Справа № 344/16038/15-ц
Провадження № 2-р/344/2/26
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретарів: Чабанюк Ю.Б., Гой Х.М.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною заявою, в обґрунтування якої покликався на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.10.2021 року у справі № 344/16038/15-ц було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 та рухомого майна, виділення майна в натурі. Рішення суду вступило в законну силу згідно довідки 06.12.2021 року.
Заявник зазначає, що на даний момент виникли складнощі при виконанні вказаного рішення у частині розпорядження майном, а саме при зверненні до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу. Нотаріус ставить під сумнів правовий статус майна як особистої його власності та вимагає письмову згоду колишньої дружини, посилаючись на положення Сімейного кодексу України про спільну сумісну власність подружжя, ігноруючи зміст та висновки судового рішення.
Зі змісту рішення Івано-Франківського міського суду від 20.10.2021 року вбачається, що правовий режим зазначеного нерухомого майна був предметом судового розгляду і судом остаточно встановлено відсутність підстав для визнання цього майна спільним сумісним майном подружжя (колишнього). Зокрема, мотивувальна частина судового акту чітко вказує: «Позовними вимогами, з урахуванням зміни предмету позову, позивачка простила:визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 ... При цьому позивачка не надала суду належних доказів, які б вказували на ведення з відповідачем спільного господарства. Зокрема, як слідує з долученої відповідачем копії позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу від 20.03.2014 року, позивачка зазначає про те, що більше 11 років сімейних стосунків не підтримує з чоловіком, такий шлюб існує формально (а.с. 145, т. 1).... За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог позивачки в частині позову щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та виділення в натурі 1/2 частку житлового будинку.... Що стосується вимоги позову про визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та виділення їй у власність 1/2 частини вказаної земельної ділянки, то суд зазначає наступне.... З огляду на вищенаведене, зважаючи, що відповідач набув спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку, на якій знаходиться належне йому на праві власності домоволодіння, вимога позову про визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та виділення у власність 1/2 частини вказаної земельної ділянки, не підлягає до задоволення...».
Проте, відсутність у резолютивній частині рішення суду прямого зазначення про те, що дане майно є особистою приватною власністю заявника, створює перешкоди для реалізації права власника на розпорядження майном.
Зважаючи на вище наведене, заявник просить роз`яснити резолютивну частину рішення Івано-Франківського міського суду від 20.10.2021 року у справі № 344/16038/15-ц, а саме: чи означає відмова у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя майна, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та їх поділ, належність вказаного майна на праві особистої приватної власності виключно ОСОБА_1 та чи потребує розпорядження цим майном (зокрема, відчуження) отримання згоди колишньої дружини ОСОБА_2 відповідно до вимог Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні заявник підтримав вимоги заяви, просить роз`яснити резолютивну частину рішення з підстав, вказаних у його заяві.
Інші учасики справи у судове засідання не прибули, належно повідомлялися про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовлено.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 21 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року відмовив, на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, у якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» за № 14 від 18.12.2009 відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення у нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні рішення.
Заявник просить роз`яснити рішення суду від 20.10.2021 зазначаючи, що у резолютивній частині рішення суду прямого зазначення про те, що дане майно є особистою приватною власністю заявника, що створює перешкоди для реалізації права власника на розпорядження майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оскільки вирішуючи питання роз`яснення рішення суду, суд не вправі вносити зміни у суть рішення та не вправі торкатись питань, які не були предметом судового розгляду, а заявником фактично порушено питання про зміну рішення суду шляхом внесення у нього нових даних, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду. У зв`язку із чим у задоволенні заяви слід відмовити.
Водночас, заявник не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом з приводу питання, що ставиться ним у заяві про роз`яснення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 13, 258, 260 271, 273 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2026 року.