Справа № 752/18873/26
Провадження № 2-з/752/195/26
У Х В А Л А
14.08.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Чекулаєва С.О., з участю секретаря Ільніцької І.С.,розглянувши заяву представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у нерухомому майні та визнання права власності на частку у нерухомому майні, суд
ВСТАНОВИВ:
в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з такими позовними вимогами:
-припинити право власності ОСОБА_2 на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке набуте на підставі договору дарування частини квартири від 13.08.2019 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2
-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
13.08.2026 від представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича до суду надійшла заява про забезпечення позову згідно якої представник позивача повторно просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 46006280000.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову представник вказує, що 11.08.2026 йому стало відомо про розміщення реклами у ЗМІ «Житло в Україні» про терміновий продаж двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .
На думку представника позивача, якщо відповідач, до ухвалення судового рішення відчужить належну йому квартиру, це може істотно ускладнити встановлення однієї з необхідних умов застосування ст.365 ЦК України і створить штучні підстави для відмови у позові і позбавить позивача ефективного способу захисту.
Таким чином, оскільки предметом позову у справі №752/18873/26 є припинення права власності ОСОБА_2 на 1/10 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 , а головною умовою для задоволення судом таких вимог, є наявність у відповідача іншого нерухомого майна, окрім того, що є предметом позову, представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення заборони на вчинення нотаріальних дій щодо відчуження квартири АДРЕСА_2
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Суд, повторно, наголошує представнику позивача, що метою забезпечення позову є гарантування реального виконання майбутнього рішення суду, а не створення чи забезпечення умов для задоволення позову.
Суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд не має права надавати перевагу та/або сприяти одній із сторін позовного провадження у доведенні обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги або заперечення. Для суду всі учасники справи є рівними в своїх правах та обов`язках.
Штучне створення судом умов (обставин) для задоволення позову шляхом накладення заборони відчуження іншого нерухомого майна відповідача, яке не є предметом цього спору і реалізація якого не вплине на виконання можливого рішення суду є недопустимим і не узгоджується з метою процесуального інституту забезпечення позову.
Вказану правову позицію суд вже викладав в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від23.07.2026 у справі №752/18873/26 згідно якої представнику позивача, адвокату Шаповалову Сергію Васильовичу було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов до висновку, що заява представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення позову є необґрунтованою, вимоги за такою заявою є неспівмірними із предметом позову, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Згідно частини сьомої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 14.08.2026.
Суддя С.О. Чекулаєв