ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
13 серпня 2026 року м. Львів Справа №161/16115/26 пров. №А/857/43076/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Кушнір В. О.
суддів - Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
розглянувши клопотання представника відповідача - Левчук О.О. про постановлення окремої ухвали, у справі №161/16115/26 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянина рф ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа №161/16115/26 Луцького міськрайонного суду за позовом Управління Державної міграційної служби України до ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням його до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України строком на 6 місяців.
Ухвалою від 10.08.2026 вказана апеляційна скарга повернута скаржнику.
Представником відповідача 07.08.2026 року подано клопотання про постановлення окремої ухвали, яка обґрунтована тим, що стороною у справі було вчинено зловживання процесуальними правами (порушення). Зокрема рішенням суду від 29.07.2026 року Управлінню ДМС у Волинській області відмовлено в затриманні ОСОБА_2 , а тому законних підстав для продовження його тримання в Чернігівському ПТПІ не було. Всупереч ст.29 Конституції України та ст.5 Конвенції про захист прав людини Чернігівський ПТПІ продовжив утримувати ОСОБА_2 до 31.07.2026, після чого передав його актом о 13.00 Чернігівському ДМС у Чернігівській області. Звертає увагу суду на те, що посилання ПТПІ на ненабрання законної сили рішенням суду для продовження затримання є грубим порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Розглянувши клопотання представника відповідача від 07 серпня 2026 року про постановлення окремої ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для його задоволення з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 06 серпня 2026 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/16115/26. Надалі Управлінням Державної міграційної служби України у Волинській області подано заяву про відкликання до відкриття апеляційного провадження зазначеної апеляційної скарги, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 серпня 2026 року задоволено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
При цьому частина третя статті 249 КАС України безпосередньо передбачає можливість постановлення судом окремої ухвали у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків або іншого порушення законодавства адвокатом чи прокурором. Водночас наведені положення у своїй системній взаємодії з частиною першою цієї статті свідчать про те, що постановлення окремої ухвали є процесуальним способом реагування суду на порушення, яке ним виявлено саме під час здійснення відповідного судового провадження. В окремій ухвалі суд має зазначити конкретний закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги якого порушено, та визначити, у чому саме полягає таке порушення.
Згідно зі статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Отже, повноваження суду апеляційної інстанції щодо постановлення окремої ухвали є похідними від передбачених статтею 249 КАС України умов та реалізуються в межах відповідного апеляційного провадження.
Водночас із матеріалів цієї справи вбачається, що після подання апеляційної скарги її розгляд по суті судом апеляційної інстанції не здійснювався. Апеляційне провадження, у межах якого суд мав би досліджувати доводи учасників справи, перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також встановлювати обставини, що могли б свідчити про порушення закону, фактично не було реалізовано, оскільки апеляційна скарга була відкликана самим скаржником та повернута судом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції у цій справі не здійснював розгляду справи в апеляційному порядку та не встановлював за результатами такого розгляду обставин, які могли б слугувати процесуальною підставою для постановлення окремої ухвали відповідно до статті 249 КАС України. Саме лише надходження апеляційної скарги та вчинення судом процесуальних дій, пов`язаних із вирішенням питання щодо її відкликання, не означає здійснення апеляційного розгляду справи по суті та не створює самостійної процесуальної підстави для постановлення окремої ухвали.
Доводи клопотання представника відповідача фактично стосуються правомірності подальшого утримання ОСОБА_1 у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства після ухвалення 29 липня 2026 року рішення судом першої інстанції про відмову Управлінню Державної міграційної служби України у Волинській області в затриманні цієї особи. Зокрема, у клопотанні порушується питання про можливе порушення права на свободу та особисту недоторканність, гарантованого статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з перебуванням особи у пункті тимчасового перебування до 31 липня 2026 року.
Разом із тим надання правової оцінки зазначеним обставинам потребує встановлення фактичних даних щодо підстав, строків та правового режиму утримання особи, дій відповідних органів та установ, а також оцінки документів, на підставі яких таке утримання здійснювалося. Оскільки зазначені питання не були предметом розгляду судом апеляційної інстанції у цій справі, їх оцінка в межах поданого клопотання фактично означала б вихід суду за межі здійсненого ним апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає передбачених статтею 249 КАС України процесуальних підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду поданого клопотання, оскільки відповідні обставини не були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи та не можуть бути предметом самостійного дослідження після повернення апеляційної скарги і припинення її розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
При цьому такий висновок не означає залишення без реагування доводів представника відповідача щодо можливого порушення права особи на свободу та особисту недоторканність. Відсутність у суду апеляційної інстанції процесуальних повноважень для постановлення окремої ухвали у цій конкретній ситуації не позбавляє заінтересовану особу права звернутися із відповідною заявою чи клопотанням до суду першої інстанції, який безпосередньо розглядав питання про затримання ОСОБА_1 та в розпорядженні якого перебувають матеріали, необхідні для перевірки наведених обставин.
Отже, клопотання представника відповідача про постановлення окремої ухвали у справі №161/16115/26 підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. 167, 242,248,249, 324 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИВ:
Повернути клопотання представника відповідача - Левчук О.О. про постановлення окремої ухвали, у справі №161/16115/26 за позовом Управління Державної міграційної служби України у Волинській області до громадянина рф ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. О. Кушнір
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин