Справа № 420/16453/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відповідно до ст. 262 КАС України.
Від представника НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву в якому (окрім іншого) зазначає, що на порушення ч.1 ст.122 КАС України позивачем не подано заяву про звільнення від сплати судового збору; позивачем порушено строки звернення до суду за захистом своїх прав. З відповідною заявою про наявність поважних причин та поновлення пропущеного строку, Позивачем не заявлено.
Суд, надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, зазначає наступне: щодо доводів відповідача про те, що позивачем на порушення частини першої статті 122 КАС України не подано заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що такі доводи спростовуються змістом позовної заяви.
Так, у позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення грошового забезпечення звільняються від сплати судового збору.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, та вказав, що має відповідний статус.
Таким чином, позивачем безпосередньо у позовній заяві наведено правові підстави, на які він посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору. При цьому подання окремої заяви про звільнення від сплати судового збору за наявності у позовній заяві посилання на передбачені законом підстави такого звільнення не вимагається.
Крім того, суд звертає увагу, що посилання відповідача саме на частину першу статті 122 КАС України у контексті необхідності подання заяви про звільнення від сплати судового збору є безпідставним, оскільки зазначена норма регулює питання строків звернення до адміністративного суду та не визначає порядок сплати, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору.
Відтак доводи відповідача в цій частині суд відхиляє як необґрунтовані.
Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне: відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому наведено обставини, на які позивач посилається як на поважні причини пропуску такого строку.
Судом встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 12.03.2025.
Водночас матеріали справи не містять доказів отримання позивачем під час звільнення грошового атестата, який містив би інформацію про складові та розміри проведених йому нарахувань і виплат.
За таких обставин на момент виключення зі списків особового складу позивач не був обізнаний щодо всіх сум грошового забезпечення та інших виплат, які були йому нараховані та виплачені, а також щодо порядку визначення їх розміру.
Сам по собі факт виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 12.03.2025 не свідчить про те, що саме з цієї дати позивач достовірно знав або повинен був знати про можливе порушення його прав при визначенні розміру грошового забезпечення та пов`язаних із ним виплат.
Суд враховує, що для визначення моменту початку перебігу строку звернення до адміністративного суду має значення обізнаність особи саме про порушення її права, а не лише про факт здійснення відповідної виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, інформацію щодо всіх сум, які були нараховані та виплачені позивачу, останній отримав після отримання листа відповідача від 25.05.2026.
Отже, саме після отримання зазначеного листа позивач отримав інформацію, необхідну для встановлення фактичних розмірів нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення та інших виплат і, відповідно, для встановлення можливого порушення своїх прав у частині визначення їх розміру.
За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав саме 12.03.2025, у день виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Крім того, відповідач, заявляючи про пропуск позивачем строку звернення до суду, не зазначив конкретної дати, з якої, на його думку, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, та не надав доказів на підтвердження того, що до отримання листа від 25.05.2026 позивач був обізнаний про розміри та складові проведених йому виплат, а також про порядок їх обчислення.
З огляду на викладене, суд вважає, що наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини є обґрунтованими, а причини пропуску строку - поважними.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду для звернення з даним позовом.
Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Враховуючи знаходження судді у відпустці, текст ухвали складено та підписано суддею 14.08.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Д.К.Василяка