КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2026 року м. Київ № 320/31624/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України,за участі третьої особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України,за участі третьої особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у якому просить суд:
- визнати протиправним невиконання повноважень відповідно ст.116 Конституції України - забезпечення виконання Конституції та законів України - відповідача по справі - Кабінет Міністрів України, внаслідок чого органи державної влади винесли рішення, які не відповідають Конституції та законам України та завдали тяжкої шкоди заявнику:
- 1. Миколаївської обласної державної адміністрації від 12.11.2008 р. за підписом Н.В. Бракован - найбільшої землевласниці, власниці декількох агрофірм, мільярдера. Закон України «Про місцеві адміністрації» забороняє втручання у здійснення органами місцевого самоврядування виконання повноважень, зверніться до суду за захистом порушених, на вашу думку, прав;
- 2. Новоодеської міськради від 09.11.2008 р. за підписом голови міськради Ю.О. Шутяк - власник сотень тисяч гектарів землі, декількох агропідприємств, мільйонер. Тимчасовий порядок ведення Державного реєстру земель від 02.07.2003 р. за № 174 п.9.1 - не передбачено переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку померлим громадянам. Зверніться до Головного управління Держкомзем в М иколаївській області;
- 3. Відділу Держкомзем у Новоодеському районі від 14.12.2008 р. за підписом ОСОБА_2 - після прокурора району, Наливайченко, найбільший землевласник району, мільярдер, власник декількох агропідприємств. У відділі Держкомзем у Новоодеському районі дійсно зберігається другий екземпляр Державного акту на землю реєстраційний номер 79. Правонаступникам необхідно встановити факт дійсності документу та в разі невизнання недійсним Державного акту нотаріусом необхідно встановити визнання права на дану земельну ділянку. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.09.2008 р., власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 , підставою якого є дублікат Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 09.09.2008 р., виданого виконкомом Новоодеської міськради замість зіпсованого Свідоцтва про право власності від 06.07.1984 р., виданого виконкомом Новоодеської міськради з вірним написанням імені. Пропоную правонаступникам звернутися до суду;
- 4. Миколаївської обласної державної адміністрації від 05.11.2009 р. за підписом ОСОБА_4 - найбільший землевласник області, мільярдер. На адресу облдержадміністрації з Секретаріату Президента України надійшло звернення жительки м. Миколаєва ОСОБА_1 щодо переоформлення документів на право власності: Прошу розглянути звернення та порушені в ньому питання згідно чинного законодавства. За результатами розгляду підготувати проект відповіді автору звернення;
- 5. Миколаївської обласної державної адміністрації від 24.11.2009 р. за підписом ОСОБА_4 - найбільший землевласник області, мільярдер. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК 365 виписаний на ім`я ОСОБА_5 матері з помилкою в імені. Відповідно до п.4 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзем України за № 325 2009 р., виправлення в Державному акті не допускається. Пропонуємо згідно з вимогами Цивільного кодексу України звернутися до Новоодеського районного суду для визнання за Вами права спадщини на зазначену земельну ділянку та підтвердити належність права власності на згадувану земельну ділянку Вашої покійної матері;
- 6. Відділу Держкомзем у Новоодеському районі від 21.08.2009 р. за підписом ОСОБА_2 - після прокурора району, Наливайченко, найбільший землевласник, мільярдер, власник декількох агропідприємств.Відділ Держкомзем у Новоодеському районі, розглянувши заяву громадянки України ОСОБА_1 , пропонує звернутися до Новоодеського районного суду щодо скасування Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім`я ОСОБА_6 у зв`язку з технічною помилкою (невірно вказано ім`я) та визнати право власності на дану земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 7. Головного управління Держкомзем в Миколаївській області за підписом ОСОБА_7 - найбільший землевласник, мільярдер. За результатом розгляду з`ясовано, що державний нотаріус відмовляє у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, мотивуючи відмову тим, що в Державному акті на право приватної власності на землю, виданому Вашій матері серія МК 365, вказано дві земельні ділянки. Розглянувши надану Вами копію Державного акту на землю, повідомляємо, що вказаний Державний акт видано за формою Державного акту на право приватної власності постановою Верховної Ради України від 19.03.1992 р. та Інструкцією, затвердженою наказом Держкомзем України за № 28 1993 р., постановою Кабінету міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 - раніше видані Державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян. Таким чином, Державний акт на землю серії МК 365 є чинний, а відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій безпідставна та порушує ваші права та законні інтереси. Відповідно до ЦКУ ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою щодо визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку;
- 8. Головного управління Держкомзем України в М иколаївській області від 07.02.2011 р. за підписом ОСОБА_8 , найбільший землевласник, мільярдер. Ваше звернення з питання отримання дублікату Державного акту розглянуто. Стосовно видачі дублікату Державного акту повідомляємо. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК 365 був виписаний на ім`я ОСОБА_5 матері з помилкою в імені, а саме, невірно вказано ім`я. Інструкція, затверджена наказом Держкомзем України за № 43 1999 р. - при втраті, псуванні Державного акта на землю власнику видається відповідний дублікат. Ваша мати ОСОБА_6 втратила цивільну дієздатність, тому видати дублікат Державного акту померлій особі немає можливості. Щодо питання дійсності Державного акту на землю МК 365. Вказаний акт є чинний. Ви маєте право оскаржити відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій в судовому порядку.Стосовно питання оформлення земельної ділянки. Відповідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.07.2009 р., ви є власник житлового будинку. Відповідно до вимог ч.ї ст. 120 Земельного Кодексу України, для оформлення права власності на земельну ділянку ви маєте право звернутися з відповідною заявою до Новоодеської міськради;
- 9. Миколаївської обласної державної адміністрації від 22.02.2021 р. за підписом Віталій Кім, найбільший землевласник, власник декількох агрофірм, мільярдер. Миколаївська обласна державна адміністрація розглянула Вашу заяву щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, Відділ Держгеокадастру в Новоодеському районі усунути недоліки зіпсованого Державного акту на землю та видати Вам новий документ. Що в судах загальної та адміністративної юрисдикції неодноразово розглядались справи за Вашими позовами щодо невнесення виправлень наявних помилок до Державного акта на землю, виданого на ім`я Вашої матері. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. за №2а/8676/11/1470, яка набрала законної сили. При цьому у задоволенні позовних вимог визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невнесення ними виправлень до Державного акту на землю відмовлено. Відповідно до п.4 Інструкції, затвердженої наказом Держкомзем України за № 325 2009 р. виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку або у Державному акті не допускається. При цьому ні законом України «Про місцеві державні адміністрації», ні іншими нормативно-правовими актами не встановлено повноважень облдержадміністрації щодо видачі Державних актів на землю;
- 10. Національного антикорупційного бюро України від 15.05.2024 р. Встановлено, що Ваші попередні звернення неодноразово надходили до Національного бюро. Про результати розгляду вказаних звернень вас інформовано листами:від 13.05.2016 р.; від 28.02.2020 р.; від 23.10.2021 р.; від 28.03.2024 р. Слід зазначити, що у вашому поточному зверненні не викладено нових фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень. На даний момент відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень;
- 11. Антикорупційної прокуратури від 16.05.2024 р. Наразі відсутні підстави для застосування Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою наданих повноважень;
- 12. Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України від 13.11.2024 р. за підписом міністра О. Кучерявенка найбільшого землевласника, мільярдера. На сьогодні видати новий Державний акт на право власності на земельну ділянку неможливо. Питання виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, зверніться до Держгеокадастру. На фіційному веб-сайті розміщена корисна інформація: телефон гарячої лінії, адреса. Отже, уточнивши запитання та обравши зручний для вас спосіб ви можете звернутися до Держгеокадастру з питань практики застосування земельного законодавства;
- 13. Держгеокадастру від 05.11.2024 р. за підписом Ярослава Штикера - найбільшого землевласника, мільярдера. Питання виправлення помилок в Державному акті на землю за №79 серії МК 365 розглядалося Миколаївським окружним адміністративним судом у справі за № 2а/8676/11/1470. Суд дійшов висновку, що посадові особи відділу Держкомзем у Новоодеському районі Миколаївської області діяли в межах своєї компетенції та не мали законного підгрунтя здійснювати самостійно внесення виправлень в Державний акт № 79 на землю, або видавати новий Державний акт на ім`я померлої особи.
- визнати протиправними рішення органів державної влади та відшкодувати шкоду, завдану протиправними діями органів державної влади у розмірі 350 тисяч доларів - набутий борг в 2007-2024 р. - період захисту порушеного права державою Україна.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статтей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимоги щодо позовної заяви закріпленні у статті 160 Кодексу адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.
Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Відтак, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду документи, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної дій відповідача, зокрема, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем при допущені таких дій.
Найважливішу аргументацію доцільно виділяти в тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).
Слід також звернути увагу позивача на те, що важливе значення має структура позовної заяви, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів.
Між тим, наявний у позовній заяві виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, унеможливлює судом розуміння у чому саме полягає протиправна поведінка відповідача.
У позовній заяві позивачу також слід викласти обставини щодо того, коли саме позивач звернувся до відповідача (зазначити дати звернення) та коли отримав відповідь на такі звернення.
Відтак, зміст позовної заяви позивачу слід привести у відповідність до вимог пунктів 4, 5 та 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: надати уточнену позовну заяву із належним обґрунтуванням порушення прав позивача; надати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що у позовній заяві в якості відповідача позивач зазначає: Кабінет Міністрів України, а третьою особою: Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Суд зазначає, що предметом спору у даній адміністративній справі є, за доводами позивача, протиправні дії/бездіяльність: Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Миколаївської обласної державної адміністрації, Новоодеської міськради, відділу Держкомзем у Новоодеському районі, Головного управління Держкомзем України в Миколаївській області, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
При цьому, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач, заявляючи вимоги до Миколаївської обласної державної адміністрації, Новоодеської міськради, відділу Держкомзем у Новоодеському районі, Головного управління Держкомзем України в Миколаївській області, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міністерства юстиції України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, не визначає їх правовий статус як відповідачів у справі, до яких може бути заявлено позовні вимоги.
Разом з цим, в прохальній частині позову заявлено вимогу щодо визнання протиправними рішення органів державної влади та відшкодування шкоди, завданої протиправними діями органів державної влади у розмірі 350 тисяч доларів - набутий борг в 2007-2024 р. - період захисту порушеного права державою Україна.
Проте, зважаючи на відсутність чітко визначеного позивачем складу учасників, зокрема їх правового статусу як відповідачів та/або третіх осіб, відповідно до позовних вимог, що звернуті до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Миколаївської обласної державної адміністрації, Новоодеської міськради, відділу Держкомзем у Новоодеському районі, Головного управління Держкомзем України в Миколаївській області, Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, суд позбавлений можливості встановити суб`єктів до яких звернута зазначена позовна вимога.
Відтак, в порядку усунення недолілків позовної заяви позивачеві необхідно надати до суду: позовну заяву у новій редакцій, в якій або уточнити склад відповідачів, або уточнити позовні вимоги до зазначених відповідачів; позовну заяву у новій редакції надати у кількості відповідно до учасників.
В позовній заяві позивач серед іншого просить стягнути з шкоду у розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) доларів.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також врахувати інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем у позовній заяві не зазначено: з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння їй матеріальної шкоди та/або моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає про необхідність обґрунтування позивачем заявленого розміру відшкодування шкоди у розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) доларів, та зазначити докази, на підтвердження заявленого розміру відшкодування шкоди, а також докази на підтвердження факту заподіяння позивачеві матеріальних збитків та/або моральних страждань або втрат немайнового характеру; документи, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність; позовну заяву у новій редакцій, в якій або уточнити склад відповідачів, або уточнити позовні вимоги до зазначених відповідачів; позовну заяву у новій редакції надати у кількості відповідно до учасників; у позовній заяві позивачу також слід викласти обставини щодо того, коли саме позивач звернувся до відповідача (зазначити дати звернення) та коли отримав відповідь на такі звернення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити стороні позивача десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви через підсистему "Електронний суд".
3. Роз`яснити стороні позивача, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати стороні позивача через підсистему "Електронний суд".
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.