Судові рішення

Ухвала № 138999540 у справі № 420/23843/26 від 14.08.2026

Ухвала від 14.08.2026 в адміністративній справі № 420/23843/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Завальнюк І.В.

Справа№ 420/23843/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяЗавальнюк І.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення14.08.2026
Надійшло до реєстру15.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138999540

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/23843/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на військовий облік як військовозобов`язаного (у статусі «рекрут»); визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладену в листі від 24.07.2026 року, у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку та у внесенні відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку з 12.09.2001 року.

Ухвалою судді від 14.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом із адміністративним позовом до надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та його посадовим особам до набрання законної сили рішенням суду у цій справі:

- вчиняти дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема: вручати повістки про направлення (для відправлення) до військової частини чи на збірний пункт, направляти до військової частини, здійснювати заходи з примусового доставлення;

- вносити, використовувати та поширювати відомості про ОСОБА_1 як про особу, яка порушила правила військового обліку та/або перебуває в розшуку у зв`язку з неявкою за повісткою від 08.07.2026 року, а також ініціювати притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі зазначеної повістки;

- звертатися до органів Національної поліції України щодо доставлення ОСОБА_1 у зв`язку з повісткою від 08.07.2026 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що з внаслідок протиправного взяття позивача на військовий облік у статусі «рекрут» (попри те, що він ще у 2000-2001 роках був визнаний непридатним і виключений з обліку) ТЦК та СП уже надіслав повістку та звернувся до Нацполіції щодо його примусового доставлення. Це створює безпосередню загрозу мобілізації та направлення до військової частини. У справі наявні очевидні ознаки порушення закону (п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України), оскільки позивача виключений з військового обліку за станом здоров`я довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 . Особа у такому статусі не є військовозобов`язаною, тому позбавлена обов`язку перебувати на обліку, а повторне взяття її на облік у статусі «рекрут» суперечить діючому законодавству.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову в заявлений спосіб.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів задля створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача (заявника).

Суд зазначає, що вищезазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача (заявника) та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСРУ № 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: "Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19, від 20.03.2019 у справі №826/14951/18.

У контексті співмірності суди також повинні перевіряти не тільки співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, а й надавати оцінку порушеному праву позивача, про захист якого він просить.

В той же час, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

З огляду на предмет спору, викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить позивач, а отже й про відсутність підстав для їх застосування.

При цьому заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Забезпечивши позов шляхом заявленої заборони, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності спірному акту (в оскаржуваній частині), який є предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Вирішуючи порушене питання, суд враховує, що наведені останнім у заяві доводи зводяться переважно до припущень щодо можливості настання негативних правових наслідків у майбутньому у разі його ймовірного затримання. Такі обставини самі по собі не підтверджують існування реальної, безпосередньої та неминучої загрози порушення прав позивача саме на момент звернення із заявою про забезпечення позову, а також не свідчать про неможливість чи істотне ускладнення виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що можливість настання певних негативних наслідків не може розцінюватися як достатня та самостійна підстава для застосування заходів забезпечення позову, оскільки адміністративний суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які лише гіпотетично можуть бути порушені у майбутньому.

Таким чином, оскільки заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 153 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Постанова № 140164797 П'ятий апеляційний адміністративний суд
07.09.2026 Ухвала № 139568540 П'ятий апеляційний адміністративний суд
14.08.2026 Ухвала № 138999537 Одеський окружний адміністративний суд
10.08.2026 Ухвала № 138863408 Одеський окружний адміністративний суд