ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
14 серпня 2026 року справа № 380/15919/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 щодо надання відстрочки по абз. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства;
визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо затримання ОСОБА_1 ; щодо включення ОСОБА_1 в іменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_3 ;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується мобілізації ОСОБА_1 та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
визнати протиправними дії командування військової частини НОМЕР_2 щодо нерозгляду рапортів та відмові у прийнятті рапортів ОСОБА_1 щодо звільнення з військової служби;
зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Суд ухвалою від 05.08.2026 залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду, неточного зазначення учасників справи та позовних вимог та встановив строк, протягом п`яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху було надіслано позивачу в електронний кабінет 06.08.2026 о 18:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Суд зазначає, що однією з підстав залишення позовної заяви без руху був пропуск позивачем строку на звернення до суду.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу указаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивач оскаржує, зокрема, наказ командира військової частини НОМЕР_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Вказаний наказ був прийнятий 20.06.2024.
Оскільки спірні правовідносини у вказаній частині виникли з питань проходження позивачем військової служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з даним позовом становить один місяць, який слід обчислювати з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №240/23206/24.
Однак, позивач звернувся до суду лише у липні 2026 року, з порушенням встановленого законом місячного строку на звернення до суду. Клопотання про поновлення пропущеного строку позивачем не подано.
Таким чином, суд в ухвалі від 05.08.2026 про залишення позову без руху запропонував позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин його пропуску.
Однак, станом на 14.08.2026 позивач не скористався своїм правом на подання заяви про поновлення строку на звернення до суду та належних доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Щодо інших недоліків позовної заяви суд зазначає, що станом на 14.08.2026 позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.08.2026 не виконав, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунув. До суду від позивача також не надходило заяви про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, оплати судового збору тощо, проте, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вказаних вимог процесуального закону.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених КАС України, зокрема, щодо виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, у наданий судом строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позивачем не долучено доказів сплати судового збору або понесення інших витрат, пов`язаних із поданням позову до суду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Чаплик Ірина Дмитрівна