Справа № 638/16068/26
Провадження № 2/638/10086/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву проти розгляду справи в спрощеному провадженні. Свою заяву обґрунтовує тим, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та необхідність збору значного обсягу доказів вимагають проведення судового засідання в порядку загального провадження. Так, при вирішенні питання щодо виду позовного провадження у цій справі також підлягають урахуванню й інші критерії, визначені частиною третьою статті 274 ЦПК України. Зокрема: категорія та складність справи (для правильного вирішення спору необхідно встановити не лише факт продовження навчання повнолітньої доньки, а й дослідити наявність у неї потреби в матеріальній допомозі, її майновий стан, наявність власних доходів, матеріальний та сімейний стан кожного з батьків, а також інші обставини, які відповідно до законодавства мають значення для вирішення спору); обсяг та характер доказів (для підтвердження зазначених обставин відповідачу необхідно зібрати та надати суду докази, які перебувають у володінні третіх осіб, а також заявити відповідні клопотання про витребування доказів, які він не може зібрати самостійно. Вчинення зазначених процесуальних дій потребує більшого процесуального часу, ніж може бути забезпечено в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження); значення справи для сторін (спір стосується встановлення аліментного обов`язку щодо утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, що безпосередньо впливає на майнові права та обов`язки відповідача, а також на права та інтереси інших осіб, які перебувають на його утриманні). Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не забезпечить належних умов для повної реалізації сторонами процесуальних прав, передбачених ЦПК України, зокрема щодо отримання та подання всіх доказів, необхідних для правильного вирішення спору. Натомість розгляд справи за правилами загального позовного провадження забезпечить сторонам належні умови для реалізації процесуальних прав, що сприятиме повному, всебічному й об`єктивному встановленню обставин справи та дотриманню принципів змагальності сторін і рівності учасників судового процесу.
Також, 14.08.2026 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування у акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: про наявність відкритих на її ім`я рахунків; про дату відкриття кожного рахунку; про залишок грошових коштів на кожному рахунку станом на день надання інформації суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що предметом доказування у цій справі є, зокрема, наявність у повнолітньої доньки потреби у матеріальній допомозі. Встановлення цієї обставини є неможливим без дослідження її майнового стану, зокрема наявності грошових коштів, які можуть використовуватися для забезпечення власних потреб під час навчання. Відповідачу відомо, що на ім`я ОСОБА_4 відкрито рахунок в акціонерному товаристві комерційний банк «ПРИВАТБАНК», на якому, за наявною у нього інформацією, розміщена значна сума грошових коштів. Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, однак підтвердити їх належними доказами без витребування інформації судом відповідач не має можливості.
У судовому засіданні представник позивача заперечував у задоволенні заявлених клопотань, зазначивши, що наявність коштів на рахунку може мати різне походження.
Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, представник відповідача просив розглянути питання переходу до загального провадження без їх участі, розгляд справи відкласти на іншу дату.
Суд, вислухавши думку представника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Ухвалою суду від 14 липня 2026 року відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Положенням ч.1 ст.277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження регулюється главою 10 ЦПК України.
При визначенні порядку судового розгляду цієї справи судом застосовано процесуальні вимоги п.3 ч.6 ст.19 ЦПК України за якою для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Частиною 6 ст.19 ЦПК України визначено критерії малозначних справ.
Згідно ч. 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною, дана категорія справ передбачає собою розгляд позовів у скорочені терміни, відтак розглядається в порядку спрощеного провадження.
З клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не вбачається перешкод для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім цього, сторони не позбавлені права подати всі необхідні докази на підтвердження чи заперечення позовних вимог до початку розгляду справи по суті.
Суд наголошує, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, позивач та відповідач не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог та заперечень один одного у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користуються правами, передбаченими ЦПК України.
Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотання повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
За положенням ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Враховуючи, що інформація, про витребування якої представник позивача порушує питання перед судом, є інформацією з обмеженим доступом, охороняться Законом України «Про банки і банківську діяльність», беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), суд приходить до висновку про задоволення клопотання про витребування доказів, так як відомості які містяться у вказаних документах мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 261, 277, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача про розгляд в загальному провадженні цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Клопотання представника відповідача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо:
-наявності у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритих на її ім`я рахунків;
-дати відкриття кожного наявного рахунку у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
-залишку грошових коштів на кожному рахунку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на день надання інформації суду.
Витребувані докази направити на адресу Шевченківського районного суду м.Харкова в п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити що відповідно до ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.В.Невеніцин