СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/20648/26
пр. № 2-о/759/509/26
12 серпня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., за участю заявниці, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
ВСТАНОВИВ:
І. Позиції учасників справи
Аргументи заявниці
28 липня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 28.07.2026.
Заява обґрунтована тим, що:
- ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ; з ОСОБА_3 ОСОБА_2 проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу;
- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , її діти, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 проживали за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично вчиняли домашнє насильство щодо заявниці, у зв`язку з чим у листопаді 2022 року вона була змушена залишити квартиру та з`їхати в орендоване житло, а у 2026 року до заявниці переїхали і внучки, щодо яких було відсутнє батьківське піклування;
-станом на день подання заяви існує обґрунтований ризик продовження чи повторного вчинення домашнього насильства щодо заявниці, якщо вона з`явиться до своєї квартири.
З урахуванням викладеного, просила видати стосовно ОСОБА_2 обмежувальний припис на строк до 6 місяців, яким визначити такі заходи тимчасового обмеження її прав:
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;
Також, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав:
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
У судовому засіданні заявниця вимоги, викладені в заяві підтримала, просила їх задовольнити. Додатково пояснила, що до 2022 року проживала в квартирі АДРЕСА_2 з дочкою, її співмешканцем та малолітньою та неповнолітньою внучками. Заінтересовані особи не працюють, вживають алкогольні напої, вчиняють бійки. Крім того, систематично вчиняли до заявниці насильство фізичного та психологічного характеру. Через перелічені вище обставини була змушена з`їхати зі своєї квартири. Станом на зараз існують ризики повторного насильства, тому з`являтися у своїй квартирі заявниця не може, проживає в орендованому житлі разом з малолітньою та неповнолітньою внучками.
Позиція заінтересованих осіб
ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином шляхом здійснення телефонограми (а.с. 33), а також оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме (а.с. 35).
З огляду на викладене, суд ужив всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання.
ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме (а.с. 36).
З огляду на викладене, суд ужив всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення ОСОБА_3 про дату, час і місце судового засідання
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
ІІ. Процесуальні дії суду
30 липня 2026 року суд постановив ухвалу про залишення заяви без руху з підстав ненадання заявницею копії заяв з додатками для заінтересованих осіб
11 серпня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій призначив судове засідання на 12 серпня 2026 року.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 є співмешканцем ОСОБА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 у рівних частках кожному. Наведене підтверджується рішенням Святошинського районного суду 18.01.2021 у справі № 759/21143/20 (а.с. 5-7).
18 січня 2021 року Святошинський районний суд ухвалив рішення у справі № 759/21143/20, згідноз яким видав обмежувальний припис стосовно громадянина ОСОБА_3 , установив такі заходи тимчасового обмеження:
- заборонив ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;
- заборонив ОСОБА_3 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання постраждалої особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців;
- заборонив особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ОСОБА_3 , якщо ОСОБА_1 за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців (а.с. 5-7).
Згідно з листом Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.06.2026 за № 40-1157, було задоволено заяву ОСОБА_1 про влаштування до її родини неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилася без батьківського піклування (а.с. 13).
Згідно з листом Служби у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2026 за № 40-1376, було задоволено заяву ОСОБА_1 про влаштування до її родини неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка залишилася без батьківського піклування (а.с. 14).
За відкритими даними з Єдиного державного реєстру судових рішень 19 лютого 2026 року суддя Святошинського районного суду Васильєва К.О. ухвалила постанову в справі № 759/2778/26, якою визнала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 1 ст. 184 КУпАП. Суддя встановила, що 23 січня 2026 року близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, а саме перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння у присутності своїх малолітньої та неповнолітньої доньок, чим створила загрозу для їх психологічного здоров`я та безпеки, не була здатна здійснювати догляд за дітьми. Своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП (посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/134241736).
За відкритими даними з Єдиного державного реєстру судових рішень 09 червня 2026 року суддя Святошинського районного суду Поплавська О.В. ухвалила постанову в справі № 759/15199/26, якою визнала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Суддя встановила, що 04 травня 2026 року близько 21 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї неповнолітньої доньки , а саме: виражалась нецензурною лексикою на адресу доньки, ображала, взявши до рук кухонний ніж, погрожувала фізичною розправою, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП (посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/137227632).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 13.06.2015 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 отримала тілесні ушкодження від ОСОБА_2 1987 р.н. (а.с. 17).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 24.07.2019 близько 15 год. 34 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , донька ОСОБА_7 жорстоко б`є свою матір ОСОБА_8 , і це відбувається постійно. На місце події прибули працівники поліції, а також бригада швидкої медичної допомоги, яка встановила діагноз «гематома задньої частини голови» (а.с. 18).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 19.01.2021 близько 17 год. 51 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , донька ОСОБА_2 , зять ОСОБА_3 , та їх сусід ОСОБА_9 не пускають заявницю до дому (а.с. 24).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 17.02.2021 близько 11 год. 18 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , зять ОСОБА_3 , в стані наркотичного сп`яніння, маючи припис не наближатися, вночі прийшов до заявниці та виламав двері (а.с. 23).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 06.02.2021 близько 19 год. 01 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , буянить зять ОСОБА_3 (а.с.22).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 17.02.2021 близько 18 год. 27 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , співмешканець доньки заявниці, ОСОБА_3 , в стані алкогольного сп`яніння вибиває двері до квартири. У квартирі знаходяться налякані діти (а.с. 20).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 17.02.2021 близько 23 год. 05 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , співмешканець доньки заявниці, ОСОБА_3 , в стані алкогольного сп`яніння вибиває двері до квартири. У квартирі знаходяться налякані діти (а.с. 19).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 31.07.2022 близько 21 год. 12 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , донька четвертий день вживає алкоголь, постійно морально тисне, перешкоджає вільно себе почувати в квартирі, конфліктує (а.с. 16).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 16.09.2024 близько 19 год. 35 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , донька, разом зі своїм співмешканцем не впускають заявницю до своєї квартири (а.с. 21).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 18.07.2025 близько 13 год. 31 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , дочка та її співмешканець в стані алкоголь сп`яніння буянять та погрожують побиттям. В квартирі є малолітні діти (а.с. 25).
Згідно з довідкою про надання інформації Святошинського УП ГУНП у місті Києві, 17.01.2026 близько 12 год. 50 хв. було повідомлено, що за адресою АДРЕСА_1 , донька виштовхала заявницю з квартири, викинула її речі а.с. 15).
ІV. Мотиви суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 ЦПК України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд в порядку окремого провадження розглядає про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 (далі - Закон № 2229-VIII).
Згідно з пунктом третім частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону № 2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII)
У статті 26 Закону № 2229-VIII зазначено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на подружжя (пункт 2 частини другої статті 3 Закону № 2229-VIII).
Визначення конкретних видів, передбачених частиною другою статті 26 Закону № 2229-VIII, заходів тимчасового обмеження прав кривдника або обов`язків, які покладаються на нього, а також строку на який видається обмежувальний припис належить до компетенції суду.
У постанові від 09.03.2023 у справі № 711/3693/22 Верховний Суд зазначив, що обмежувальний припис є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Вирішуючи питання про застосування обмежувального припису відповідно до Закону, пріоритет надається безпеці постраждалої особи, а не праву власника особі, яка вчинила домашнє насильство. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками.
У постанові від 16.11.2022 у справі № 127/9600/22 Верховний Суд зазначив, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та Кримінальному кодексі України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 216/4309/21 Верховний Суд акцентував, що докази, що додають до заяви, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими. В якості доказів до заяви можуть додаватись, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме по собі звернення заявника до органів поліції, служби у справах дітей та внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР не є належними доказами на підтвердження факту вчинення домашнього насильства при розгляді заяви у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 10 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняють щодо неї фізичне та психологічне насильство, перешкоджають користуванню майном заявниці, зловживаючи спиртними напоями, що шкодить психологічному та фізичному здоров`ю її та дітей.
У листопаді 2022 року вона була змушена залишити квартиру та з`їхати в орендоване житло, а у 2026 року до заявниці з`їхали внучки, за якими було відсутнє батьківське піклування.
Матеріали справи, зокрема постанови суду підтверджують, що у 2026 року ОСОБА_2 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності, ч. 2 ст.173-2 (домашнє насильство її щодо малолітньої дочки), а також за ч. 1 ст. 184 (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей).
Також матеріали справи підтверджують, що раніше, у 2021 році до ОСОБА_3 вже був застосований обмежуючий припис щодо заявниці. Наявні довідки в матеріалах справи про надання інформації Святошинським УП ГУНП у місті Києві підтверджують продовження застосування ним фізичного та психологічного насильства щодо ОСОБА_1 у 2021-2026 роках.
З огляду на викладене, з метою попередження повторного вчинення домашнього насильства суд уважає, що дієвими обмежувальними заходами впливу на ОСОБА_2 будуть заборона перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також суду застосовує обмежувальні заходи впливу на ОСОБА_3 - заборону перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки будь-яких доказів того, що психологічне насильство вчинялось ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом телефонних переговорів, листувань матеріали справи не містять, заяву в цій частині суд визнає необґрунтованою.
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву частково.
VІ. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 350-1 - 350-8, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису, задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на строк 6 (шість) місяців.
Установити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 :
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на строк 6 (шість) місяців.
Установити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 :
- заборонити ОСОБА_3 17 лютого 1986 року, перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 , 17 лютого 1986 року, наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
В інші частині заяви відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 109) для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на профілактичний облік, а також Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію (03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 97).
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).
Повне рішення суду складене 12 серпня 2026 року.
Суддя Ю.В. Кравченко