Судові рішення

Ухвала № 138997439 у справі № 160/24652/26 від 14.08.2026

Ухвала від 14.08.2026 в адміністративній справі № 160/24652/26 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Пляшкова Катерина Олександрівна.

Справа№ 160/24652/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяПляшкова Катерина Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення14.08.2026
Надійшло до реєстру15.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138997439

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 серпня 2026 року Справа № 160/24652/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 13 серпня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач,) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУДПС у Дніпропетровській області) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача:

від 05.05.2025 № 0731070-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 9174,43 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2020 рік;

від 05.05.2025 № 0731071-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 26102,05 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2020 рік;

від 14.06.2024 № 1423984-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 11655,05 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2021 рік;

від 14.06.2024 № 1423985-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 36174,00 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2021 рік;

від 14.06.2024 № 1423986-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 10101,00 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2022 рік;

від 14.06.2024 № 1423987-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 39188,50 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2022 рік;

від 14.06.2024 № 1423994-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 30295,73 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2023 рік;

від 14.06.2024 № 1423995-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 10411,80 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2023 рік;

від 05.05.2025 № 0731075-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 32104,43 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2024 рік;

від 05.05.2025 № 0731076-2411-0467 UA1202001[телефон приховано] на суму 11033,40 грн, про нарахування податку на нерухоме майно за 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням, оскільки об`єкти нерухомого майна 09.08.2011 відчужені позивачкою на користь її сина ОСОБА_2 , 1966 р.н., на підставі нотаріально посвідчених договорів дарування, що підтверджується самими договорами та витягом з Державного реєстру правочинів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Таким чином, починаючи з 09.08.2011 позивачка не є власником зазначених об`єктів і не може бути платником податку на нерухоме майно щодо них за жоден з періодів включно з 2020-2024 роками.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем отримані тільки 08.07.2026 після звернення представника позивача до податкового органу.

Також зазначено, що у матеріалах справи № 160/19372/25, про існування якої позивачу стало відомо тільки після звернення державним виконавцем стягнення на заощадження позивача, та у поданій апеляційній скарзі встановлено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога за 2021-2023 роки направлялися податковим органом не за адресою реєстрації позивачки ( АДРЕСА_2 , де вона зареєстрована і проживає з 08.06.2006), а за різними іншими адресами, зокрема АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 - тобто податковий орган не був послідовним навіть у визначенні неналежної адреси. Поштові відправлення поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17-ц та від 10.04.2019 у справі № 461/10610/13-ц) не є доказом належного інформування особи. При цьому, позивачка з 2007 до 2013 року перебувала на податковому обліку як фізична особа-підприємець саме за адресою АДРЕСА_2 , а тому податковому органу дійсна адреса позивачки відома або мала бути відома із власних облікових даних.

Проте докази таких тверджень позивача в матеріалах позовної заяви відсутні.

Отже, з наданих разом із позовною заявою доказів неможливо об`єктивно встановити, чи дотриманий позивачем строк звернення до суду з цим позовом, а в разі, якщо такий строк пропущено, то чи наявні поважні причини його пропуску та підстави для його поновлення.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення права доступу до правосуддя, суддя вважає за необхідне вирішити питання про дотримання позивачем строку звернення до суду вже після відкриття провадження у справі та отримання від відповідача доказів щодо обставин направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, з огляду на вищевикладене, вважаю за необхідне прийняти зазначену адміністративну справу до свого провадження.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності; за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Аналогічні положення закріплено у частині четвертій статті 12 КАС України.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік справ незначної складності для цілей КАС України визначено в частині шостій статті 12 КАС України.

Однак зазначений перелік справ не є вичерпним.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у відповідача, вирішуючи яке суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

З огляду на покладений на відповідача обов`язок доказування правомірності свого рішення, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати від відповідача докази, яких не вистачає для з`ясування всіх обставин у справі.

Керуючись статтями 12, 77, 160, 168, 171, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом залишити відкритим та вирішити під час розгляду справи по суті після отримання відповідних доказів.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:

- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).

Частково задовольнити клопотання позивача про витребування доказів.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:

- належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень:

від 14.06.2024 № 1423984-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2021 рік на суму 11655,00 грн,

від 14.06.2024 № 1423985-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2021 рік на суму 36174,00 грн;

від 14.06.2024 № 1423986-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2022 рік на суму 10101,00 грн,

від 14.06.2024 № 1423987-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2022 рік на суму 39188,50 грн,

від 14.06.2024 № 1423994-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2023 рік на суму 30295,73 грн,

від 14.06.2024 № 1423995-2411-0467-UA1202001[телефон приховано] за 2023 рік на суму 10411,80 грн,

від 05.05.2025 № 0731070-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] за 2020 рік на суму 9174,43 грн,

від 05.05.2025 № 0731071-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] за 2020 рік на суму 26102,05 грн,

від 05.05.2025 № 0731075-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] за 2024 рік на суму 32104,43 грн,

від 05.05.2025 № 0731076-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] за 2024 рік на суму 11033,40 грн;

- усі наявні докази надсилання позивачу зазначених податкових повідомлень-рішень, у тому числі: реєстри поштових відправлень, описи вкладення, поштові повідомлення про вручення чи повернення, незалежно від того, на яку адресу такі відправлення здійснювались;

- докази приналежності позивачу податкової адреси, зазначеної в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях;

- докази, що позивач є власником об`єктів нерухомого майна, за які оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суми податкових зобов`язань;

- також всі інші докази, що стали підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а також стосуються правомірності їх складання та направлення позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя К.О. Пляшкова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.09.2026 Ухвала № 140022517 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
15.09.2026 Ухвала № 139751193 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
20.08.2026 Ухвала № 139118816 Дніпропетровський окружний адміністративний суд