Справа № 496/2351/26
Провадження № 2/496/2830/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Сурженка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до
відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
вимоги позивачки: про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
позивачка - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності,
відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
В С Т А Н О В И В:
І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.
1. 30.03.2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем та стягнути аліменти на її користь на утримання доньки - ОСОБА_3 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.09.2022 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , малолітню, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Основна причина розпаду сім`ї це втрата почуття любові, взаєморозуміння, довіри, наявні різні погляди на життя. Сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. На примирення позивачка не згодна. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки. Позивачка зазначає, що на день звернення до суду майнових спорів відсутній, але є необхідність у вирішенні питання щодо стягнення аліментів, оскільки відповідач матеріальної допомоги не надає та ухиляється від утримання спільної дитини. Відносно відповідача позивачка зазначає, що він свої батьківські обов`язки належним чином не виконує, не надає матеріальної допомоги і підтримки. На підставі зазначеного позивачка звернулась до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивачка в судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягала, просила задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.(а.с. 24)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 року, цивільну справу № 496/2351/26, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 13)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14.04.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 18-19)
8. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке, згідно з трекінгом АТ «Укрпошта» вручене одержувачу 15.05.2026 року (а.с. 23), в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, а представник позивачки не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
13. Судом встановлено, що 29.09.2022 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2336, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 . (а.с. 10)
14. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , малолітню, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 30.06.2023 року, а/з 188. (зворотній а.с. 10)
15. Відповідно до копії довідки № 146, виданої 28.01.2026 року виконкомом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів матері, ОСОБА_1 , проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. (зворотній а.с. 5)
16. Перешкод для пред`явлення позову про розірвання шлюбу Судом не встановлено.
V. Оцінка Суду.
17. Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
18. Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
19. Відповідно до ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
20. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
21. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
22. Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
23. Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
24. Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
25. Як вбачається з матеріалів справи, спільне подружнє життя у сторін не склалося, вони припинили шлюбні стосунки і поновлювати їх не мають наміру, примирення і збереження сім`ї є неможливим.
26. За таких обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги інші обставини життя подружжя, Суд знаходить підстави для розірвання шлюбу, оскільки його збереження суперечило б інтересам сторін.
27. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд приходить до наступного.
28. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
29. Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
30. У відповідності до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
31. Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
32. Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
33. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
34. Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
35. Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
36. Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
37. Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.
38. За змістом ст. 191 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
40. Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
42. За результатами розгляду справи та дослідження наданих доказів, судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому у відповідності до закону повинен нести обов`язок матеріального забезпечення дитини. Суд вважає розмір аліментів, який просить стягнути позивачка, цілком виправданий та необхідний для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
43. Надані докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмету позовних вимог.
44. При визначенні розміру аліментів суд з урахуванням ст. 182 СК України, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим встановити розмір аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
45. Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
46. Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. В даному випадку позов подано до суду 30 березня 2026 року.
47. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
48. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
49. Отже, у зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1331,20 гривні підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
50. Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачкою і документально підтвердженні. Зокрема, згідно копії квитанції про сплату № 6252-6848-8876-2994 від 29.03.2026 року (зворотній а.с. 3), позивачкою було сплачено 1064,96 гривні судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 206, 259, 263, 265, 268, 430 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 180-182, 191, СК України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини- задовольнити.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований 29 вересня 2022 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2336.
3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 30.03.2026 року і до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , суму сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 гривні.
5. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривня.
6. Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
7. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
10. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
11. Повний текст рішення складено 21.07.2026 року.
Суддя О.П. Портна