Справа № 756/12415/26
Провадження № 2/756/9307/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
14 серпня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Донеска А.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , в особі представника позивача - адвоката Фогеля В.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування заяви зазначила, що з 11 червня 2025 року перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстровано департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис № 282. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачем не склалось, можливість збереження сім`ї відсутня. Крім того, малолітня дитина проживає разом з матір`ю, а відповідач не бере участі у її вихованні, не надає матеріальної допомоги в добровільному порядку та достатньому розмірі. Оскільки ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, остання самостійно не може забезпечити належний рівень життя доньки.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Фогель В.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Головань О.І. в судовому засіданні визнала позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. Водночас, заперечила щодо стягнення аліментів на утримання дружини у заявленому позивачем розмірі, просила зменшити розмір таких до 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходів). Також зазначила, що в позовній заяві допущено помилки в прізвищі відповідача.
Представник позивача Фогель В.В. у судовому засіданні пояснив, що неправильно зазначене в позовній заяві прізвище відповідача є технічною опискою, уточнив позовні вимоги у цій частині. Також, представник не заперечував щодо стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 11 червня 2025 року укладено шлюб, зареєстрований департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис № 282 (а.с.18).
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_1 від 11 червня року (а.с.19).
У судовому засіданні встанволено, що наразі сторони проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Крім того, малолітня дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні. Оскільки ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, остання самостійно не може забезпечити належний рівень життя доньки.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статей 21 та 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 3 та 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частинами 1, 2 статті 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що чоловік та дружина повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі статтею 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Частиною 4 статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин 2 - 4 статті 84 та статей 86, 88 цього Кодексу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Положеннями статті 181 СК України передбачено що, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина 1 статті 183 СК України).
Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Зі змісту статті 206 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Отже, оскільки в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача не заперечувала щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, суд дійшов висновку, що це відповідає найкращим інтересам сторін та їхньої малолітньої дитини, а тому вважає за можливе задовольнити позов у цій частині.
Крім того, в судовому засіданні сторони дійшли згоди щодо визначення розміру аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, а саме 1/8 частина з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян, відтак у цій частині позов підлягає задоволенню.
За таких обставин та відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на звільнення позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн (1331,20 грн + 1331,20 грн).
Частиною 1 статті 191 ЦПК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно з постановою Верховного Суду від 9 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
На підставі статей 21, 24, 56, 75, 84, 91, 105, 141, 150, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України та керуючись 76-82, 141-142, 206, 263-265, 354 -355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 11 червня 2025 року департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис № 282.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , як дружини, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, починаючи з 20 липня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Оболонського районного управління юстиції у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції, а саме Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Рішення складено 14 серпня 2026 року.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА