СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-н/759/70/26
ун. № 759/1784/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - Товариство) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг,
УСТАНОВИВ:
15 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява Товариства про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Дослідивши заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 3 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (частина друга статті 167 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 5-7 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Системне тлумачення зазначених норм дає підстави для висновку, що необхідність встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи - боржника зумовлене обов`язком суду надіслати боржникові заяву про видачу судового наказу з доданими до неї документами після його видачі.
Специфіка наказного провадження полягає в тому, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. Тобто боржник не знає і в силу приписів розділу ІІ ЦПК України не повинен знати про розгляд його справи в наказному провадженні.
За таких обставин, неможливість установити зареєстроване місце проживання (перебування) боржника нівелює його право на подання заяви про скасування судового наказу і не узгоджується із засадами змагальності та рівності сторін.
Відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 3106747 від 30.07.2026 не містить інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Отже, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, тому у видачі судового наказу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 160, 161, 165, 169, 170, 258-261, 353-355ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання житлово-комунальних послуг, відмовити повністю.
Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», що відповідно ч. 2 ст. 161 ЦПК України його вимоги можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко