ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/2520/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень на місяць за час його перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з09.03.2022 р по 04.04.2025 р. він проходив військову службу у лавах ЗСУ, а саме у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач вважає, що на час звільнення його з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, відповідачем не проведено повного розрахунку щодо виплати грошового забезпечення, зокрема, за час перебування на стаціонарному лікуванні.
Після звільнення з військової частини НОМЕР_1 , позивач 11 березня 2026 р. звернувся до військової частини НОМЕР_3 через Генеральний штаб Збройних сил України із заявою про перерахунок грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою пов`язаною з захистом Батьківщини відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Відповідач надав відповідь №2083/3406, в якій було відмовлено щодо виплати грошового забезпечення збільшеної до 100000,00 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025 посилаючись на Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 200/115/26.
Представник позивача вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, збільшеної до 100000,00 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025 є протиправною, та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
23 квітня 2026 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрити спрощене позовне провадження в справі, зобов`язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали узагальнену довідку про всі нараховані та виплачені суми при звільненні із зазначенням видів та підстав нарахувань; Інформацію щодо позивача про направлення на лікування ( з документальним підтвердженням); час перебування позивача на лікуванні; грошові виплати за час лікування.
30 квітня 2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшли витребовувані судом докази.
У відзиві на позовну заяву від 07 травня 2026 року відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що Предметом спірних правовідносин є невиплата позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025, тобто протягом двох років і трьох місяців, Позивач та його представник були обізнані про невиплату вказаної додаткової винагороди. Водночас, Позивач та його представник неодноразово звертались до Донецького окружного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 р. було відмовлено у відкритті провадження через пропуск тримісячного строку з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні справа № 200/6466/25. Також, Позивачу та його представнику було вдруге відмовлено у відкритті провадження через пропуск тримісячного строку з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні Ухвало Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 та повернуто позовну заяву без розгляду № 200/6466/25. У свою чергу, отримання відмови на звернення представника не змінює моменту, з якого позивач дізнався/мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права ще з моменту першого звернення до Донецького окружного адміністративного суду 22.08.2025 року справа № 200/6466/25.
Позивач, не надав до суду доказів того, що у межах спірних правовідносин до дати звернення до суду з позовною заявою (20.04.2026) він постійно та безперервно брав особисту участь у бойових діях, знаходився у відрядженнях чи у нарядах, постійно та безперервно перебував у віддалених від мережі Інтернет та відділень Укрпошти місцях дислокації військових частин (підрозділів військових частин). Тобто, позивач не довів існування факторів згаданих у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24.
14 травня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій представник позивача вказує, що відповідач у своєму відзиві не заперечує саме той факт, що ним дійсно не було здійснено повного розрахунку належного грошового забезпечення Позивачу, а саме не нараховано та не виплачено додаткову винагороду Позивачу, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.
Представник позивача звертає увагу суду на те, що 11 березня 2026 р. позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити належне йому грошове забезпечення за час перебування Позивача на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманим 09.09.2022 пораненням пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 09.01.2024р. по 05.02.2024р. та з 06.01.2025р. по 20.01.2025 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». 27 березня 2026 р. Відповідач надав відмову № 2083/3406 у виплаті додаткової винагороди у розмірі 100000 гривен у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини на час стаціонарного лікування в закладах охорони здоров`я за період з 09.01.2024р. по 05.02.2024р. та з 06.01.2025р. по 20.01.2025 р., пропорційно дням такого лікування.
Представник відповідача вважає, що відмова відповідача є протиправною, оскільки відповідач не повідомив причини та підстави не виплати додаткової грошової винагороди на період стаціонарного лікування. Відповідач лише зіслався на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду, і фактично усунувся від причини надання відповіді по не виплаті та не нарахуванні додаткової грошової винагороди на період стаціонарного лікування Позивача у закладах охорони здоров`я.
З огляду на вищенаведене, представник позивача вважає, що зауваження відповідача на те, що позивач вже звертався до суду стосовно виплати належного грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2026, саме тому відповідач відмовляється здійснити належний розрахунок, однак це не позбавляє його обов`язку здійснити нарахування та виплатити позивачу належне грошове забезпечення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків
З 09.03.2022 р по 04.04.2025 року ОСОБА_1 (проходив військову службу у лавах ЗСУ, а саме військовій частині НОМЕР_1 .
10.03.2022 року зарахований до особового складу на проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 на посаду командира танка.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині ) №111 від 04.04.2025 молодшого сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 39 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ( тр-1) звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16.03.2025 року №52-РС, з військової служби у запас за підпунктом «б» ( за станом здоров`я: за наявності інвалідності) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав та вибув у ІНФОРМАЦІЯ_2 , для зарахування на військовий облік.
Відповідно до « довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення тат інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» від 14.11.2024 року за №1499 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 16.04.2022 по 09.09.2022, з 04.03.2023 по 24.04.2023, з 15.05.2023 по 13.06.2023, з 22.08.2023 по 28.12.2023 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Краматорський район, Лиманська міська ТГр.
Згідно « довідки про обставини травми» № 3848 від 24.04.2023 вбачається, « що молодший сержант ОСОБА_1 (військове звання, прізвище, ім`я, по батькові) 1985 р.н. (рік народження) "09" вересня 2022 року одержав (ла) Мінно-вибухову травму. Комбіновану травму, термічний опік II а ст. голови, кінцівок, множинні осколкові поранення тулуба, лівої верхньої кінцівки, нижніх кінцівок. Крайовий уламковий перелом латерального надвиростку лівої плечової кістки з зміщенням. (вказати вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва).
За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_4 . внаслідок бойового зіткнення з ворожими танками в районі населеного пункту Слабунівка Харківської області.».
Відповідно до висновку ВЛК в/ч НОМЕР_5 оформленої у вигляді довідки № 5002 від 15.08.2024 р. вбачається, що наслідки перенесеної комбінованої травми (09.09.2022): опіків полум`ям ІІ-АБ, ІІІ ступеня голови, обох верхніх кінцівок 12 (7) % поверхні тіла, множинних ВОСП тулуба, обох нижніх кінцівок, лівої верхньої лівої кінцівки, з крайовим уламковим переломом латерального надвиростку плечової кістки зі зміщенням уламків, лікованого консервативно, оперативно (25.09.2022 - видалення металевих уламків) у вигляді консолідованого перелому латерального відростку лівої плечової кістки, лівобічного посттравматичного остеоартрозу ліктьового суглобу ІІ ступеня, стійкозгинально - розгинальної контрактури лівого ліктьового суглобу з помірним обмеженням обсягу рухів, посттравматичної невропатії променевого нерву з незначним порушення функцій, наявності множинних металевих уламків, зміцнілих шкірних рубців. Так, травма пов`язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується як тяжка.
Відповідно до « направлення №37» від 06.01.2024 року, вбачається, що солдат ОСОБА_1 направляється на госпіталізацію
Згідно із виписки із медичної картки хворого №375, встановлено, що ОСОБА_1 з 09.01.24 р. по 05.02.24 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП « Київська міська клінічна лікарня №6». Основний діагноз: Післятравматична певропатія лівого променевого перва (09.09.2022) внаслідок мінно-вибухової травми лівої верхньої кінцівки ( термічний опік, осколкове поранення) у вигляді помірного парезу м`язів розгиначів лівої кисті, вегето-сенсорних розладів, порушення функції самообслуговування.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2024 року №40, молодший сержант ОСОБА_1 з 06 лютого 2024 року, вважається таким, що повернувся з медичного огляду.
Відповідно до « направлення №3» від 03.01.2025 року, вбачається, що солдат ОСОБА_1 направляється на госпіталізацію.
Згідно із виписки із медичної картки хворого №224, встановлено, що ОСОБА_1 з 06.01.25 р. по 20.01.25 р. перебував на стаціонарному лікуванні у КНП « Київська міська клінічна лікарня №6». Основний діагноз: Післятравматична певропатія лівого променевого перва (09.09.2022) внаслідок мінно-вибухової травми лівої верхньої кінцівки ( термічний опік, осколкове поранення) у вигляді помірного парезу м`язів розгиначів лівої кисті, вегето-сенсорних розладів, порушення функції самообслуговування.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2025 року №4, молодший сержант ОСОБА_1 з 22 січня 2025 року, вважається таким, що вибув у медичний заклад.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2025 року №24, молодший сержант ОСОБА_1 з 22 січня 2025 року, вважається таким, що повернувся з медичного огляду.
11 березня 2026 р. ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_3 із заявою про перерахунок грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою пов`язаною з захистом Батьківщини відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
27 березня 2026 р. військова частина НОМЕР_1 надала відповідь №2083/3406,, з якої вбачається наступне:
« Згідно заяви від 11.03.2026 Ви просите нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000,00 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
В той же час в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала справа за Вашим позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії (справа № 200/115/26) предметом позову в якій було оскарження бездіяльності військової частини щодо не нарахування та невиплати Вам додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000,00 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025, а також зобов`язання здійснити відповідні нарахування та виплати. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі № 200/115/26 суд повернув позивачу позовну заяву.
З урахуванням викладеного повідомляємо, що відносно питання порушеного в Вашій заяві від 11.03.2026 рішення прийнято Донецьким окружним адміністративним судом Ухвалою від 06.02.2026 у справі № 200/115/26.».
Позивач зазначає, що за період проходження стаціонарного лікування йому не виплачена у належному розмірі додаткова винагорода у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, через що змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частинами другою-четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.
Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.
Так, постановами Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року; із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року, № 43 від 20.01.2023 пункт 1 Постанови № 168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема:
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії».
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» внесено зміни до пункту 1, зокрема: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено та після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнено словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора».
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року) внесено зміни до Порядку № 260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Пунктом 10 розділу ХХХІV Порядку № 260, визначено у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема:
- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експ ертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.1. I. Загальні положення визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 21 визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України
У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення (21.1.)
Відповідно до пункту 21.5. постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»- якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочиннихугруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
е) «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн за період з 25.05.2022 по 13.07.2022 відповідно до Постанови КМУ №168 .
Суд зазначає, що питання можливості отримання військовослужбовцями збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у тому числі за період лікування досліджувалося судом, зокрема у постанові від 27 серпня 2025 року у справі № 280/7364/23. У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000,00 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Підставою для виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва).
Верховний Суд звернув увагу, що умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) у зв`язку з таким пораненням, а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також Верховний Суд виснував, що предметом доказування у таких справах має бути з`ясування (у сукупності): за якій конкретний період позивач не отримав належні йому грошове забезпечення та додаткову винагороду; чи перебував він у спірний період на лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних); якщо перебував на лікуванні, то з яких причин - зокрема, чи було це пов`язано з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими у зв`язку із захистом Батьківщини; чи проходив він у такому випадку саме стаціонарне лікування; чи перебував він після тяжкого поранення у відпустках за станом здоров`я за висновками (постановами) військово-лікарської комісії; та чим це все підтверджується.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у період дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі до 100 000 грн на місяць підлягає виплаті військовослужбовцям за час їх перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення - за наявності відповідного підтвердження, зокрема висновків ВЛК та медичних документів.
Постанова КМУ № 168 чітко передбачає, що додаткова винагорода виплачується саме за перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі закордонних, виключно у зв`язку з лікуванням поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.
Суд звертає увагу, що згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 3848 від 24.04.2023 року встановлено, молодший сержант ОСОБА_1 (військове звання, прізвище, ім`я, по батькові) 1985 р.н. (рік народження) "09" вересня 2022 року одержав (ла) Мінно-вибухову травму. Комбіновану травму, термічний опік II а ст. голови, кінцівок, множинні осколкові поранення тулуба, лівої верхньої кінцівки, нижніх кінцівок. Крайовий уламковий перелом латерального надвиростку лівої плечової кістки з зміщенням. (вказати вид, характер і локалізацію поранення, травми, контузії, каліцтва).
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення тат інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 14.11.2024 року за №1499 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 16.04.2022 по 09.09.2022, з 04.03.2023 по 24.04.2023, з 15.05.2023 по 13.06.2023, з 22.08.2023 по 28.12.2023 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Краматорський район, Лиманська міська ТГр.
Отже, щодо зазначеної травми обидві всі зазначені вище умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються довідкою військової частини НОМЕР_1 , а також виписками та виписними епікризами із медичних карт стаціонарного хворого.
Відповідачем не спростовано доводи позивача викладені ним у позовній заяві, відтак, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з діагнозом наслідків травми, отриманої 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025 року, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з вказаним пораненням.
Суд критично оцінює посилання відповідача як підставу для відмови у виплаті грошового забезпечення позивачу за час його стаціонарного лікування після отримання поранення -на ухвалу від 06.02.26 року Донецького окружного адмінсуду у справі № 200/115/26, якою аналогічний позов було повернуто у звязку із пропуском строку звернення до суду.В даній ухвалі суд ухвалив: повернути позивачу позовну заяву до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Однак , суд розяснює , що згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
У справі за позовом, поданим до ЗОАС № 260/2520/26 міститься відмова відповідача у виплаті спірних коштів датована 27.03.26 року, і в даній відмові відповідач не наводить мотивів у незаконності вимог заявника , а констатує тільки щодо наявності ухвали від 06.02.26 року Донецького окружного адмінсуду у справі № 200/115/26.
Верховний Суд у справі № №600/367/24 підкреслив: право на виплату виникає з моменту перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а не лише після оформлення постанови ВЛК. Таким чином, лікування наслідків поранення, контузії чи травми, отриманих під час захисту Батьківщини, дає право на отримання додаткової винагороди за весь період стаціонарного лікування.
Відповідач не виконав вимоги суду щодо надання запитуваних доказів
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на встановлені судом обставини поведінки відповідача з приводу спірних правовідносин, а також на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень на місяць за час його перебування на стаціонарному лікуванні за періоди з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( Код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 грн з розрахунку на місяць, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини за період з 09.01.2024 по 05.02.2024 та з 06.01.2025 по 20.01.2025.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
Суддя З.Б.Плеханова