Справа №949/1581/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
10 серпня 2026 року до Дубровицького районного суду Рівненської област надійшли матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
11 серпня 2026 року судом отримана відповідь на запит із Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування відповідача).
Із відповіді №3162153 від 11.08.2026 судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Дубровицьким районним судом Рівненської області та підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України встановлено правила підсудності справ за вибором позивача. Зокрема, частиною другою вказаної статті передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Із тексту позовної заяви та доданих документів вбачається, що від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, місце проживання неповнолітньої дитини зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує, що неповнолітня дитина зареєстрована та фактично проживає разом із матір`ю, яка є відповідачкою у справі.
Оскільки неповнолітня дитина не проживає разом із позивачем, підстави для застосування правил альтернативної підсудності, передбачених частиною другою статті 28 ЦПК України, у даному випадку відсутні. Позивачем також не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б документально підтверджували неможливість його виїзду до місця проживання відповідачки за станом здоров`я чи з інших поважних причин.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Дубровицькому районному суду Рівненської області, а повинна розглядатися за загальним правилом підсудності. Тобто розгляд справи має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання відповідачки, територія якого відноситься до територіальної юрисдикції Ковельського міськрайонного суду Волинської області (45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до положень статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути обов`язково прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, з урахуванням того, що розгляд справи по суті не розпочатий, вважаю, що дана справа не підсудна Дубровицькому районному суду Рівненської області, в зв`язку з чим її необхідно передати за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області (45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15).
Керуючись ст.ст. 31, 32, 261, 352, 354 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Цивільну справу №949/1581/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за територіальною підсудністю на розгляд до Ковельського міськрайонного суду Волинської області (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 15).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.