ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/17502/21
У Х В А Л А
13 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Офісу Генерального прокурора та держави України в особі Київської міської прокуратури про стягнення матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024, скаржник подав апеляційну скаргу.
Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.
Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 20.02.2024, а тому граничним строком його оскарження є 06.03.2024. При цьому, повний текст вказаного судового рішення отримано скаржником 21.02.2024, а тому у строк до 07.03.2024 він мав право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Однак, апеляційну скаргу подано лише 28.07.2026, тобто з пропуском встановленого КАС строку.
При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що про існування оскаржуваного рішення він дізнався лише 01.07.2026 з електронного кабінету ЄСІТС. Вказує, що адвокат, який представляв його інтереси зупинив право на зайняття адвокатською діяльністю, про що позивачу не було відомо, оскаржувану ухвалу постановлено без виклику позивача, назва ухвали не відповідає її змісту, тривалим періодом нерозгляду справи, ненадання можливості позивачу висловитись щодо юрисдикції спору та відсутність правової визначеності з цього питання.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що оскаржувану ухвалу було доставлено до електронного кабінету позивача ще 20.02.2024, у зв`язку із чим в силу пункту 2 частини шостої статті 251 КАС воно вважається врученим 21.02.2024.
У даному випадку норми чинного законодавства пов`язують день отримання судового рішення саме із днем його доставки до електронного кабінету, а не із днем, коли особа здійснила вхід у такий кабінет після доставки до нього судового рішення. Тому, посилання скаржника на те, що у період з 20.02.2024 по 01.07.2026 він не здійснював вхід в електронний кабінет, є виключно наслідком його суб`єктивної поведінки, що не виправдовує порушення строку апеляційного оскарження.
Суд не має повноважень втручатись у взаємодію учасника справи із його представником (адвокатом). Вибір представника та налагодження із ним належної відповідної взаємодії є виключно відповідальністю учасника справи. Тому, неналежна організація взаємної комунікації із адвокатом є суб`єктивним фактором, який не створює об`єктивних та поважних причин пропуску встановленого законом.
Більше того, скаржником не було надано будь-яких доказів тому, що у період, який склав майже 2,5 роки (з 20.02.2024 по 01.07.2026) він не мав можливості ввійти у свій електронний кабінет або ж отримати інформацію про хід справи у адвоката, безпосередньо у суді або ж у відкритих джерелах (у Єдиному державному реєстрі судових рішень). Скаржник не надав будь-яких доказів тому, що у вказаний період він проявляв зацікавленість ходом та результатами розгляду ініційованого ним спору.
Визначений законом порядок постановлення оскаржуної ухвали, який не передбачав виклику учасників справи, судова практика щодо вирішеного судом питання, використаний судом заголовок оскаржуваної ухвали, строк розгляду справи не є обставинами, які будь-яким чином перешкоджали подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а тому наразі відсутні підстави для задоволення його клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням того, що скаржник просить скасувати ухвалу суду, то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 3328 грн.
Посилання скаржника на звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» колегія суддів відхиляє, оскільки даний спір пов`язаний із відшкодуванням шкоди, а не із стягненням заробітної плати чи поновленням на роботі. У свою чергу пункт 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначає, що у спорах про відшкодування шкоди судовий збір не сплачується лише за подання позову, а не апеляційної скарги на ухвалу суду.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику, а у випадку неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Роз`яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.О. Сорочко