Справа № 420/17165/26
УХВАЛА
14 серпня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 26.05.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-03-25-003243-а Управління капітального будівництва Одеської міської ради щодо закупівлі робіт з «Капітальний ремонт приміщень комунальної власності гуртожитку за адресою: м. Одеса, вул. Краснова 8», в частині встановлених порушень та зобов`язання здійснити заходи направлені на усунення виявленого порушення шляхом приведення Додатка № 3 «План фінансування робіт» до Договору у відповідність до вимог пункту 84 Постанови № 668, здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого, порушення у подальшому шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка обґрунтована тим, що, на думку відповідача, справа має значне значення для сторін, становить значний суспільний інтерес та потребує детального розгляду з метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин. Представник відповідача зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін може обмежити реалізацію учасниками справи окремих процесуальних прав, зокрема права брати участь у судових засіданнях, надавати усні пояснення, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи та висловлювати свої доводи й заперечення. Крім того, відповідач посилається на положення Кодексу адміністративного судочинства України, практику Європейського суду з прав людини щодо принципів справедливого судового розгляду, рівності сторін та змагальності процесу, вважаючи, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження забезпечить більш повне дотримання зазначених принципів.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.257 КАС України суд при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст.257 КАСУ встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Частина 4 ст.257 як і ч.4 ст.12 КАС України встановлює перелік справ які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням зазначених критеріїв, а також враховуючи те, що дана адміністративна справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України), ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами справи в порядку ст.262 КАС України.
Як вбачається зі змісту поданого клопотання, відповідач обґрунтовує необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження посиланням на значення справи для сторін, наявність, на його думку, значного суспільного інтересу, а також необхідність забезпечення сторонам можливості безпосередньої участі у судовому розгляді. При цьому відповідач зазначає, що розгляд справи у письмовому провадженні без виклику сторін може обмежити реалізацію окремих процесуальних прав учасників справи та посилається на положення Кодексу адміністративного судочинства України і практику Європейського суду з прав людини щодо гарантій справедливого судового розгляду.
Разом з тим, суд зазначає, що наведені у клопотанні доводи мають загальний характер та фактично зводяться до викладення положень процесуального законодавства і практики Європейського суду з прав людини без наведення конкретних обставин цієї справи, які б свідчили про неможливість її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо необхідності призначення у справі експертизи, виклику чи допиту свідків, дослідження доказів безпосередньо у судовому засіданні або вчинення інших процесуальних дій, які не можуть бути здійснені під час розгляду справи у письмовому провадженні. Не конкретизовано також, які саме обставини не можуть бути встановлені судом на підставі письмових доказів, що містяться у матеріалах справи або можуть бути подані сторонами.
Саме по собі посилання відповідача на значення справи для сторін, її суспільний інтерес чи необхідність забезпечення принципів змагальності та рівності сторін не є достатньою підставою для зміни визначеного судом порядку розгляду справи, оскільки зазначені принципи забезпечуються і під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Учасники справи не позбавлені права подавати докази, письмові пояснення, заяви, клопотання, заперечення та інші процесуальні документи, а суд, у свою чергу, зобов`язаний надати оцінку усім наведеним сторонами доводам та доказам.
Крім того, предметом цього спору є перевірка правомірності висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, що передбачає оцінку судом письмових доказів, на підставі яких такий висновок було прийнято. Характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не свідчать про необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведені відповідачем доводи не свідчать про наявність передбачених статтями 12, 257 КАС України підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених представником відповідача відсутні, а тому в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 166, 167, 262, 241, 243, 248 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Д.К.Василяка