Справа № 199/6731/26
(2/199/5705/26)
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
16 липня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Богун О.О.,
при секретареві - Дубовик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на повнолітню непрацездатну дитину ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на повнолітню непрацездатну дитину .
Позовні вимоги мотивував тим, що 06 грудня 2002 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2018 року було розірвано.
Від шлюбу позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач та спільна з позивачем повнолітня дитина з інвалідністю зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично там не проживають. Де вони проживають фактично позивачу невідомо. Також позивачу невідомо, чи проживає дитина з разом з відповідачем.
За рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 31 липня 2025 року у цивільній справі № 199/5659/25 з позивача утримуються аліменти на користь відповідача на утримання повнолітній непрацездатної дитини в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до 01.03.2027 року.
Наразі обставини змінилися таким чином, що позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання моєї повнолітньої непрацездатної дитини у вказаному розмірі.
Погіршилось здоров`я позивача, захворів онкологічним захворюванням (код МКХ-10: С62.1) та в травні 2026 року переніс операцію орхектомію ліворуч, в зв`язку з операцією у позивача погіршилось його матеріальне становище.
Позивач не має постійної роботи. Відповідно до інформації із трудової книжки ОСОБА_1 останній запис 30 зроблено на сторінках 20-21 за печаткою ФОП Костогриз. Наказ №16к від 28.12.2023 року: «Звільнено за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗіП України».
Відповідно форми ОК-5 Пенсійного фонду України (дата формування виписки 06.05.2026 року) індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 мають інформацію до кінця 2023 року; з початку 2024 року по теперішній час інформація (щодо його страхувальника, сплати їм страхових внесків, сум заробітку для нарахування пенсії) відсутня.
Отже, ОСОБА_1 с початку 2024 р. офіційно не працевлаштований.
В два останніх років він не мав ні якої роботи зовсім у наступні періоди :
-на протязі з 01 січня 2024 року по середину травня 2024 року (4,5 місяця).
-на протязі з 04 грудня 2024 року по середину квітня 2025 року (4,5 місяця)
У 2025 році працював з середини квітня по середину вересня. З середини вересня 2025 року до кінця року проробив приблизно 10 днів на будівничих роботах. Отже у 2025 році позивач працював повних 6 місяців. З січня 2026 року по теперішній час працював по найму 4 дні.
Також позивач має пристарілу мати 81 років, допомагає їй по господарству, здійснює для неї покупки в магазинах аптеках, супроводжує її. Позивач сплачує комунальні послуги за місцем реєстрації відповідача та повнолітньої непрацездатної дитини інваліда, на яку сплачує аліменти. Комунальні послуги крім позивача ніхто не сплачує. За опалення за останні 4 роки позивачем було сплачено 24 578 грн., за послуги ОСББ 25 861 грн., цей факт погіршує матеріальне становище позивача. Позивач має заборгованість: за опалення 11 506 грн., за послуги ОСББ 1359 грн.
Позивачу нараховуються аліменти виходячи із середньої заробітної плати для Дніпропетровської області, а не згідно рішенню суду (1/4 частини усіх видів заробітків, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи яка втратила працездатність).
Позивач стверджує що завжди сплачував аліменти. У період з 2015 року до повноліття дитини ОСОБА_3 аліменти на її утримання сплачував своєчасно.
Ухвалою від 28 травня 2026 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 липня 2026 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився представника не направив, жодних заяв або клопотань до суду не надавав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 31 липня 2025 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра у справі №199/5659/25 було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої непрацездатної дитини, аліменти у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до 01.03.2027 року.
Враховуючи те що позивач не має постійної роботи , а отже постійного доходу, але має на утриманні матір похилого віку, якій допомагає по господарству, здійснює для неї покупки в магазинах, аптеках та супроводжує її. Тому позивач і звернувся до суду зі зменшенням розміру аліментів утримуваних з ОСОБА_1 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 31 липня 2025 року у цивільній справі №199/5659/25 на користь ОСОБА_2 , на утримання повнолітньої непрацездатної дитини ОСОБА_3 , до 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, до 01.03.2027 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що необхідно враховувати зміни сімейного стану позивача, погіршення матеріального стану, а також погіршення стану здоров`я і необхідність постійного лікування.
На думку суду, усі вищевказані та встановлені в ході розгляду справи обставини, свідчать про суттєві зміни матеріального стану позивача.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що розмір аліментів у розмірі 1/8 частки всіх видів заробітку (доходу) позивача є співмірним із урахуванням усіх наведених обставин.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19 провадження № 61-11271св20))
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24) зазначено, що звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім`ї. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з відповідачем та суперечитиме її інтересам.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача є співмірним з урахуванням усіх наведених обставин.
Дослідивши матеріали справи,суд вбачає суттєву зміну стану здоров`я позивача, погіршення матеріального стану .
Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище позивача, інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає можливим зменшити розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої непрацездатної дитини ОСОБА_3 , до 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, з моменту набрання рішення суду чинності до 01.03.2027 року.
Керуючись ст. ст. 10, 81, 209, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 180, 181, 184, 192 СК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на повнолітню непрацездатну дитину - задовольнити в повному обсязі.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються щомісяця з ОСОБА_1 , на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 31.07.2025 року на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітньої непрацездатної дитини ОСОБА_3 з 1/4 частки до 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи яка втратила працездатність. з моменту набрання рішення суду чинності до 01.03.2027 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Богун