КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
13 серпня 2026 року м. Київ № 320/24785/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Міністерства соціальної політики Ураїни
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКОМ-ЛГП" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України щодо неналежного розгляду звернень позивача;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо невжиття заходів реагування у зв`язку з тривалим нерозглядом документів позивача щодо продовження інвалідності;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо невжиття заходів для захисту соціальних прав особи з інвалідністю;
- зобов`язати Міністерство соціальної політики України провести перевірку викладених у позові фактів;
- зобов`язати Міністерство соціальної політики України вжити заходів для поновлення соціальних та пенсійних прав позивача;
- стягнути з Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а пунктом 5 цієї частини - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не визначено однозначно найменування відповідача, до якого пред`явлено позов.
Так, у вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено «Міністерство соціальної політики України». Водночас у прохальній частині позову частина вимог пред`явлена до «Міністерства соціальної політики України», а вимоги, викладені у пунктах 1 та 7, - до «Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України».
Отже, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи та привести найменування відповідача у вступній, описовій і прохальній частинах позову у відповідність одне до одного, зазначивши його повне та актуальне найменування і відповідні реквізити.
Крім того, судом встановлено, що зміст заявлених позовних вимог не дає можливості чітко встановити предмет оскарження.
Так, у першій позовній вимозі позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача «щодо неналежного розгляду звернень позивача».
Разом з тим у позовній заяві не конкретизовано, які саме звернення є предметом цієї вимоги, зокрема не зазначено їх дат, змісту та, за наявності, реєстраційних номерів, а також не визначено, у чому конкретно полягає оскаржувана бездіяльність відповідача щодо кожного із таких звернень.
Позивач лише зазначає, що неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, експертної команди, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та інших державних органів, а також вказує, що Міністерство соціальної політики України пересилало його звернення до Міністерства охорони здоров`я України.
Аналогічні недоліки мають позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо «невжиття заходів реагування» та «невжиття заходів для захисту соціальних прав особи з інвалідністю».
Вказані формулювання мають загальний характер та не містять конкретизації того, яку саме юридичну дію відповідач був зобов`язаний вчинити, у який строк та на підставі якої конкретної обставини, але не вчинив.
При цьому у позові зазначено, що бездіяльність відповідача полягає, зокрема, у тому, що останній не провів перевірку, не витребував інформацію у Міністерства охорони здоров`я України, не встановив відповідальних осіб, не забезпечив координацію між органами влади, не вжив заходів реагування, не забезпечив поновлення соціальних виплат та не проконтролював дотримання прав позивача.
Водночас позивачем не конкретизовано зміст кожного такого обов`язку та не узгоджено наведені твердження із сформульованим ним предметом позову.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України особа може просити про захист своїх прав шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту має бути сформульований таким чином, щоб суд мав можливість встановити конкретну бездіяльність, яка оскаржується, та конкретну дію, до вчинення якої позивач просить зобов`язати суб`єкта владних повноважень.
Натомість вимога «вжити заходів для поновлення соціальних та пенсійних прав позивача» не визначає, які саме дії має вчинити відповідач, яке конкретне рішення має бути прийнято та які саме соціальні чи пенсійні права і в який спосіб мають бути поновлені.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 160 КАС України, якщо позовна заява містить вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, у позові має бути зазначено ціну позову та обґрунтований розрахунок суми, що стягується.
У позовній заяві позивач зазначив ціну позову у розмірі 300 000,00 грн та вказав, що внаслідок спірної бездіяльності перебуває у стані психологічного стресу, тривоги, невизначеності, приниження людської гідності та страху залишитися без засобів існування, після чого зазначив, що моральну шкоду оцінює у 300 000 грн.
Разом з тим обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми моральної шкоди позовна заява не містить. Позивачем не наведено критеріїв, виходячи з яких визначено саме суму 300 000,00 грн, та не вказано співвідношення заявленої суми та конкретною бездіяльністю саме відповідача.
Відтак позивачу необхідно надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми моральної шкоди та викласти обставини, якими він обґрунтовує причинно-наслідковий зв`язок між конкретною оскаржуваною бездіяльністю відповідача і заподіянням заявленої моральної шкоди.
Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у позові посилається на пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору та зазначає, що є особою з інвалідністю II групи.
На підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем долучено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №644399, згідно з якою ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності.
Водночас зі змісту вказаної довідки вбачається, що інвалідність позивачу встановлено на строк до 01.01.2024, а датою чергового переогляду визначено 21.12.2023.
При цьому, позовну заяву подано до суду 27.05.2026.
Отже, надана позивачем довідка сама по собі не підтверджує наявність у нього статусу особи з інвалідністю II групи станом на момент звернення до суду.
Відтак позивачем не надано належних документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене позивачу необхідно надати суду належний документ, який підтверджує наявність у нього станом на дату звернення до суду статусу особи з інвалідністю I або II групи та, відповідно, права на пільгу щодо сплати судового збору, або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривні. Для фізичної особи ставка за одну немайнову вимогу в адміністративному суді - 0,4 прожиткового мінімуму, тобто 1 331,20 грн
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі подання процесуального документа до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов містить п`ять вимог немайнового характеру.
Отже, за подання цього позову в електронній формі позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі (1331,20 грн * 0,8*5) = 5324,80 грн.
Наведена судом обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- уточнену позовну заяву у якій визначити належне найменування відповідача і привести у відповідність до нього вступну, описову та прохальну частини позовної заяви; конкретизувати звернення позивача, неналежний розгляд яких є предметом оскарження, зазначивши їх дати, зміст та реєстраційні номери за наявності; конкретно визначити, у чому саме полягає оскаржувана бездіяльність відповідача щодо кожної із заявлених позовних вимог;
- уточнити зміст позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, зазначивши конкретні дії, вчинення яких вимагається від відповідача;
- надати обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн та викласти обставини щодо причинно-наслідкового зв`язку між оскаржуваною бездіяльністю відповідача і завданою шкодою;
- належний документ, який підтверджує наявність у нього станом на дату звернення до суду статусу особи з інвалідністю I або II групи та, відповідно, права на пільгу щодо сплати судового збору, або документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.