ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"14" серпня 2026 р. справа № 300/5071/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В. розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за позовом адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Коломойцев Микола Миколайович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , за змістом якого просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприведенні грошового забезпечення з 25.02.2022 по 19.05.2023 у відповідність первинній редакції пункту 4 ПКМУ № 704;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) з 25.02.2022 по 31.12.2022 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії; з 01.01.2023 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
04.08.2026 представником відповідача через систему "Електронний суд" подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 300/5071/26. В обґрунтування поданого клопотання представником відповідача зазначено, що позивач пропустив строк для звернення з адміністративним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи та клопотання представника відповідача, суд вказує на таке.
Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В той же час, положеннями частин 1 та 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Так, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX , який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу та другу статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).".
Відповідно до пункту першої глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, у постанові від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 наголосив, що положення статті 233 КЗпП в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
До 19.07.2022 КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому зарплати; після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, зокрема і про стягнення належної працівнику зарплати, обмежено трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (аналогічний висновок зробив КАС ВС у рішенні від 06.04.2023 у справі №260/3564/22).
У постанові від 21 березня 2025 року по справі № 460/21394/23 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
Утім, відповідно до пункту 1 глали XIX "Прикінцеві положення" КЗпП під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину; отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП, на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто, з 01.07.2023 строк звернення до суду з позовними вимогами про виплату грошового забезпечення чи його складових обмежено трьома місяцями.
Так, згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 звільнений в запас за підпунктом "г" з 15.06.2023.
19.06.2026 адвокат позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про перерахунок грошового забезпечення з 25.02.2022 по 19.05.2023.
Згідно листа-відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2026 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку грошового забезпечення у зв`язку з відсутністю правових підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення та повідомлено останньому про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Враховуючи, що перебіг строку звернення до суду у справах щодо оплати праці пов`язується з моментом, коли особа об`єктивно дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а також з отриманням відповіді або належної інформації про відмову чи невиконання вимог, у даному випадку такий строк не розпочав свого перебігу.
Отже, відсутність відповіді на заяву позивача свідчить про те, що строки звернення до суду, передбачені статтею 233 КЗпП України, не почалися, внаслідок чого, підстави вважати їх пропущеними відсутні.
З огляду на викладене, з урахуванням положень зазначеної норми права та висновків Верховного Суду, строк звернення позивача з даним адміністративним позовом позивачем не пропущено.
Крім того, суд додатково звертає увагу відповідача, що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 (справа № 1-7/2024(337/24)) Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, позивачем адміністративний позов подано в межах строків, визначених положеннями статті 233 КЗпП України.
За таких обставин, суд вважає помилковими доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем не порушено, внаслідок чого, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 5, 12, 122, 248, 256, 257, 259, 260, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовитии.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.