Справа № 161/16909/26
Провадження № 2/161/7974/26
У Х В А Л А
12 серпня 2026 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
На адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно з абзацом 2-3 п. 3 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статями 106, 107 Сімейного кодексу України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Для розірвання шлюбу між подружжям, що не має неповнолітніх дітей, за рішенням суду позивач має вказати підстави, що унеможливлюють його розірвання у позасудовому порядку, тобто через органи ДРАЦС.
Вказана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
У позовній заяві зазначено про відсутність спільних дітей, однак не викладено обставин та не надано належних доказів на підтвердження того, чому розірвання шлюбу не може бути здійснено через органи ДРАЦС у загальному порядку.
З огляду на викладене, зазначені вище вимоги цивільного процесуального законодавства України позивачем при пред`явленні позовної заяви до суду дотримані не були.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для усунення недоліків позовної заяви, позивачу належить документально підтвердити наявність підстав для звернення з цим позовом до суду.
Відповідно до ч. 1ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючисьст.175, 177, 185, 260, 261, 353ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк