 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4322/08 від 13.11.2008 вид. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.09.2008 р. та до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду в межах плати за 1 місяць допустити негайно до виконання.
14.04.2026 боржник звернувся до державного виконавця щодо долучення платіжних квитанцій до матеріалів виконавчого провадження № 79535026 та видачі розрахунку заборгованості по аліментам.
Листом від 21.04.2026 боржника було повідомлено, що у державного виконавця відсутні правові підстави для зарахування сплачених грошових коштів в рахунок сплати аліментів. Так, у наданих боржником копіях квитанцій, інформації про окремі операції та копії розписки, не зазначено прізвище, ім`я та по батькові стягувача як отримувача коштів, а також відсутнє «Призначення платежу - аліменти, номер виконавчого документа на підставі якого здійснювались перекази коштів чи номер виконавчого документа». Тому, квитанції не можуть буди однозначно ідентифіковані як сплата аліментів за виконавчим документом. Копія розписки ОСОБА_2 також не підтверджує сплату аліментних коштів, так як у ній зазначено що дана розписка може бути недійсною.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Cтаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до частини першої пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 01.06.2026 року року загальна сума заборгованості по аліментах боржникам ОСОБА_1 складає 554733,29 грн.
Згідно ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
У відповідності до ст. 71 вищезазначеного Закону порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом. Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Відповідно до п. 4 Розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
В ході розгляду скарги, суд керується висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 05.08.2025 року №390/2379/24 (провадження № 61- 7389св25), де зазначено, що у випадку, коли у призначенні платежу квитанції зазначено: «переказ власних коштів», це не дає можливості ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів. Із досліджених копій квитанцій та виписки з банку, наданих боржником державному виконавцю, вбачається, що у частинах платіжних операцій боржника відсутнє призначення платежу як сплата аліментів, а у тих платіжних квитанціях, де визначено призначення платежу як аліменти, неможливо встановити отримувача платежу. Щодо наданої боржником розписки стягувача про відсутність претензій щодо сплати аліментів, то із вказаної розписки вбачається що стягувач не має претензій до боржника в частині заборгованості до 01.01.2019 року, у той час як заборгованість боржнику державним виконавцем нараховується з 01.01.2019 року
У зв`язку з чим, дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства України.
Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 259-261, 450-451 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Авраменко Кароліни Ігорівни, стягувач ОСОБА_2 ,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Руденко