Справа № 420/17738/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із військової служби у розмірі 391 772,80 грн. (триста дев`яносто одна тисяча сімсот сімдесят дві гривни 80 коп.).
Ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача надійшла заява, в якій просить суд залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду вже перебуває справа № 420/10771/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , яка, на думку відповідача, має тих самих сторін, предмет та підстави спору, що й ця справа. Відповідач вказує, що в обох справах позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 391 772,80 грн, посилається на несвоєчасну виплату грошового забезпечення після звільнення 05.01.2025 та обґрунтовує вимоги положеннями статей 116, 117 Кодексу законів про працю України і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100. При цьому відповідач зазначає, що відмінність між справами полягає лише у складових грошового забезпечення, несвоєчасна виплата яких стала підставою для звернення до суду, а саме індексації грошового забезпечення у справі № 420/10771/26 та посадового окладу й окладу за спеціальним званням у справі № 420/17738/26. На думку відповідача, подання двох позовів фактично спрямоване на повторне стягнення середнього заробітку за один і той самий період затримки розрахунку, що свідчить про тотожність спорів та зловживання позивачем процесуальними правами. У зв`язку з цим відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд не погоджується з доводами відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Дійсно, у справах № 420/10771/26 та № 420/17738/26 сторонами є одна й та сама особа - ОСОБА_1 та військова частина НОМЕР_1 , а заявлені позивачем вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Водночас для застосування пункту 3 частини першої статті 240 КАС України необхідним є встановлення одночасної тотожності сторін, предмета та підстав позову.
Як убачається з матеріалів справи, підстави заявлених позовних вимог у зазначених справах не є тотожними.
Так, у справі № 420/10771/26 позивач посилається на несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, право на отримання якої було встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі № 420/4602/25. На виконання зазначеного судового рішення відповідна сума була виплачена позивачу 13.03.2026.
Натомість у справі № 420/17738/26 підставою позовних вимог є несвоєчасна виплата інших складових грошового забезпечення, право на отримання яких було встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі № 420/5832/25. Зазначена виплата була здійснена позивачу 06.06.2026.
Отже, спірні правовідносини у вказаних справах виникли у зв`язку з несвоєчасною виплатою різних складових грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено різними судовими рішеннями та які фактично виплачені позивачу у різні дати.
За таких обставин сама по собі тотожність сторін та способу захисту, а також однаковий розмір заявленої до стягнення суми не свідчать про тотожність підстав позовів у розумінні пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Доводи відповідача про те, що задоволення позовних вимог у цій справі може призвести до подвійного стягнення середнього заробітку за один і той самий період, стосуються оцінки обґрунтованості заявлених позовних вимог по суті спору та не є самостійною підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 171, 240, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.К.Василяка