П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2026 року
м. Рівне
Справа № 564/3656/25
Провадження № 22-ц/4815/989/26
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніт Капітал",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Середою Оксаною Валеріївною на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року (ухвалене у складі судді Грипіч Л.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал»» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 21.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №530904905 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Згідно умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.
Товариство виконало умови договору та перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 5000 грн. на її банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-9951.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строком до 28.11.2019 року. Укладеними додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено до 31.12.2024 року. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №530904905.
У подальшому, 23.02.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором факторингу № 23/0224-01 для ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило право вимоги до відповідача для ТОВ «Юніт Капітал» згідно Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року.
Відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Юніт Капітал», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 170 грн. та судові витрати у справі.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором №530904905 від 21.05.2021 року у розмірі - 14 170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 7 000 (сім тисяч) грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що факт отримання відповідачем кредитних коштів та укладення кредитного договору підтверджується матеріалами справи, а тому у неї виникло зобов`язання повернути їх у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
Понесені ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. підтверджуються матеріалами справи.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Нею було сплачено ТзОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 8970,00 грн., в тому числі 5000,00 грн. - тіла кредиту та 3970,00 грн. процентів, із яких 3955,00 грн. було безпідставно одержано кредитодавцем.
Розрахунок заборгованості містить недостовірну та суперечливу інформацію щодо наявності заборгованості.
На час укладення договору факторингу № 28/1118-01 від28.11.2018 року боргові зобов`язання за кредитним договором № 530904905 від 21.05.2021 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору ТОВ "Таліон Плюс".
Відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості.
Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути судові витрати у розмірі 8633,60 грн.
15 квітня 2026 року ТзОВ "Юніт-Капітал" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що, уклавши договір, позичальник підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися умов договору.
Також позивачем доведено перехід права вимоги до відповідача від первісного кредитора.
Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.05.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №530904905..
За умовами договору товариство зобов`язалося надати Позичальникові Кредит на суму 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Відповідно до п.1.7., п.1.8. договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником та може бути продовжений позичальником за певних умов.
Пунктом 1.9.2 визначено розмір відсотків за користування кредитом.
Згідно з платіжним дорученням від 21.05.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через АТ КБ «Приват Банк» перерахувало отримувачу ОСОБА_1 на вказану нею банківську картку НОМЕР_1 хх-хххх-9951 грошові кошти у сумі 5000,00 грн., згідно договору №530904905 від 21.05.2021 року.
Відповідно до наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 23.02.2024 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитним договором №530904905, яка становить 14 170 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 9 170 грн. - сума заборгованості по процентах.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, а згодом додаткові угоди до вказаного договору факторингу, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року, та відповідно до умов яких ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило ТОВ "Таліон Плюс" належні йому права вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" прийняло належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 .
Пунктами п.3.1.1. - 3.1.3 Договору визначено порядок сплати фінансування - належної до сплати суми грошових коштів, що встановлюється у кожному Реєстрі прав вимог окремо і сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Реєстру прав вимог, якщо інші умови не погоджені шляхом укладання додаткових угод. Фінансування сплачується на рахунок, зазначений у Розділі 13 Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Згідно з п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.
Надалі, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. Строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 року.
Відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги за №1 від 23.02.2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором, що був укладений з відповідачем ОСОБА_1 за №530904905 від 21.05.2021 року, згідно якого борг ОСОБА_1 становить: 14 170 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 9 170 грн. - сума заборгованості по процентах.
У подальшому, між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає ТОВ «Юніт Капітал» за плату, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 року до Договору факторингу, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі - 14 170 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 9 170 грн. - сума заборгованості по процентах.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, зокрема, із того, що долученими до матеріалів справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги за договором від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та, в подальшому, до позивача ТОВ "Юніт Капітал" відносно боржника ОСОБА_1 .
Апеляційний суд не погоджується із такими висновками місцевого суду, з огляду на наступне.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17 виснувано, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що:
47. Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
48. Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
Таким чином, наявні у справі Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 154 від 05.10.2021 року та Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023 зі сплати фінансування за Реєстром прав вимоги № 154 від 05.10.2021 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не замінюють собою платіжний документ, а отже, не підтверджують оплату чи здійснення операції за договором факторингу.
Апеляційний суд, розглядаючи справу, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, враховуючи правові позиції Верховного Суду під час вирішення того чи іншого спору.
Крім того, матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем 8970,00 грн. за кредитним договором №530904905 від 21.05.2021 року, що свідчить про повну оплату тіла кредиту та відсотків, які мали бути нараховані в межах строку кредитування.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
За апеляційне оскарження рішення суду відповідач сплатила судовий збір у розмірі 3633,60 грн.
Оскільки суд задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду та відмовляє у задоволенні позову, відповідно до вищенаведених правил належить провести розподіл судових витрат, понесених відповідачем, зокрема, належить стягнути з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 3633,60 грн. у рахунок відшкодування судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача, апеляційний суд вважає, що 3000,00 грн. буде співмірним зі складністю справи, виконаних адвокатом робіт та ціною позову.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Середою Оксаною Валеріївною задовольнити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2026 року скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 3000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Хилевич С.В.