ПОСТАНОВА
Іменем України
10 серпня 2026 року м. Кропивницький
справа № 401/553/26
провадження № 22-ц/4809/1514/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Єгорової С. М.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Ніколь»,
відповідачі - ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Світловодської міської ради,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пащенка Леоніда Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року у складі судді Волошиної Н. Л. і
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст вимог позовної заяви
В березні 2026 року Приватне підприємство «Ніколь» (далі - ПП «Ніколь») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Світловодської міської ради та просило:
-визнати укладеною між орендарем ПП «Ніколь» та орендодавцем ОСОБА_1 додаткову угоду № 29-07/3 від 29.07.2025 до договору оренди землі від 15 березня 2008 року, зареєстрованого за № 04[телефон приховано] від 08 грудня 2008 року, зі змінами на підставі додаткової угоди № 01-09/2 від 01.09.2017, щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203 в запропонованій редакції;
-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про припинення іншого речового права (права оренди) ПП «Ніколь», внесений на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Світловодської міської ради Кушки О. С., індексний номер 82780028 від 08.01.2026, щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203, з одночасним відновленням (поновленням) запису про інше речове право № 16248896, внесеного на підставі договору оренди землі від 15.03.2008 (номер запису про державну реєстрацію 04[телефон приховано] від 08.12.2008) та додаткової угоди № 01-09/2 від 01.09.2017.
Позовна заява мотивована тим, що ПП «Ніколь» на підставі договору оренди землі від 15 березня 2008 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01 вересня 2017 року, користувалося земельною ділянкою площею 4,26 га, строк дії договору було визначено до 31 грудня 2025 року, при цьому орендар мав переважне право на його поновлення.
На виконання умов договору 30 липня 2025 року ПП «Ніколь» направило орендодавцю ОСОБА_2 лист-повідомлення про намір поновити договір та проєкт додаткової угоди, однак орендодавець у встановлений договором строк заперечень проти поновлення договору не заявив.
Позивач належно виконав умови для реалізації свого переважного права на поновлення договору, а відсутність заперечень орендодавця свідчила про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.
Водночас 27 серпня 2025 року земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , про що орендар належним чином повідомлений не був, а надалі 08 січня 2026 року державним реєстратором було зареєстровано припинення права оренди ПП «Ніколь» на підставі листів про припинення та розірвання договору.
Позивач вважав такі дії незаконними, оскільки новий власник не повідомив його про перехід права власності, не було дотримано процедури припинення договору, зокрема не складено акта приймання-передачі земельної ділянки, акта визначення її меж та угоди про припинення договору, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
Разом із позовною заявою ПП «Ніколь» було подано заяву про забезпечення позову, в якій воно просило:
-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203;
-заборонити органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203, зокрема щодо реєстрації права власності (відчуження), права оренди, емфітевзису, суперфіцію або інших речових прав на користь третіх осіб.
Заява мотивована тим, що право оренди ПП «Ніколь» на спірну земельну ділянку значиться у Державному реєстрі речових прав як припинене, у зв`язку з чим існує реальна загроза її відчуження власником або передачі в оренду чи інше користування третім особам.
На думку позивача, укладення нового договору оренди та реєстрація речового права за іншою особою можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду про поновлення договору оренди ПП «Ніколь», оскільки призведуть до виникнення спору щодо подвійної оренди та необхідності звернення до суду з новими вимогами.
Крім того, зміна власника земельної ділянки під час розгляду справи може зумовити необхідність заміни відповідача або пред`явлення нового позову, що істотно затягне розгляд справи та ускладнить ефективний захист прав позивача.
Також спірна земельна ділянка входить до єдиного масиву земель, який обробляє ПП «Ніколь», а її передача іншим особам може перешкодити дотриманню сівозміни та технології обробітку суміжних земель.
При цьому позивачем вже проведено агротехнічні роботи та здійснено підготовку ґрунту і внесення добрив під урожай 2026 року, тому передача земельної ділянки іншій особі може призвести до збитків та фактичного використання третіми особами результатів проведених ним робіт.
За таких обставин, позивач вважав, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист його прав, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідною заявою.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203 , власником якої є ОСОБА_1 .
Заборонено органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:0203, власником якої є ОСОБА_1 .
Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору є право оренди ПП «Ніколь» на спірну земельну ділянку, яке на момент розгляду заяви значилося припиненим у Державному реєстрі речових прав.
Суд першої інстанції вважав, що існує достатньо обґрунтоване припущення про можливість подальшого розпорядження відповідачем земельною ділянкою, зокрема її відчуження або передачі третім особам, що у разі задоволення позову може істотно ускладнити ефективне поновлення прав позивача та зумовити необхідність нових судових звернень.
Враховуючи прямий зв`язок між заявленими заходами та предметом спору, а також їх обґрунтованість, розумність, адекватність і співмірність позовним вимогам, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Пащенко Л. В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ПП «Ніколь» в задоволені заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував заходи забезпечення позову, не встановивши наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Позовні вимоги мають немайновий характер і стосуються поновлення права оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди, а тому накладення арешту на земельну ділянку не є співмірним із предметом спору та фактично обмежує право власника розпоряджатися належним йому майном.
При цьому позивач не надав належних і допустимих доказів реальної загрози відчуження земельної ділянки, передачі її в оренду третім особам чи вчинення інших дій, які могли б унеможливити виконання майбутнього рішення суду, а суд першої інстанції таких обставин також не встановив, обмежившись загальним посиланням на можливість вчинення відповідачем відповідних дій.
У разі зміни власника земельної ділянки договір оренди не припиняється, а новий власник набуває статусу орендодавця, тому саме по собі можливе відчуження земельної ділянки не перешкоджатиме виконанню рішення суду.
Крім того, суд першої інстанції не врахував баланс інтересів сторін, оскільки накладення арешту фактично позбавляє власника можливості вільно розпоряджатися земельною ділянкою, хоча право власності на неї не є предметом спору.
Право оренди позивача було припинене та відповідний запис внесено до Державного реєстру речових прав, а тому ПП «Ніколь» не мало правових підстав здійснювати господарську діяльність на земельній ділянці.
Таким чином, апелянт вважає, що позивач не довів необхідності застосування саме заявленого заходу забезпечення позову, його співмірності з позовними вимогами та наявності реальної загрози утруднення виконання рішення, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відзиви на апеляційну скаргу
Від ПП «Ніколь» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить скасувати ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ПП «Ніколь» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Розгляд справи апеляційним судом
В судовому засіданні апеляційного суду, проведеному в режимі відеоконференції, представник третьої особи адвокат Пащенко Л. В. підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача адвокат Гармаш А. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник Виконавчого комітету Світловодської міської ради в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із зазначенням про причини невручення «адресат відсутній».
За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
За таких обставин, ОСОБА_1 в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною першою статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Матеріалами справи підтверджується, що ПП «Ніколь», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 та виконавчого комітету Світловодської міської ради, просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, а також скасувати запис про припинення права оренди з одночасним поновленням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 3-10).
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що у зв`язку з припиненням зареєстрованого права оренди існує реальна загроза відчуження спірної земельної ділянки або передачі її в оренду третім особам, що може ускладнити ефективний захист його прав (а. с. 29-34).
З огляду на предмет спору, який стосується права оренди конкретної земельної ділянки та правомірності припинення цього права, існує реальна можливість зміни її правового статусу шляхом відчуження, передачі в оренду іншій особі чи вчинення інших реєстраційних дій.
За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може призвести до виникнення нових правовідносин щодо спірної земельної ділянки та необхідності додаткового судового захисту, що істотно ускладнить ефективне поновлення прав позивача в межах цього провадження.
Застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами, оскільки спрямовані безпосередньо на збереження існуючого правового та фактичного стану спірної земельної ділянки до вирішення спору по суті та не позбавляють власника права користування нею. Вони лише тимчасово обмежують можливість розпорядження земельною ділянкою та вчинення щодо неї реєстраційних дій, що забезпечує баланс інтересів сторін.
Отже, у цій справі наявне достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав ПП «Ніколь», у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на спірну земельну ділянку є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, суд відхиляє, оскільки предметом спору є не лише визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди, а й скасування запису про припинення права оренди ПП «Ніколь» з одночасним поновленням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав. Зокрема, заявлені вимоги безпосередньо стосуються існування та реалізації речового права позивача на спірну земельну ділянку, а тому обрані заходи забезпечення мають прямий зв`язок із предметом спору.
Не заслуговують на увагу суду доводи апелянта про те, що позивач не надав доказів реальної загрози відчуження земельної ділянки або передачі її в оренду третім особам, адже саме припинення зареєстрованого права оренди ПП «Ніколь» створює об`єктивну можливість для власника розпорядитися земельною ділянкою, у тому числі шляхом її відчуження чи передачі в користування іншій особі.
Доводи апеляційної скарги про те, що у разі зміни власника земельної ділянки договір оренди зберігає чинність, а тому її відчуження не може утруднити виконання рішення суду, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, адже в даному випадку предметом спору є, зокрема, поновлення зареєстрованого права оренди та скасування запису про його припинення, а зміна власника або виникнення інших речових прав щодо спірної земельної ділянки до вирішення спору може ускладнити поновлення прав позивача та зумовити необхідність залучення до справи інших осіб і вирішення додаткових правових питань.
Суд не приймає доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту фактично позбавляє ОСОБА_1 можливості користуватися земельною ділянкою, оскільки з резолютивної частини оскаржуваної ухвали слідує, що арешт та заборона реєстраційних дій спрямовані на обмеження розпорядження спірним майном, а не на позбавлення власника права володіння чи користування ним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ПП «Ніколь» не мало правових підстав здійснювати агротехнічні роботи на земельній ділянці після припинення зареєстрованого права оренди, не мають правового значення для вирішення питання про забезпечення позову, оскільки питання наявності чи відсутності у позивача права оренди є предметом розгляду справи по суті та не може бути остаточно вирішене під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Доводи ПП «Ніколь», викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про відсутність у ОСОБА_2 права на апеляційне оскарження суд відхиляє, оскільки ОСОБА_2 є учасником справи - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а тому відповідно до статті 352 ЦПК України має право оскаржити ухвалу суду першої інстанції у випадках, передбачених законом.
Оскільки оскаржуваною ухвалою вирішено питання щодо забезпечення позову у справі, в якій ОСОБА_2 бере участь як третя особа, підстав для висновку про відсутність у нього права на апеляційне оскарження та закриття апеляційного провадження за пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Крім того, враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 червня 2026 року дію оскаржуваної ухвали зупинено, дію ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року необхідно поновити.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу адвоката Пащенка Леоніда Вікторовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року без змін.
Поновити дію ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 березня 2026 року.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14.08.2026.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
С. М. Єгорова