ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань залишення позову без розгляду
м. Львів
13 серпня 2026 року справа № 380/19954/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2017 році та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, виплаченої у 2017 році, без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2017 році та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, виплаченої у 2017 році, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, та виплатити відповідно у наступних розмірах: 10 351,2 грн. допомоги на оздоровлення за 2017 рік, та 10 351,2 грн матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2017 рік. Виплату провести з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, виплаченої у 2021 та 2022 роках у розмірах, менших ніж встановлені законодавчо, та не здійснення нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань у 2023 році, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 провести нарахування та перерахунок ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, з включенням до її складу посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, та здійснити виплати у наступних розмірах за 2020 рік у розмірі 14662,82 грн, за 2021 рік у розмірі 15070,68 грн, за 2022 рік у розмірі 43 496,25 грн, за 2023 рік у розмірі 41 661,11 грн. Виплату провести із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Ухвалою суду від 11.11.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві.
Постановою Верховного Суду від 01.05.2026 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 380/19954/24 скасовано. Справу № 380/19954/24 направлено до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2026 суддю Кондратюк Ю.С. було призначено головуючим суддею.
Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.06.2026 від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду в частині вимог з 19.07.2022 по 09.05.2023
Звертає увагу суду, що перебуваючи на посаді заступника начальника фінансово-економічної служби, а потім на посаді помічника начальника центру з фінансово-економічної роботи-начальника фінансово-економічної служби та безпосередньо здійснюючи нарахування грошового забезпечення позивач знала, які суми і в якому розмірі їй нараховані та виплачені, однак звернулася до суду тільки 25.09.2024 року, тобто через 16 місяців після виключення її зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
При вирішенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.
За приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Проте положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 233 якого у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України і роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Тобто у разі невиплати складових грошового забезпечення або компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати строк звернення до адміністративного суду не застосовувався.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 ч. 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України, а тому змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
У цьому контексті, КЗпП України до 19.07.2022 не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22, у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, які суд враховує відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків:
« 74. Судова палата зазначає, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня2022 року] та після цього.
75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)».
Судом встановлено, що позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум з листа Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024.
При цьому, позовна заява надіслана до Львівського окружного адміністративного суду 20.09.2024, тобто в межах тримісячного строку визначеного ст. 233 КЗпП України, з моменту отримання листа Військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024.
З огляду на викладене, суд вважає помилковим покликання відповідача про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, а тому у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 240, 248, 256 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна