ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2026 р. справа № 300/6090/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не продовження військової служби та не звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII відповідно до поданого рапорту від 11.06.2024;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 відповідно до поданого ОСОБА_1 рапорту від 11.06.2024:
1) продовжити йому військову службу та дію контракту;
2) строк призупинення йому військової служби зарахувати до вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновити пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців;
3) за весь час необґрунтованого призупинення військової служби військовослужбовцем ОСОБА_1 виплатити йому недоотримане грошове та здійснити недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення, в т.ч. компенсації за невикористані відпустки, грошові допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань, тощо;
4) звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII - за станом здоров`я;
5) особову справу військовослужбовця ОСОБА_1 направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.11.2022 за №299, прибув та приступив до виконання службових обов`язків з 05.11.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання бойових завдань в Донецькій області, перебуваючи на позиції біля населеного пункту Берестове 07.11.2022 потрапив під танковий обстріл та отримав акубаротравму (форма 100, видана у ПХГП Никифорівка), тому з 08.11.2022 по 13.11.2022 перебував на лікуванні у в/ч НОМЕР_2 з діагнозом: вибухова травма. В подальшому у зв`язку з отриманням травми перебував на лікуванні і в період: з 26.02.2023 по 03.03.2023, з 13.03.2023 по 14.04.2023, з 28.04.2023 по 01.05.2023, з 24.07.2023 по 26.09.2023, з 02.10.2023 по 29.11.2023. Відповідно до свідоцтва про хворобу за №978/3 від 01.11.2023 визнаний не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2023 за №64 (по стройовій частині) солдату ОСОБА_1 , призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з 28 лютого 2023 року.
За фактом самовільного залишення військової частини П`ятим слідчим відділом ДБР у АДРЕСА_1 28.02.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. У подальшому за розпорядженням прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону пройшов медичний огляд стану здоров`я ВЛК за місцем проживання та відповідно до Свідоцтва про хворобу № 978/3 від 01.11.2023 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, яке надане слідчому ДБР. За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КК України. На поданий рапорт 11.06.2024 про звільнення від військової частини НОМЕР_1 , отримав лист-відповідь від 18.06.2024 за №2762, у якій повідомлено, що підстав звільнення з військової служби немає оскільки копія свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023 нотаріально не засвідчена, та заочне звільнення з військової служби не можливе. Представник позивача 04.10.2024 звернувся із листом №5/вч з проханням розглянути рапорт ОСОБА_1 , за наслідками розгляду листа листом за №4126 від 10.10.2024 відмовлено у звільненні позивача так як заочне звільнення з військової служби неможливе. Дії щодо не розгляду рапорту від 11.06.20245 позивач оскаржив до суду, так рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №300/8474/24, серед іншого зобов`язано повторно розглянути рапорт від 11.06.2024, з урахуванням висновків суду. Розглянувши, на виконання вказаного рішення суду, відповідачем прийнято рішення за результатами повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 11.06.2024, яким повідомлено про не погодження рапорту.
Позивач вважає, що вказане рішення прийнято безпідставно, оскільки відповідно до свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, за результатами досудового розслідування прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 16.01.2024. За наведеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.42-43).
16.10.2025 ухвалою суду в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду відмовлено (а.с.57-58).
13.10.2025 до суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшов до суду відзив на позов від 04.10.2025, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Наголошує, що позивачем не було повідомлено військову частину НОМЕР_1 про своє місцезнаходження, будь-яких доказів надсилання на адресу відповідача медичних документів, які свідчать про перебування у лікарні ОСОБА_1 відповідно до пункту 15 розділу I Наказу Міністерства оборони України від 07.06.20178 №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Вважає, що позовні вимоги в частині виплати грошового забезпечення не підлягають задоволенню. Звертає увагу суду що позивач заявляє позовні вимоги, які є протилежними за змістом, а саме продовжити військову службу та зобов`язати відповідача звільнити з військової служби, що виключає можливість виконання. Заочне поновлення а військовій службі та звільнення з військової служби особи, яка не прибула до військової частини, чинним законодавством України не передбачена. Повідомив суд, що для поновлення позивача на військовій службі військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду пропонувала прибути до військової частини, одна позивач вказаних дій вчинено не було (а.с.51-53).
Розглянувши заяви по суті, долучені до них документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 16.10.2020.
У період з 05.11.2022 під час проходження військової служби перебував у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджено наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.11.2022 за №299 (а.с.10).
Під час виконання бойових завдань в Донецькій області, перебуваючи на позиції біля населеного пункту Берестове 07.11.2022 потрапив під танковий обстріл та отримав акубаротравму (форма 100, видана у ПХГП Никифорівка), тому з 08.11.2022 по 13.11.2022 перебував на лікуванні у в/ч НОМЕР_2 з діагнозом: вибухова травма.
Як свідчать матеріали справи позивач перебував на лікуванні та обстеженні: КП "ДОКПЛ" з 26.09.2022 по 24.10.2022, ВЧ НОМЕР_2 з 08.11.2022 по 13.11.2022, КНП "ПОКЦПЗ" ІФ з 26.02.2023 по 03.03.2023, з 13.03.2023 по 14.04.2023, 28.04.2023 по 01.05.2023, з 24.07.2023 по 26.09.2023, ВМКЦ ЗР з 02.10.2023 по 29.11.2023 (а.с.11-12, 13).
За фактом самовільного залишення військової частини П`ятим слідчим відділом ДБР у АДРЕСА_1 28.02.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2023 за №64 (по стройовій частині) солдату ОСОБА_1 , призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з 28 лютого 2023 року (а.с.14).
У подальшому за розпорядженням прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 29.09.2023 позивач пройшов медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатом якого, його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить копія свідоцтва про хворобу за №978/3 від 01.11.2023 (а.с.11-12).
За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42023091780000038 відомості про яке 28 лютого 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях військовослужбовця ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (а.с.15-16).
11.06.2024 ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком рапорт до командира військової частини НОМЕР_1 . В рапорті позивач просив: продовжити військову службу та дії контракту; строк призупинення військової служби зарахувати до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновити пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців; за весь час необґрунтованого призупинення військової служби виплатити недоотримане грошове та здійснити недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення, в т.ч. компенсації за невикористані відпустки, грошові допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань, тощо; звільнити з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII за станом здоров`я.
До рапорту було надано копії: постанови про закриття кримінального провадження від 16.01.2024, свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023, витягу із наказу №64 від 03.03.2023 (а.с.17-18).
На поданий рапорт 11.06.2024 про звільнення від Військової частини НОМЕР_1 , отримав лист-відповідь від 18.06.2024 за №2762, у якій повідомлено, що підстав звільнення з військової служби немає оскільки копія свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023 нотаріально не засвідчена, та заочне звільнення з військової служби не можливе. Представник позивача 04.10.2024 звернувся із листом №5/вч з проханням розглянути рапорт ОСОБА_1 , за наслідками розгляду листа листом за №4126 від 10.10.2024 відмовлено у звільненні позивача так як заочне звільнення з військової служби неможливе, вказані обставини не заперечуються сторонами.
Дії щодо не розгляду рапорту від 11.06.2024 позивач оскаржив до суду.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №300/8474/24, яке набрало законної сили 29.05.2025, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не належного розгляду рапорту Гладуна А3029 від 11.06.2024. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт від 11.06.2024, з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.24-30).
Рішенням за результатами повторного розгляду рапорту Гладуна від 11.06.2024, в частині виплати грошового забезпечення за час призупинення військової служби не погоджено. Стосовно продовження військової служби та дії контракту, зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців повідомлено, що ОСОБА_1 потрібно необхідно прибути до військової час тни НОМЕР_1 і військова служба буду поновлена, а строк призупинення військової служби буде зарахований до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та буде поновлено пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Погодити рапорт про звільнення неможливо, оскільки додана до рапорту копія свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023 нотаріально не засвідчена, в рапорті не вказано військове звання, тому звільнення з військової служби командиром військової частини НОМЕР_1 не погоджено. У зв`язку з не погодженням рапорту про звільнення з військової служби не погоджено направлення особової справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31-32).
Вважаючи вищевказані дії військової частини НОМЕР_1 протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби .
Відповідно до абзаців 1-5 частини 2 статті 24 Закону № 2232-XII військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008), яким визначено порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі.
Відповідно до пункту 144-1 Положення №1153/2008 для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно пункту 144-2 Положення №1153/2008 військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 144-3 Положення №1153/2008 звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:
видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" №551-XIV від 24.03.1999 (далі - Дисциплінарний статут), визначено сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до частини 1 статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно частиною 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Як встановлено судом, за фактом самовільного залишення позивачем військової частини П`ятим слідчим відділом ДБР у АДРЕСА_1 28.02.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
За наслідками здійснення досудового розслідування слідчим прийнято 16.01.2024 постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.15-16).
В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджує, що у зв`язку із закриттям кримінального провадження №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України він має право на продовження дії контракту, зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років та отримання за такий період грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців 10-11, 14 частини 2 статті 24 Закону №2232-XII для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Аналогічні норми містить пункт 144-6 Положення №1153/2008, згідно з якими для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.
Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
З наведених правових положень вбачається обов`язок командира військової частини щодо відновлення прав військовослужбовців у разі закриття щодо них кримінального провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 284 КПК України шляхом видання відповідного наказу та продовження військової служби, зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років, до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлення пільг і соціальних гарантій, виплати недоотриманого грошового та здійснення недоотриманого продовольчого, речового та інших видів забезпечення.
У даному випадку підставою для виключення із усіх видів забезпечення позивача, в тому числі призупинення нарахування і виплати йому основного грошового забезпечення з 28.02.2023 став той факт, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне провадження №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 5 статті 407 КК України.
Водночас, як встановлено судом, кримінальне провадження №42023091780000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, 16.01.2024 постановою слідчого П`ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львів, закрито кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України (а.с.15-16).
Як вже зазначалося судом, для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Таким чином, наявна інформація стосовно закриття кримінального провадження у справі за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, мала слугувати наслідком вчинення Військовою частиною відповідних дій щодо продовження військової служби та дії контракту військовослужбовцю, а також щодо зарахування строку призупинення військової служби до вислуги років на момент звільнення з військової служби, поновлення пільг та соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону № 2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно з пунктом 143 Положення Положення №1153/2008 військовослужбовці, які були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі скасування вироку суду або винесення судом виправдувального вироку, в разі закриття кримінального провадження направляються до військових частин для дальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення) і на посадах або звільняють з військової служби у запас (відставку) з поновленням у колишніх військових званнях (у разі їх позбавлення).
Системний аналіз викладених норм дає суду підстави для висновку, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено, можуть бути звільнені з військової служби лише після продовження військової служби, у випадку наявності виправдувального вироку або закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України стосовно них.
Варто зазначити, що копія постанови від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження №42023091780000038, та копія свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023 надані відповідачу при направленні рапорту від 11.06.2024 вперше. Проте, відповідач листом за №2762 від18.06.2024 повідомив ОСОБА_1 , що не взяв до уваги надане свідоцтво, оскільки останнє не засвідчено нотаріально (а.с.19).
Представником позивача листом від 01.10.2024 за №5/вч направлено нотаріально засвідчене свідоцтво про хворобу від 01.11.2023 за №978/6 (а.с.20-21).
Яв встановлено судом, рішенням за результатами повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 11.06.2024, рапорт не погоджено, серед іншого, з підстав особистої відсутності Гладуна та не засвідчення свідоцтва про хворобу №978/3 від 01.11.2023 нотаріально.
Суд вказує, що наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за№1109/15800 (далі -Положення №402).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено, що разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час. обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжні), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу II Положення № 402 за результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК при ТЦК та СП приймає постанови згідно з главою 20 цього розділу.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби призовників оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються засобами інформаційно-комунікаційної системи "Медична інформаційна система Збройних Сил України" (далі - ІКС) на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Судом встановлено, що свідоцтво про хворобу №978/3 від 01.11.2023 затверджене 16 Регіональною військово-лікарською комісією (зворотній бік а.с.11).
Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність постанови №978/3 від 01.11.2023 в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 станом на час звернення позивача з рапортами, а саме станом на 11.06.2024.
Відтак, чином, ще у червні 2024 року відповідач мав можливість та обов`язок відповідним наказом поновити/продовжити військову службу позивача, поновити позивача у військовому званні з подальшим безперешкодним звільненням останнього зі служби, після отримання відповідного рапорту, оскільки, як було встановлено судом у вказаному рішенні, Позивач дійсно має законні підстави для звільнення з військової служби за п.п "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", натомість відповідачем таких дій вчинено не було, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача в цій частині.
Відмовляючи позивачеві у звільненні з військової служби відповідач послався на те, що відповідно до наказу командира військової частини було призупинено військову службу ОСОБА_1 , як такому, що самовільно залишив військову частину, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для розгляду рапорту останнього про його звільнення з військової служби, оскільки станом на час надання такої відповіді на військовій службі він не перебуває.
Вказане твердження відповідача суд розцінює критично, адже, відповідно до пункту 22.3 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висипаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.
Відповідно до пункту 22.12 глави 22 розділу 11 Положення №402 постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Враховуючи вищевказані норми Положення № 402, постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку в обов`язковому порядку надсилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, які в свою чергу підлягають негайній реалізації.
Отже, посилання відповідача на ту обставину, що для вирішення питання про звільнення з військової служби військовослужбовець повинен особисто з`явитися до місця служби не підтверджені правовими нормами.
Беручи до уваги, що позивачем в даному випадку було дотримано положень чинного законодавства щодо проходження та звільнення з військової служби, в частині звернення до належного суб`єкта, з відповідним рапортом на належним пакетом документів про звільнення з військової служби, а оскільки відповідач фактично відмовив останньому у задоволенні його рапорту та звільненні, то такі дії військової частини НОМЕР_1 є протиправними, в зв`язку з чим вимога про зобов`язання звільнити позивача з військової служби за станом здоров`я, на підставі постанови ВЛК є такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до висновків Верховного суду зроблених в постанові від 06.06.2024 року у справі № 140/25460/23, …. "якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду".
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року в справі №140/12873/23 констатував, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
За таких обставин, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки їх задоволення саме у вказаному контексті відновить належними чином порушені права та інтереси ОСОБА_1 .
Інші доводи та аргументи сторін не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не поновлення/не продовження військової служби ОСОБА_1 , на підставі постанови від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 42023091780000038 на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) поновити/продовжити військову службу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на підставі постанови від 16.01.2024 про закриття кримінального провадження № 42023091780000038 за пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України, строк призупинення військової служби ОСОБА_1 , зарахувати до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та за весь час необґрунтованого призупинення військової служби виплатити недоотримане грошове та здійснити недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення, в т.ч. компенсації за невикористані відпустки, грошові допомоги на оздоровлення, матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо фактичної відмови ОСОБА_1 , у звільненні з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я на підставі постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) звільнити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) з військової служби на підставі підпункту "б" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за станом здоров`я на підставі постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.