Судові рішення

Ухвала № 139002058 у справі № 569/19009/26 від 14.08.2026

Ухвала від 14.08.2026 у цивільній справі № 569/19009/26 (категорія «Інші справи позовного провадження»). Суд: Рівненський міський суд Рівненської області, суддя Левчук О. В.

Справа№ 569/19009/26
СудРівненський міський суд Рівненської області
СуддяЛевчук О. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші справи позовного провадження
Дата ухвалення14.08.2026
Надійшло до реєстру15.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139002058

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 569/19009/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року

Суддя Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти "Університет медицини та соціальних наук" про визнання протиправним та скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду із позовною заявою до Приватного закладу вищої освіти "Університет медицини та соціальних наук" про визнання протиправним та скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що справу слід направити за підсудністю з таких підстав.

За змістом ч. 3 ст. 22 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача.

Згідно з ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до приписів ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб`єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Віцепрезидента ПЗВО "Університет медицини та соціальних наук" Олексія Капустіна №03/09 від 09.02.2026 "Про відрахування" ОСОБА_1 та зобов`язати відповідача поновити позивача.

Разом з цим, як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача», позов не містить жодного посилання на порушення прав позивача саме як споживача та способи їх захисту, передбачених цим Законом, оскільки після укладення сторонами договору про навчання від 24.09.2024, виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору Закон України «Про захист прав споживачів» не може застосовуватися.

За таких обставин у даному випадку слід застосувати правила ч. 2 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як стверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №3178133 від 14.08.2025, відповідач - Приватний заклад вищої освіти "Університет медицини та соціальних наук" зареєстрований за адресою: вул. Садова, буд. 11, м. Харків, 61002.

Таким чином, дана справа не підсудна Рівненському міському суду Рівненської області.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти "Університет медицини та соціальних наук" про визнання протиправним та скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти "Університет медицини та соціальних наук" про визнання протиправним та скасування наказу про відрахування та поновлення на навчанні, передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м.Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Левчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140547094 Київський районний суд м. Харкова
02.10.2026 Ухвала № 140333185 Київський районний суд м. Харкова