ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/7334/26
№ провадження 2/646/4627/2026
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
23 червня 2026 року місто Харків
Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., попередньо розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 з вимогою визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалістю у два місяці з дати набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до частини першої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Як зазначено у пункті 42. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, зокрема, для позовів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З матеріалів позовної заяви убачається, що позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, до складу якої входить нерухоме майно - квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , отже, справа підсудна Основ`янському районному суду міста Харкова.
Відповідно до частини другої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, при відкритті провадженні у справі суд зазначає, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 274 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема , щодо спадкування.
Отже, ураховуючи наведені вище приписи цивільного процесуального законодавства, суд доходить висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Судом встановлено, що зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України. Відсутні підстави, визначені статтями 185 та 186 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Суд зазначає, що згідно із частинами першою та другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Ззгідно із статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
До письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином, докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 910/4473/17.
Судом встановлено, що до матеріалів справи у якості письмових доказів позивачкою долучено документи, складені іноземною мовою, без належним чином засвідченого перекладу українською мовою.
Ураховуючи те, що зазначені документи можуть мати значення для правильного вирішення спору, суд доходить висновку про необхідність зобов`язати позивачку надати належним чином оформлені переклади українською мовою документів, складених іноземною мовою та долучених до позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 175, 177 та 187 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Призначити відкрите судове засідання у підготовчому провадженні із розгляду справи в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова, що знаходиться за адресою: місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, 3 під`їзд, на 17 серпня 2026 року о 09:30 годині.
Зобов`язати позивачку ОСОБА_1 надати суду належним чином оформлений переклад документів, складених іноземною мовою та долучених до позовної заяви, на українську мову.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог частини четвертої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/sud0408/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. В. Ішенко