ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Справа №320/54781/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Київського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи, в якій позивач просить:
визнати бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи, щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.08.2025 р., щодо видачі нового рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або направлення ОСОБА_1 на повторне оцінювання експертною командою з повсякденного функціонування особи у відповідності до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» - для встановлення ІІІ групи інвалідності;
зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи розглянути скаргу ОСОБА_1 від 12.08.2025 р. та видати нове рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або направити ОСОБА_1 на повторне оцінювання експертною командою з повсякденного функціонування особи у відповідності до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» - для встановлення ІІІ групи інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 20.02.2024 під час виконання бойового завдання отримав мінно-вибухову травму, у зв`язку з чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, а 13.01.2025 йому проведено оперативне втручання - задній спондилодез із встановленням титанової системи транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1. За висновком військово-лікарської комісії позивача визнано непридатним до військової служби. Позивач був направлений до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення ІІІ групи інвалідності, проте рішенням експертної команди від 18.07.2025 № 80/25/2957 групу інвалідності йому не встановлено, а визначено 25 відсотків втрати професійної працездатності. Позивач вважає, що експертна команда занизила та не взяла до уваги показники порушень функцій організму, а саме здатність до самообслуговування, здатність до пересування та здатність до трудової діяльності, не дослідила належним чином наслідки травми та наявність металоконструкції на хребті, а тесту ходьби не проводила. Не погоджуючись із цим рішенням, позивач 12.08.2025 подав до Центру оцінювання функціонального стану особи скаргу, в якій просив переглянути та скасувати рішення від 18.07.2025, видати нове рішення експертної команди або направити його на повторне оцінювання, а також належним чином повідомити про розгляд скарги та надати вмотивовану відповідь. Станом на день звернення до суду відповіді на скаргу позивач не отримав, що, на його думку, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позицію відповідача обґрунтовано тим, що з 01.01.2025 повноваження медико-соціальних експертних комісій припинено, а наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Відповідач зазначив, що скаргу позивача було розглянуто по суті: 20.11.2025 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи складено протокол розгляду скарги № 3335/25/1161 та прийнято рішення № 3335/25/1161 про підтвердження оскарженого рішення експертної команди від 18.07.2025 № 80/25/2957. За твердженням відповідача, скаргу розглянуто заочно, за наявними медичними документами та відомостями електронної системи охорони здоров`я, підстав для проведення повторного оцінювання не встановлено, а до розгляду скарги залучено лікаря-невролога та лікаря-травматолога. Відповідач також послався на те, що позивач у скарзі не заявляв вимоги про очний розгляд, як це передбачено пунктом 9 додатка 3 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням експертних команд, яке суд не може перебирати на себе.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 18.04.2023.
20.02.2024 під час виконання бойового завдання позивач отримав мінно-вибухову травму. 13.01.2025 йому проведено оперативне лікування у вигляді заднього спондилодезу із встановленням титанової системи транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1 з міжтіловим корпородезом. Довідкою військово-лікарської комісії від 10.03.2025 № 2025-0310-1120 позивача визнано непридатним до військової служби.
18.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення № 80/25/2957 (витяг № 80/25/2957/В), яким позивачу групу інвалідності не встановлено та визначено 25 відсотків втрати професійної працездатності.
12.08.2025 позивач подав до Центру оцінювання функціонального стану особи скаргу на зазначене рішення, в якій просив прийняти скаргу до розгляду, переглянути та скасувати рішення експертної команди № 80/25/2957/Р від 18.07.2025, видати нове рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або направити на повторне оцінювання експертною командою у відповідності до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, для встановлення ІІІ групи інвалідності, а також належним чином повідомити його щодо розгляду скарги та надати вмотивовану відповідь. Скаргу зареєстровано Центром оцінювання функціонального стану особи 21.08.2025 за вх. № 12260/03-19.
23.10.2025 позивач звернувся до суду з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду.
20.11.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи складено протокол розгляду скарги №3335/25/1161 та прийнято рішення №3335/25/1161, яким підтверджено рішення, що оскаржувалося. Форма розгляду скарги - заочно, без особи, лише за документами. До складу експертної команди, яка розглянула скаргу, увійшли: головуюча ОСОБА_2 (спеціальність - терапія), члени експертної команди ОСОБА_3 (спеціальність - фтизіатрія) та ОСОБА_4 (спеціальність - кардіологія).
В обґрунтуванні рішення від 20.11.2025 № 3335/25/1161 зазначено, що до розгляду скарги експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи долучено лікаря-невролога та травматолога; за результатами детального аналізу представленої медичної документації (довідки військово-лікарської комісії № 2025-0310-1120 від 10.03.2025, консультативних заключень невролога та нейрохірурга, довідки про обставини травми, виписок з медичної карти стаціонарного хворого, довідки військово-лікарської комісії № 19 від 17.01.2025, свідоцтва про хворобу № 2025-0310-1120 від 10.03.2025) експертна команда дійшла висновку, що патологія опорно-рухового апарату призводить до обмеження життєдіяльності легкого ступеня, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 не дає підстав для встановлення групи інвалідності; рекомендовано динамічне спостереження, лікувальні та реабілітаційні заходи, а у випадку прогресування обмежень життєдіяльності та неефективності реабілітаційних процедур - повторне направлення на оцінювання.
Ухвалою від 19.11.2025 року справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзацом 2 пункту 3 цієї постанови встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673) та затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, яким до повноважень Центру віднесено розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання.
Згідно з пунктом 57 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338, рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким проведено оцінювання (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку або до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 67 Порядку № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до цього Порядку.
Згідно з абзацами 1-4 пункту 68 Порядку № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку № 1338 за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання.
Отже, розгляд скарги на рішення експертної команди завершується прийняттям одного з трьох перелічених рішень, а підтвердження оскарженого рішення є одним із передбачених законодавством результатів такого розгляду.
Матеріалами справи підтверджено, що скаргу позивача від 12.08.2025 розглянуто по суті: 20.11.2025 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи складено протокол розгляду скарги № 3335/25/1161 та прийнято рішення №3335/25/1161, яким рішення експертної команди від 18.07.2025 № 80/25/2957 підтверджено. Таке рішення прийнято в межах повноважень відповідача та є одним із результатів розгляду скарги, прямо передбачених абзацами 5-8 пункту 68 Порядку №1338.
Рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 20.11.2025 №3335/25/1161 позивачем у цій справі не оскаржується та предметом позову не є; вимог про визнання його протиправним і скасування позивач не заявляв, а заявлених позовних вимог після прийняття цього рішення не змінював і не доповнював.
Таким чином, станом на час вирішення спору дії, про вчинення яких просить позивач, відповідачем фактично вчинені, а бездіяльність, про визнання якої заявлено вимогу, припинилася. Задоволення вимоги про визнання бездіяльності щодо нерозгляду скарги та вимоги про зобов`язання розглянути цю ж скаргу за таких обставин не відновило б жодного порушеного права позивача та не мало б наслідком жодних правових змін, оскільки скаргу вже розглянуто. Підстав для задоволення заявлених позовних вимог суд не вбачає.
Крім того, позивач фактично просить суд визначити наперед результат, якого має досягти експертна команда за наслідками розгляду скарги чи повторного оцінювання.
Проте вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних експертних органів, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №0540/7965/18-а).
Суд вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності; суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права (постанова Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а).
З огляду на наведене задоволення позовних вимог у заявленому формулюванні означало б підміну судом експертної команди та визначення судом наперед медичного результату оцінювання, що виходить за межі повноважень суду.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає про таке.
Щодо доводу про порушення строку розгляду скарги суд встановив таке. Скаргу позивача від 12.08.2025 зареєстровано відповідачем 21.08.2025 за вх. № 12260/03-19, а розглянуто її 20.11.2025, тобто через три місяці після реєстрації. Суд прямо констатує, що розгляд скарги відбувся із затримкою та з перевищенням як місячного, так і граничного сорокап`ятиденного строку розгляду звернень, на які позивач посилався у скарзі з покликанням на ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Факт такої затримки відповідачем не спростовано, а причин її виникнення відповідач суду не навів.
Водночас встановлене порушення строку розгляду скарги само по собі не є підставою для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог. Скаргу розглянуто по суті до вирішення спору судом, а тому вимоги, спрямовані на розгляд цієї ж скарги, не можуть бути задоволені. Способу захисту, який відповідав би саме порушенню строку розгляду звернення, позивач не обрав: вимог, пов`язаних із несвоєчасністю розгляду скарги, позовна заява не містить, а заявлені вимоги спрямовані на вчинення дій, які на час вирішення спору вже вчинені. Суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.
Щодо доводу про заочну форму розгляду скарги суд зазначає, що згідно з пунктом 67 Порядку № 1338 заочний розгляд скарги є однією з форм, прямо передбачених законодавством. Пунктом 2 додатка 1 до Порядку № 1338 передбачено заочну форму розгляду, якщо направлення сформовано головою військово-лікарської комісії щодо військовослужбовця або учасника бойових дій. Позивач є такою особою, а отже заочна форма розгляду його скарги відповідала встановленим критеріям. Крім того, згідно з пунктом 64 Порядку № 1338 та пунктом 9 додатка 3 до нього у скарзі зазначається вимога скаржника щодо розгляду скарги очно або з використанням методів і засобів телемедицини (у разі потреби). Зі змісту скарги від 12.08.2025 вбачається, що позивач просив лише належним чином повідомити його щодо розгляду скарги та надати вмотивовану відповідь, проте про бажання бути присутнім під час розгляду скарги, як і вимоги про очний розгляд чи розгляд із використанням телемедицини, прямо не заявляв. За таких обставин сама лише заочна форма розгляду скарги порушенням процедури не є.
Щодо доводів позивача про склад експертної команди, яка розглянула скаргу (терапія, фтизіатрія, кардіологія), та про неповноту документування протоколу від 20.11.2025 № 3335/25/1161, у якому графи щодо дати проведення оцінювання, переліку необхідних медичних обстежень та підтвердження факту проведення повного медичного обстеження не заповнені, суд зазначає таке. Оцінка достатності складу експертної команди для дослідження конкретної патології та повноти проведеного медичного обстеження за своїм змістом є оцінкою медичної обґрунтованості висновку і належить до дискреції відповідного органу, тоді як суд, як зазначено вище, перевіряє додержання процедури, а не медичний зміст висновку. Крім того, ці доводи за своєю суттю спрямовані проти рішення від 20.11.2025 № 3335/25/1161, тобто проти результату розгляду скарги, тоді як заявлені у цій справі вимоги спрямовані не на скасування цього рішення, а навпаки - на його ухвалення. Оскільки вимог про визнання протиправним і скасування рішення від 20.11.2025 № 3335/25/1161 позивач не заявляв, перевірка законності цього рішення виходить за межі предмета цього спору.
Суд також враховує, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.07.2025 № 80/25/2957, з яким позивач не погоджується, прийнято експертною командою Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 12» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка до участі у справі не залучена і відповідачем у цій справі не є. За таких обставин надання оцінки правомірності цього рішення у межах цієї справи не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити .
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова