Справа № 420/16219/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/401/26, яка перебуває на розгляді Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2026 справу №240/401/26 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для формування єдиного підходу щодо застосування положень статей 7 та 265 КАС України при визначенні розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.
Позивач заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, зазначаючи, що відсутні передбачені законом підстави для зупинення провадження. На думку позивача, сама лише наявність на розгляді Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду іншої справи з подібними правовідносинами не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи. Позивач вказував, що спір у даній справі може бути вирішений судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів та з урахуванням чинної судової практики, а питання, які є предметом розгляду у справі №240/401/26, стосуються виключно застосування норм права та не передбачають встановлення обставин, які мають преюдиційне значення для цієї справи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Суд зазначає, що застосування вказаної процесуальної норми є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вирішення питання про зупинення провадження потребує встановлення наявності подібності правовідносин та значення майбутнього судового рішення Верховного Суду для правильного вирішення спору.
Як встановлено судом, у провадженні Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа №240/401/26, яка передана на розгляд ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 у зв`язку з необхідністю формування єдиного підходу до застосування норм права щодо визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців із застосуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції, що діяла після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481.
Предметом спору у даній адміністративній справі є, зокрема, правомірність дій (бездіяльності) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача за період з 17.08.2023 по 09.12.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, а також здійснення перерахунку інших виплат, похідних від розміру грошового забезпечення.
Таким чином, спірні правовідносини у цій справі та у справі №240/401/26 є подібними, оскільки стосуються застосування одного й того самого нормативного регулювання - пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 при визначенні складових грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд враховує, що висновок Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права спрямований на забезпечення єдності судової практики та матиме значення для вирішення аналогічних правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі.
При цьому суд відхиляє доводи позивача про відсутність підстав для зупинення провадження, оскільки передача справи №240/401/26 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду пов`язана не лише з необхідністю встановлення фактичних обставин, а передусім із формуванням єдиного підходу щодо застосування норм матеріального права, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини у цій справі.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення правильного застосування норм права, дотримання принципу правової визначеності та єдності судової практики, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/401/26.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції по справі № 240/401/26.
Враховуючи знаходження судді у відпустці, текст ухвали складено та підписано суддею 14.08.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Д.К.Василяка