КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 серпня 2026 року № 320/1629/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі.
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи з викликом сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке обґрунтовує тим, що є необхідність з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності зловживання процесуальними правами позивачем, щодо порушення строків звернення до суду з адміністративним позовом та щодо суті позовних вимог.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв`язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та в режимі відеоконференції.
Окрім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 20.01.2025 було задоволено клопотання позивача та вирішено витребувати у відповідача довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 31.12.2022, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення.
Відповідачем вимоги ухвали суду не були виконані, про причини невиконання ухвали відповідач суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
З метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи суд дійшов висновку про необхідність повторного витребування у відповідача додаткових доказів по справі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно до ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 80, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у х в а л и в:
1. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін в режимі відеоконференції - відмовити.
2. Повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 31.12.2022, із зазначенням всіх складових видів грошового забезпечення, в тому числі щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення.
3. Витребувані судом докази, скріплені електронним цифровим підписом, надіслати до суду через систему "Електронний суд" або направити за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26а, 4 поверх протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
4. Попередити відповідача, що в разі недобросовісного виконання процесуальних обов`язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали направити відповідачу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.