ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року м. Львів справа № 380/14651/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.п. 2.2 п.2 та п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 року № 334 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, проходить військову службу на посаді заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 . Відповідачем виданий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 № 334, згідно якого ОСОБА_1 притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності.
Зазначає, що відповідно до п.п. 2.2. п. 2 зазначеного наказу йому стало відомо, що за невжиття заходів, передбачених законодавством щодо створення умов для не притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за безпідставну витрату коштів у військовій частині НОМЕР_2 , внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів на суму 55199,72 грн позивача притягнуто до обмеженої відповідальності у розмірі 13799,93 грн, шляхом стягнення вказаної суми з місячного грошового забезпечення.
Стверджує, що не допускав жодних порушень під час військової служби на займаній посаді та під час виконання обов`язків у складі комісії з проведення службових розслідувань.
З огляду на наведене, адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати п.п. 2.2 п.2 та п. 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 року № 334 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Комісія військової частини НОМЕР_2 , до складу якої входив капітан ОСОБА_1 , провела службові розслідування, а командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 своїми наказами затвердив (погодив) акти службового розслідування, якими заперечувалися висновки внутрішнього аудиту, тим самим члени комісії допустили порушення всебічності, повноти та об`єктивності, чим створили умови щодо унеможливлення відшкодування шкоди, завданої державі на суму 55199,72 грн, а тому також повинні нести матеріальну відповідальність.
Наказом від 19.03.2025 №187 командир військової частини НОМЕР_1 , в підпорядкуванні якої перебуває військова частини НОМЕР_2 , скасував наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2025 №57од та призначив своє службове розслідування по факту не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_2 . Даний наказ позивачем не оскаржувався.
За результатами службового розслідування було прийнято рішення про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності членів комісії, в тому числі позивача, які проводили службове розслідування (акт від 13 березня 2025 року) та командира військової частини НОМЕР_2 , а саме притягнуто до матеріальної відповідальності на підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд поновити строк на його подання, мотивуючи це тим, що такий пропущений з поважних причин. Також просить повернути позовну заяву без розгляду на підставі ст. 169 КАС України, у разі не усунення недоліків позовної заяви позивачем.
З огляду на вищенаведене просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, ухвалою судді від 18 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Щодо пропущеного відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву, то суд з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, урахування позиції сторони відповідача з розглядуваного спору, а відтак ухвалення законного й обґрунтованого рішення та належного виконання завдань адміністративного судочинства, передбачених КАС України, уважає за необхідне прийняти такий відзив до розгляду.
Щодо повернення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 169 КАС України, суд зазначає, що позовна заява не залишалась судом без руху, оскільки зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправним та скасувати п.п. 2.2 п.2 та п. 4 наказу командира саме військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 року № 334, який і визначено відповідачем у справі.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 .
5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено внутрішню аудиторську перевірку військової частини НОМЕР_1 у період з 07.10.2024 по 20.12.2024, за наслідками якого складено звіт від 20.12.2024 №526/34.
Згідно із вказаним звітом встановлено, зокрема, наступні порушення, що призвели до втрат: безпідставна витрата коштів на харчування, внаслідок замовлення свіжих овочів (за дорожчими цінами) замість сезонних (дешевших) - 463,51 тис. грн; понаднормова видача речового майна особистого користування через незастосування встановлених норм забезпечення речовим майном - 1929,56 тис. грн; нестача майна речової служби у в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_3 - 144,31 тис. грн.
У звіті зазначено, що під час аудиту проведено зняття залишків речового майна, що зберігалося в ППД та районах виконання завдань в/ч НОМЕР_2 . Облік речового майна, яке знаходиться в ППД та районі виконання завдань не розділе, порівнянням актів зняття залишків та карток обліку особистого користування, складено порівняльну відомість між речовим майном, що перебуває на бухгалтерському обліку, в носінні та фактичною наявністю. За результатами зняття залишків встановлено нестачу речового майна у військовій частині НОМЕР_2 (матеріально-відповідальна особа начальник речового складу молодший сержант ОСОБА_3 ) на суму 31189,24 гривень.
Отже, встановлено нестачу активів речової служби внаслідок перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів над даними про його фактичну наявність. Таким чином, фактичний стан справ з організації речового забезпечення та відображення в обліку здійснених операцій у військовій частині НОМЕР_2 не забезпечував контроль за використанням речового майна виданого під звіт відповідальним особам для забезпечення особового складу підрозділів. Першопричиною порушення, яке призвело до нестачі речового майна, відхилень у порядку організації речового забезпечення та обліку встановлених за підсумками аудиту були: порушення з боку начальників речових служб в/ч НОМЕР_2 , зокрема: начальника речової служби логістики в/ч НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_4 щодо недотримання положень визначених Інструкцією з обліку військового майна №440 та Інструкцією з речового забезпечення №232; відсутність контролю з боку начальника речової служби логістики в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 щодо звітування матеріально відповідальних осіб за отримане під звіт для видачі особовому складу речове майно. Дослідженням порядку проведення інвентаризації встановлені значні порушення через неправильне оформлення результатів інвентаризації. За результатами зняття залишків у в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 встановлено нестачу активів речової служби на суму 144,31 тис. грн, внаслідок перевищення кількісних показників обсягу військового майна за даними облікових документів наданими про його фактичну наявність.
Окрім цього, дослідженням організації харчування військовослужбовців встановлено, що особовий склад військових частин, що перебував у районах виконання завдання забезпечувався харчуванням шляхом централізованого отримання послуг із забезпечення комплектами продуктів за Каталогом продуктів. У в/ч НОМЕР_1 обсяги послуг із забезпечення комплектами продуктів визначали вісім Представників Замовника окремо командир в/ч НОМЕР_1 в тому числі командири в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_7 , в/ч НОМЕР_8 та в/ч НОМЕР_3 шляхом подачі Виконавцю заявок на постачання харчових продуктів за Каталогом продуктів. Аудиторським дослідженням вибірково здійснено порівняння між замовленим асортиментом, кількістю продовольства за заявкою та їх фактичним надходженням за Актами приймання-передачі, у розрізі постачання в певні місяці року за сезонністю. За результатами порівняння за період 2023 року, встановлено, що у в/ч НОМЕР_1 в тому числі у в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_7 , в/ч НОМЕР_8 та в/ч НОМЕР_3 здійснювалось частково замовлення та систематичне постачання свіжих продуктів за дорожчими цінами, оскільки їх постачання відбувалось у періоди постачання продуктів сезонного виробництва, які мали суттєво меншу вартість.
3 огляду на це, у в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_7 , в/ч НОМЕР_8 та в/ч НОМЕР_3 , внаслідок не врахування (не дотримання) періодів отримання харчових продуктів під час формування заявок на постачання продуктів харчування, затверджених Міністром оборони України щодо поставок продуктів сезонного виробництва (за сезонністю), які передбачені для постачання в певні місяці року та не вжиття відповідних заходів щодо погашення (відшкодування) Виконавцями різниці в ціні, за поставлені харчові продукти дорожчої вартості, недотримано вимог абзацу 6 пункту 1 розділу IV Порядку застосування Каталогу продуктів №140 та вимог абзацу 10 пункту 6.4.2., пункту 6.4.14 Договору №286/2/22/79/1 та вимог абзацу 4 пункту 3.3, пункту 3.7 Договору №286/2/23/28. Таким чином зазначене призвело до безпідставного завищення вартості отриманих Послуг із забезпечення комплектами продуктів на суму 463510,00 грн.
Причинами безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів є: - не чітке усвідомлення посадовими особами змісту Порядку застосування Каталогу продуктів №140, а саме вимог абзацу 6 пункту 1 розділу IV та умов Договорів, зокрема вимог абзацу 10 пункту 6.4.2., пункту 6.4.14 Договору №286/2/22/79/1 та вимог абзацу 4 пункту 3.3, пункту 3.7 Договору №286/2/23/28 та можливих негативних наслідків у разі недотримання їх умов; - невжиття у в/ч відповідних (жодних) заходів щодо погашення (відшкодування) Виконавцями різниці в ціні, за поставлені ними харчових продуктів дорожчої вартості. Окрім цього, вибірковим дослідженням відповідності замовлень (заявок) продуктів за 2023р надходженням встановлено систематичне недопостачання Виконавцями продуктів харчування відповідно до показників у об`ємах визначених Представником замовника у заявках на постачання, за що умовами Договорів передбачена відповідальність, зокрема п. 8.2.2. Договору №286/2/22/79 від 23.12.2022 та Додаткової угоди №1 від 20.02.2023 до нього та п. 9.3.5. до Договору №286/2/23/28. Під час аудиту вибірково проведено розрахунки щодо кількості та вартості недопоставлених продуктів харчування суб`єктами господарювання, відповідно до поданих представником замовника йому заявок на постачання. Незважаючи на систематичне недопостачання Виконавцями (Постачальниками) заявленої кількості (об`ємів) продовольства на суму 3102003,94 грн, у в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_9 71, в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 акти про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання посадовими особами не складались. Порушення недотримання умов договорів у актах приймання-передачі послуг із забезпечення комплектами продуктів та у Зведених актах приймання-передачі послуг із забезпечення комплектами продуктів - не фіксувались (не відображались).
Невиконанням представником замовника (в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 ) своїх зобов`язань за умовами Договорів про закупівлю послуги щодо забезпечення харчуванням та забезпечення комплектами продуктів за Каталогом продуктів харчування, зокрема в частині вимог п. 7.3.4. Договору №286/2/22/13, п. 6.17.5. Договору №286/2/22/79 від 23.12.2022 та Додаткової угоди №1 до нього, вимог п. 8.3.5. Договору №286/2/23/28 та вимог Пункту 8.3.4. Договору №220/14/2/24/15. Як наслідок, Замовником (в особі ДДЗ Міноборони чи ДРЗ) штрафні санкції до Виконавців не застосовувались та претензії не виставлялись. Таким чином, невжиття посадовими особами в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 заходів щодо фіксування порушень з непостачання в повному обсязі замовленої кількості продуктів харчування у актах про порушення договірних зобов`язань, зведених актах та актах приймання-передачі комплектів продуктів харчування (послуг забезпечення комплектами продуктів) призвело до неефективних управлінських рішень щодо не стягнення штрафів за порушення умов договору на суму 873,95 тис. грн.
Причиною вказаних відхилень (порушень) стало:
- відсутність реагування у в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 на систематичне недотримання суб`єктом господарювання умов Договорів, через недопостачання заявлених об`ємів продовольства, а також відсутність надійного документального оформлення (підтвердження) виявлених фактів порушень умов договорів Виконавцем зі складанням актів про порушення договірних зобов`язань та інше, що призвело до незастосування штрафів Замовником до Виконавця;
- низька виконавча дисципліна посадових осіб продовольчого забезпечення (відповідальних за продовольче забезпечення) у в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 формальна робота комісії та їх низька фахова підготовка, щодо порівняння заявленої та фактично поставленої кількості продуктів харчування по періодах постачання;
- недостатній рівень контролю зі сторони посадових осіб, що складали зведені акти та підтверджували відповідність заявлених та поставлених продуктів, а також недостатній контроль за виконанням умов Договорів.
Як відомо, з 01.04.2024 замовлення та приймання (отримання) Послуг з забезпечення комплектами продуктів харчування здійснюється за укладеними централізованим порядком державними контрактами, через Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (далі - ДОТ). Втім, діючими умовами контрактів передбачено, що при виявленні невідповідності або обґрунтованої підозри щодо невідповідності, фактично поставленого Товару або його частини отримувачем та замовником (у разі присутності) складається Акт про порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання із зазначенням виявлених порушень за участі представника постачальника, а у разі його відмови - комісійно. При цьому аналогічно, як і у минулі періоди рішення про застосування штрафних санкцій приймається замовником. Окрім цього, слід відмітити, що ні обов`язками, а ні правами (повноваженнями) отримувач (представник військової частина), який фактично виконує таку ж функцію, як у попередніх Договорах виконував Представник замовника - відповідно до умов діючих укладених контрактів коректно (чітко) не наділений. У в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 з квітня по вересень 2024 року недопоставлено продовольства 17% від замовленого. З огляду на зазначене, у підсумку щодо виконання умов державних контрактів (Договорів) в частині постачання (недопостачання, несвоєчасного постачання) продуктів харчування за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року прослідковується, що постачальники (Виконавці) не виконують своїх зобов`язань щодо повноти виконання заявлених об`ємів продуктів харчування наданих військовими частинами. Натомість у в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 складались акти про порушення договірних зобов`язань та встановленим порядком направлені на ДП «ДОТ», як визначено умовами укладених контрактів. Інформації про застосування чи не застосування ДП «ДОТ» до Виконавців штрафних санкцій у в/ч НОМЕР_1 немає, для аудиту не надано.
Поряд з цим, у підпорядкованих військовій частині НОМЕР_1 підрозділах встановлено видачу речового майна військовослужбовцям понад визначеними нормами забезпечення речовим майном № 232 на суму 1929564,16 грн, зокрема: у в/ч НОМЕР_4 - 468903,65 грн, у в/ч НОМЕР_5 - 725803,75 грн, у в/ч НОМЕР_2 - 548083,56 грн, у в/ч НОМЕР_8 - 115884,90 грн, у в/ч НОМЕР_3 - 70888,30 гривень.
Дослідженням карток обліку особистого користування військовослужбовців в/ч НОМЕР_5 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_8 , в/ч НОМЕР_3 встановлено, що військовослужбовцям зазначених військових частин видавалося речове майно без урахування норм забезпечення речовим майном № 232. За результатами дослідження складено відомість про кількість та вартість виданих предметів речового майна в особисте користування понад встановлених норм без підтвердження потреби в їх отриманні на суму 1460660,51 грн.
Станом на кінцеву дату періоду, який підлягав дослідженню (на 31.08.2024), відповідно даних бухобліку (позабалансовий рахунок 073/1) обліковувались бойові втрати майна за період з 24.02.2022 по 31,08.2024 на суму 8669,07 тис, грн, що відображено в книзі нестач в/ч НОМЕР_1 (№ б/н, розпочата з 01.01.2024), при цьому, у 2024 році із цієї суми обліковано втрат на суму 8341,37 тис. грн, що склало 96% від всіх облікованих втрат майна. За даними оперативного обліку служби забезпечення втрати станом на 31.08.2024 у в/ч НОМЕР_1 становили на загальну суму 184813,17 тис. грн, із них втрати:- 182997,90 тис. грн - не відображені в бухобліку, як втрати (із них: 174328,83 тис.грн - наказами командира в/ч НОМЕР_1 не оголошувались; 8669,07 тис. грн - наказами віднесено на рахунок Держави), -1 815,27 тис. грн - відображались як втрати та списані за інспекторськими посвідченнями. Таким чином, аудитом встановлена розбіжність між обліковими даними бухобліку ФЕС про втрати майна та даними оперативного обліку служб забезпечення (у в/ч НОМЕР_1 дані служб про втрати зведені в відомість «Оперативний облік втрат військового мана в/ч НОМЕР_1 » (далі - оперативний облік втрат) та надані аудиту з даними станом на 31.08.2024).
Різниця в обліку втрат майна (в тому числі їх розміру) на суму 182997,90 тис. грн (із них: 174328,83 тис. грн - наказами командира в/ч НОМЕР_1 не оголошувались; 8669,07 тис. грн - наказами віднесено на рахунок Держави) між ФЕС та службами забезпечення у в/ч НОМЕР_1 характеризує стан процесу списання втраченого майна внаслідок бойових дій, який свідчить про недотримання у в/ч положень пункту 6 розділу І Інструкції з обліку № 440 щодо достовірності та своєчасності обліку військового майна.
Зазначене стало можливим внаслідок цих першопричин: неналежного контролю командування в/ч НОМЕР_1 за організацією у в/ч процесу списання втрат та виконанням етапів процесу у підпорядкованих в/ч, відсутність дієвої допомоги посадових осіб управління в/ч НОМЕР_1 начальникам служб підпорядкованих в/ч; відсутності належної комунікації між штабом в/ч та ФЕС щодо доведення до останньої всіх виданих командиром в/ч НОМЕР_1 наказів про оголошення розміру збитків від втрати майна (відповідно до пункту 7 розділу І Порядку списання № 81), а також наказів про їх відміну, скасування, внесення змін тощо; обліку службами забезпечення в/ч НОМЕР_1 втрат не за виданими наказами командира в/ч НОМЕР_1 (відповідно до пункту 7 розділу І Порядку списання № 81), а за фактами втрат оголошених наказами командирів підпорядкованих в/ч (окремих батальйонів); брак підготовлених посадових осіб у підпорядкованих батальйонах спроможних на належному рівні провести службове розслідування з оформленням до нього всіх визначених матеріалів, а також правильно визначити розмір залишкової вартості втраченого майна, тобто розмір нанесеного збитку; великої кількості наказів командирів всіх рівнів про відміну попередніх наказів про втрати майна, про внесення змін у вже видані накази та про призначення нових (повторних) службових розслідувань, особливо по фактах втрат, які мали місце в період 2022 - 2023 років.
За наслідками проведеного аудиту надано наступні пропозиції:
- з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення порушення, призначити службове розслідування, по факту безпідставного витрачання коштів унаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів на суму 463510,00 грн, в результаті замовлення свіжих овочів (за дорожчими цінами) замість сезонних (дешевших), у тому числі невжиття у в/ч відповідних (не вжиття жодних) заходів щодо погашення (відшкодування) Виконавцями різниці в ціні, за поставлені ними харчових продуктів дорожчої вартості. За результатами розслідування винних осіб у допущенні виявлених порушеннях та недоліках або невжиття заходів щодо їх усунення, притягнути до передбаченої законодавством відповідальності;
- з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення порушення, призначити службове розслідування, по факту неефективних управлінських рішень внаслідок не стягнення штрафів на суму 873950,66 грн за порушення умов договору, через не вжиття посадовими особами військових частин (в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_6 та в/ч НОМЕР_8 ) заходів щодо належного фіксування порушень договірних зобов`язань. За результатами розслідування винних осіб у допущенні виявлених порушеннях та недоліках або невжиття заходів щодо їх усунення, притягнути до передбаченої законодавством відповідальності;
- з метою встановлення причин і умов шо сприяли вчиненню порушень та відшкодування збитків за фактом нестачі матеріальних цінностей речової служби у в/ч НОМЕР_2 на суму 31 189,24 грн та у в/ч НОМЕР_3 на суму 113 118,39 грн, командиру військової частини призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення про відшкодування нестачі на загальну суму 144,12 тис. грн та про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущені виявлених порушень і недоліків або невжиття заходів щодо їх усунення;
- з метою встановлення причин і умов, шо сприяли вчиненню порушень та відшкодування збитків за фактом понаднормової видачі речового майна військовослужбовцям через не застосування Норм забезпечення речовим майном, командиру військової частини призначити службове розслідування, за результатами якого прийняти рішення про відшкодування понаднормової видачі нестачі на загальну суму 1929564,16 грн та про притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущені виявлених порушень і недоліків або невжиття заходів щодо їх усунення;
- з метою приведення облікових даних майна номенклатури речової служби у відповідність до вимог Інструкції з обліку військового майна № 440, зобов`язати посадових осіб речових служб підрозділів щодо відпрацювання карток обліку особистого користування, занесення даних про отримані предмети речового майна з первинних документів, визначення стану забезпеченості та понаднормової (подвійної, безпідставної) видачі речового майна, призначити службове розслідування щодо усунення ризиків понаднормової видачі активів, що виникли через не відображення в обліку отриманих військовослужбовцями матеріальних засобів номенклатури речової служби на суму 71866528,61 гривень;
- з метою приведення облікових даних майна номенклатури речової служби та бухгалтерії у відповідність до реальних показників у відповідності до вимог ЗУ про бухоблік № 996, начальнику речової служби логістики вжити та визначити заходи щодо впорядкування відпрацювання первинних документів в підпорядкованих підрозділах, порядок і час їх передачі до бухгалтерії в/ч НОМЕР_1 , визначити порядок усунення розбіжності між діловодством речової служби управління і підпорядкованих підрозділів та бухгалтерією в/ч НОМЕР_1 на суму 1993926,24 гривень та призначити службове розслідування для визначення винних осіб.
Згідно із Порівняльною вартістю між фактичною наявністю речового майна та бухгалтерським обліком у відповідності до Актів зняття залишків встановлено нестачу речового майна на загальну суму 31189,24 грн.
Як слідує зі змісту Акта службового розслідування (розпочатого 19 березня 2025 року, закінченого 19 травня 2025 року), Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.01.2025 №4агд, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 15.12.2020 №475 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України», на виконання пропозицій та рекомендацій 5 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 , проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861 «По результатам проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою усунення виявлених недоліків призначено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в продовольчій службі логістики військової частини НОМЕР_2 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , а саме: безпідставна витрата коштів внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів, внаслідок замовлення свіжих овочів (за дорожчими цінами) замість сезонних (дешевших) у тому числі невжиття у військовій частині відповідних (не вжиття жодних) заходів щодо погашення (відшкодування) Виконавцями в різниці в ціні, за поставлені ними харчових продуктів дорожчої вартості, а також встановлення винних осіб чиї дії або бездіяльність стали причинами вчинення правопорушення, ступеня їх вини та відшкодування збитків; відсутність фіксування порушень з непостачання в повному обсязі замовленої кількості продуктів харчування у актах про порушення договірних зобов`язань, зведених актах та актах приймання - передачі комплектів продуктів харчування (послуг забезпечення комплектами) що призвело до прийняття неефективних управлінських рішень внаслідок не стягнення штрафів за порушення умов договору, а також встановлення винних осіб чиї дії або бездіяльність стали причинами вчинення порушення.
Проведення службового розслідування покладено на комісію у складі:
голови комісії: заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи - Капітана ОСОБА_1 ;
членів комісії: начальника служби військової техніки логістики майора - ОСОБА_6 ; начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики старшого лейтенанта ОСОБА_7 .
За наслідками сказаного службового розслідування було складено Акт службового розслідування від 29.01.2025 року, яким встановлено наступне:
«На підставі пропозицій та рекомендацій НОМЕР_10 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_1 проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, детальної інформації наданої військовою частиною НОМЕР_1 від 04.01.2025 №1480/10/5/33, встановлено наступне:
Згідно п.2.10 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861, безпідставна витрата коштів внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів становить 55199,72 грн, а саме:
За договором від 23.12.2022 №286/2/22/79 та додаткової угоди №1 від 20.02.2023, за період постачання з 20.02.2023 по 02.07.2023, огірки свіжі на суму 24 327,52 грн, томати свіжі на суму 21 631,00 грн; за договором від 28.06.2023 №286/2/23/28, за період постачання з 03.07.2023 по 31.12.2023 огірки свіжі на суму 9241,20 грн.
Згідно п.2.10 Наказу №861, прийняття неефективних управлінських рішень внаслідок не стягнення штрафів становить 229251,85 грн, а саме:
- згідно договору №286/2/22/79/1 за період з 20.02.2023 по 02.07.2023 було недопоставлено продуктів харчування на суму 687810,42 грн при замовленні на суму 6654660,25 грн, що складає 10,34% недопоставки. Сума незастосованих штрафних санкцій складає 137562,08 грн;
- згідно договору №220/14/2/24/15/1 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 було недопоставлено продуктів харчування на суму 91689,77 грн при замовленні на суму 3237 705,22 грн, що складає 2,83% недопоставки. Сума незастосованих штрафних санкцій складає 91689,77 грн.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 29.01.2025 №19од проведення службового розслідування, яке призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 №4агд з метою усунення виявлених недоліків за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 вважати завершеним. У зв`язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 , до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
01.03.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 направлено командиру військової частини НОМЕР_11 розпорядження (телеграму) №1480/1/3/841, яким повідомлено, що службове розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_12 від 02.01.2025 №4агд за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 неповне та таке, що не відповідає вимогам наказу Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та підлягає доопрацюванню шляхом проведення додаткового службового розслідування, оскільки не враховано вимог розділу VIII «Особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди», п. 2 якого передбачено з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.03.2025 №59агд «За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » керуючись Наказом Міністерства оборони України від 15.12.2020 №475 «Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України», на виконання пропозицій та рекомендацій 5 територіального управління внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_11 проведеного в період з 07.10.2024 по 20.12.2024, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861 «По результатам проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 », розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2025 них. 1480/1/3/841, з метою усунення виявлених недоліків призначено додаткове службове розслідування до службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 №4агд «За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 » з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в продовольчій службі логістики військової частини НОМЕР_2 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 .
Проведення службового розслідування покладено на комісію у складі: голови комісії: заступника начальника штабу з мобілізаційної робота капітана ОСОБА_1 членів комісії: начальника служби військової техніки логістики майора ОСОБА_6 ; начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики старшого лейтенанта ОСОБА_7
13.03.2025 комісією було складено акт службового розслідування, у якому вказано, що своїми діями, начальник продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_8 , та посадові особи військової частини НОМЕР_2 шкоди державі не нанесли; протиправної поведінки у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків не встановлено, порушення вимог керівних документів не виявлено; неправомірні дії військовослужбовців, посадових осіб та причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилась; відсутні пошкодження, псування або втрати майна не виявлено; вина начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_8 , та посадових осіб військової частини НОМЕР_2 - відсутня.
Згідно з Актом службового розслідування від 19.05.2025 встановлено, що за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту, відображених у аудиторському звіті № 526/34 від 20.12.2024, у військовій частині НОМЕР_1 виявлені та документально зафіксовані порушення по продовольчій службі: безпідставна витрата коштів внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів становить 55199,72 грн; прийняття неефективних управлінських рішень внаслідок не стягнення штрафів становить 229251,85 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців і прирівняних до них осіб» факти порушень та завданих збитків, встановлених аудиторською перевіркою, є доведеними, а відтак, порушення підлягають усуненню, а матеріальні збитки - відшкодуванню.
На виконання п.2.10 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2024 №861, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 №4агд За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 призначено та проведено службове розслідування за фактами встановлених вище порушень.
За результатами службового розслідування складений акт службового розслідування від 29.01.2025 №90/10 та виданий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 29.01.2025 №19од за підписом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_9 , та зроблено висновок, що вини старшого лейтенанта ОСОБА_8 , начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, шкоди державі не нанесено, до дисциплінарної відповідальності осіб не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
Не погоджуючись з цим, командир військової частини НОМЕР_1 телеграмою (розпорядженням) від 01.03.2025 №1480/1/3/841 зобов`язав командира військової частини НОМЕР_2 провести додаткове службове розслідування.
На виконання зазначеної телеграми штатним командиром військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_10 видано наказ від 05.03.2025 №59 «За результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 », яким призначено додаткове службове розслідування.
Складений за результатами додаткового службового розслідування акт від 13.03.2025 №90/31 та виданий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 13.03.2025 №57од «Про результати аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 », за змістом та висновками є аналогічними попереднім.
Отже, за результатами двох проведених у військовій частині НОМЕР_2 службових розслідувань, встановлені аудиторською, перевіркою збитки на суму 55199,72 грн є невідшкодованими, порушення, спричинені неефективними управлінськими рішеннями внаслідок не стягнення штрафів на суму 229251,85 грн - не усунуті.
Зважаючи на вищевикладені обставини, рішення колишнього командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_11 , який не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо притягнення винних осіб ввіреної йому військової частини до матеріальної відповідальності, підпадають під дію ч. 2 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відповідно до якої він повинен понести матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Водночас, голова та члени комісії, які провели службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2025 №59, склали підписали та подали на розгляд командира військової частини НОМЕР_2 акт від 13.03.2025 №90/31, а саме: заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_1 , начальник служби військової техніки логістики військової частини майор ОСОБА_6 , начальник служби авіації та протиповітряної оборони логістики військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_7 , допустили порушення всебічності, повноти та об`єктивності, чим створили умови щодо унеможливлений відшкодування шкоди, завданої державі, на суму 55199,72 грн, а тому також повинні понести матеріальну відповідальність разом з колишнім командиром військової частини НОМЕР_13 .
Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина підполковника ОСОБА_2 , капітана ОСОБА_1 , майора ОСОБА_6 , старшого лейтенанта ОСОБА_7 , виражається у формі непрямого умислу.
Своїми діями підполковник ОСОБА_2 , капітан ОСОБА_1 , майор ОСОБА_6 , старший лейтенант ОСОБА_7 , порушили вимоги наступних нормативно-правових актів:
статтю 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині обов`язку додержуватися законів України, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів; статтю 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вести бойові дії ініціативна, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; статтю 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині зобов`язання виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушень, є хибно зрозумілі інтереси військової служби підполковником ОСОБА_2 , капітаном ОСОБА_1 , майором ОСОБА_6 , старшим лейтенантом ОСОБА_7 , реалізувавши які, вони вчинили перешкоди щодо встановлення винних осіб, винних у спричиненні державі прямих збитків на суму 55199,72 грн, притягнення їх до матеріальної відповідальності та ухиленню від усунення інших порушень, встановленим аудиторською перевіркою.
Наказом командира військової частини № 334 (з основної діяльності) від 20.05.2025 №334 «Про результати службового розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_14 » службове розслідування за фактом не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_2 , призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2025 №188, вважати завершеним.
Притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в межах суми, яка підлягає відшкодуванню, підполковника ОСОБА_2 , майора ОСОБА_6 , капітана ОСОБА_1 , старшого лейтенанта ОСОБА_7 , а саме: згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», за невжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо створення умов для не притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності за безпідставну витрату коштів у військовій частині НОМЕР_2 внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпеченням комплектами продуктів на суму 55199,72 грн, вирішено притягнути заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 до обмеженої відповідальності у розмірі 13799,93 грн, (тринадцять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять гривень 93 копійки), шляхом стягнення вказаної суми з місячного грошового забезпечення; начальнику служби - головному бухгалтеру фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 занести до Книги грошових стягнень та нарахувань та стягнути з грошового забезпечення капітана ОСОБА_1 кошти в сумі 13799,93 грн, за матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі.
Не погоджуючись із зазначеними наказами командира військової частини НОМЕР_11 від 20.05.2025 №334 в частині притягнення його до матеріальної відповідальності, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст. ст. 1, 3, 8, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут внутрішньої служби).
Відповідно до Вступної частини Статуту внутрішньої служби цей Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями. Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
За положенням статей 5, 6, 8 Загальних положень Статуту внутрішньої служби Внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України солдат зобов`язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 27 Статуту внутрішньої служби передбачено, що військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Відповідно до преамбули Закону України від 3 жовтня 2019 року № 160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-ІХ) цей Закон визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частиною першою статті 3 Закону № 160-ІХ передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Згідно з частиною 1-2 Закону №160-ІХ, особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Частина друга статті 8 Закону № 160-ІХ передбачає, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 160-ІХ порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.
Частини шоста та сьома статті 8 Закону № 160-ІХ визначають, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Стаття 14 Закону № 160-ІХ передбачає, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.
У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Статтею 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (далі - Порядок № 608).
Пунктом 7 розділу І Порядку № 608 встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Частина 3 розділу ІІ Порядку № 608 передбачає, що службове розслідування проводиться для встановлення, зокрема, причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Розділом VIII Порядку № 608 визначено особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди.
Так, у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати:
наявність шкоди;
протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;
причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Таким чином, військовослужбовець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності за результатами службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог Закону № 160-ІХ та Порядку № 608.
Загальний порядок проведення службового розслідування визначено розділом ІІІ Порядку № 608.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13 Розділу III Порядку № 608).
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 160-ІХ за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Пунктом 3 розділу ІV Порядку № 608 передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5 розділу V Порядку № 608).
Пунктом 6 розділу V Порядку № 608 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додається всі матеріали службового розслідування.
Згідно з пунктом 3 розділу VIII Порядку № 608 до матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності у зв`язку із тим, що позивач (як голова комісії), який провів службове розслідування у складі комісії, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2025 року № 59, склали підписали та подали на розгляд командира військової частини НОМЕР_2 акт від 13.03.2025 року № 90/31, а саме заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_1 , начальник служби військової техніки логістики військової частини майор ОСОБА_6 , начальник служби авіації та протиповітряної оборони логістики військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_7 , допустили порушення всебічності, повноти та об`єктивності, чим створили умови щодо унеможливлений відшкодування шкоди, завданої державі, на суму 55199,72 грн, а тому також повинні понести матеріальну відповідальність разом з колишнім командиром військової частини НОМЕР_13 .
Так, судом встановлено, що 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено внутрішню аудиторську перевірку військової частини НОМЕР_1 у період з 07.10.2024 по 20.12.2024, за наслідками якої складено звіт від 20.12.2024 №526/34, яким встановлено ряд порушень, які призвели до втрат та надано рекомендації щодо усунення вказаних порушень та притягнення осіб, з чиєї вини такі порушення настали, до відповідальності.
На підставі вказаних рекомендацій командиром військової частини НОМЕР_2 було прийнято наказ від 02.01.2025 року №4агд, якими призначено службове розслідування з метою усунення виявлених недоліків. За наслідками проведених службового розслідування встановлено відсутність порушень, про які зазначалось в аудиторському звіті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001, затверджено Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту (далі - Порядок № 1001, дія якого поширюється на міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, інших головних розпорядників коштів державного бюджету (далі - державні органи), їх територіальні органи та бюджетні установи, які належать до сфери їх управління (далі - бюджетні установи).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1001 у державному органі для здійснення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ - структурний підрозділ внутрішнього аудиту (далі - підрозділ).
Наказом Міністерства оборони України від 15.12.2020 № 475 затверджено Порядок проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №475).
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства оборони України від 15.12.2020 № 475, рішення про призначення внутрішніх аудитів, в тому числі за рішенням правоохоронних органів, приймаються Міністром оборони України, посадовою особо, яка виконує обов`язки Міністра оборони України або директором Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, або особою, яка виконує обов`язки директора цього Департаменту.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу І Порядку №475, порядок проведення внутрішнього аудиту в системі Міністерства оборони України (далі - Порядок) визначає єдині підходи до провадження діяльності з внутрішнього аудиту Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (далі - Служба внутрішнього аудиту). До організаційних структур (далі - Установи), у яких Служба внутрішнього аудиту має повноваження проводити внутрішні аудити належать: структурні підрозділи апарату Міністерства оборони України (далі - Міноборони), Апарату Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі Генеральний штаб); органи військового управління, з`єднання, військові частини та військові навчальні заклади; підприємства, установи і організації, а також суб`єкти господарювання, які не є юридичною особою, що належать до сфери управління Міноборони, в тому числі ті, що здійснюють діяльність за кордоном.
Згідно із пунктом 6 розділу І Порядку № 475 внутрішні аудитори виконують службові доручення й безпосередньо підпорядковуються відповідним керівникам Департаменту або територіального підрозділу. Неправомірне втручання правоохоронних органів, органів управління, засобів масової інформації, об`єднань громадян, інших юридичних або фізичних осіб у їх діяльність не допускається.
Відповідно до пункту 7 розділу ХІ Порядку №475, рекомендації за результатами внутрішнього аудиту мають містити конструктивні пропозиції щодо вдосконалення тих аспектів діяльності, стосовно яких проводився внутрішній аудит. Рекомендації мають базуватися на висновках, бути адекватними, конкретними, реальними для впровадження, чітко формулюватись та, по можливості, містити очікуваний результат їх впровадження (оцінку їх можливого впливу на діяльність Установи, органу/органів управління, Міноборони). Якщо вжитими в період виконання аудиторського завдання заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень і недоліків, в офіційному документі наводяться пропозиції щодо: відшкодування втрат і збитків, усунення інших порушень, недоліків і ризиків; притягнення до передбаченої законодавством відповідальності осіб, винних у допущенні виявлених порушень і недоліків або невжитті заходів щодо їх усунення, включаючи ініціювання їх звільнення із займаних посад; вжиття заходів за порушення бюджетного законодавства; звернення до суду з позовними заявами про: стягнення в дохід держави коштів, одержаних чи використаних з порушенням законодавства, прихованих і занижених платежів, заборгованості (та нарахованих у встановленому порядку штрафних санкцій) перед бюджетами і державними фондами тощо; відшкодування (повернення) юридичними особами чи фізичними особами-підприємцями коштів, зайво сплачених їм установами або отриманих ними безпідставно, та коштів, недоотриманих бюджетом чи установам;. визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів (майна), одержаних (витрачених) за такими угодами тощо; пред`явлення цивільних позовів до винних осіб у випадку, коли діями чи бездіяльністю посадових осіб державі заподіяні матеріальні збитки (шкода), а правоохоронний орган відмовив у кримінальному провадженні або закрив його. Для кращого інформування про результати внутрішнього аудиту та терміновість впровадження рекомендацій вони розподіляються за ступенями: критичні - стосуються найважливіших проблем або недоліків об`єкта аудиту, Установи, системи внутрішнього контролю, управління ризиками чи системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), що може відчутно вплинути на досягнення місії (мети) і цілей, діяльність або репутацію Установи та будуть включені до річного звіту Служби внутрішнього аудиту про результати діяльності з внутрішнього аудиту; важливі стосуються важливих проблем або недоліків об`єкта аудиту, Установи, системи внутрішнього контролю, управління ризиками чи системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), що, втім, не матиме відчутного впливу на досягнення місії (мети) і цілей, діяльність або репутацію Установи; бажані - стосуються проблем або недоліків, усунення яких покращить об`єкт аудиту, діяльність Установи, систему внутрішнього контролю, управління ризиками чи систему управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), але без цього місію (мету) і цілі Установи і так вдасться досягати, хоча і з нижчою ефективністю. Рекомендації повинні: залишити способи проведення змін на рішення керівника Установи та відповідальних за діяльність осіб, а у разі, коли такі способи визначені законодавством або є очевидними - включати алгоритм (механізм) їх застосування; бути диференційовані за рівнями та виконавцями. Рекомендації (пропозиції) в аудиторських звітах мають стосуватися діяльності Установи, в якій проводився внутрішній аудит, та/або підпорядкованих їй Установ - у разі їх наявності. Рекомендації (пропозиції), що стосуються органів, вищих ніж досліджена Установа, до аудиторського звіту не включаються. Зазначені рекомендації (пропозиції) включаються до доповіді директору Департаменту про результати внутрішнього аудиту, та за його рішенням до доповіді Міністру оборони України чи листа, адресованого відповідному органу управління. Установи (органи управління) забезпечують та несуть відповідальність за повноту вжиття заходів реагування на результати аудиторських завдань відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 9 розділу ХІ Порядку № 475 аудиторський звіт складається у трьох примірниках. Перший примірник залишається у справах Департаменту чи територіального підрозділу, другий - у справах Установи, третій примірник (у разі виявлення відповідних порушень чи їх ознак) із супровідним листом Департаменту або територіального підрозділу передається до правоохоронного органу.
Згідно із пунктом 11 розділу ХІ Порядку № 475 якщо за результатами ознайомлення з офіційним документом керівник Установи та/або відповідальні за діяльність особи не погоджуються з аудиторськими доказами, висновками та/або рекомендаціями (пропозиціями), вони зазначають про це надписом підписано з коментарями, який засвідчують власним підписом із зазначеннями дати, та протягом 10 робочих днів надають до Департаменту чи територіального підрозділу, внутрішні аудитори якого проводили аудит, обґрунтовані коментарі за своїм підписом (форма коментарів наведена у додатку 2 до Порядку).
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ Порядку № 475 за дорученням директора Департаменту або начальника територіального підрозділу внутрішні аудитори розглядають коментарі та готують письмові висновки на них в установлений таким керівником термін, але не пізніше 10 робочих днів з дня їх отримання. Висновок підписується особою, яка його готувала, та затверджується директором Департаменту або начальником територіального підрозділу (форма висновку наведена у додатку 3 до Порядку).
Відповідно до пункту 4 розділу ХІІ Порядку №475, керівник Установи, якому за результатами внутрішнього аудиту надано рекомендації (пропозиції), забезпечує: виконання пропозицій, що передбачає: своєчасне і повне прийняття рішень щодо відшкодування збитків, усунення виявлених порушень і ризиків; відображення в бухгалтерському обліку і звітності виявлених та усунутих порушень; складання та подання звітності; здійснення моніторингу стану розгляду правоохоронними органами переданих матеріалів; ведення претензійної та позовної роботи; притягнення до відповідальності винних осіб; впровадження рекомендацій, що передбачає здійснення ефективних дій, спрямованих на удосконалення системи управління (за винятком оперативного (бойового) управління Збройними Силами), внутрішнього контролю та управління ризиками для запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання фінансових, матеріальних та інших ресурсів, запобігання виникненню помилок чи інших недоліків; звітування перед вищим органом управління про стан впровадження рекомендацій (виконання пропозицій); надання до територіального Департаменту інформаційної довідки про стан впровадження рекомендацій і виконання або підрозділу пропозицій (далі - Довідка) в терміни, визначені в аудиторському звіті, та щокварталу до 20 березня, 20 червня, 20 вересня та 20 грудня - до повного впровадження рекомендацій і виконання пропозицій.
Відповідно до пункту 5 розділу ХІІ Порядку №475, керівник вищого за підпорядкованістю органу управління або особа вищого (відносно дослідженої Установи) рівня забезпечує здійснення контролю за впровадженням (виконанням) Установою, діяльність якої досліджувалася, рекомендацій (пропозицій), включаючи контроль за притягненням до відповідальності осіб, якими допущено порушення та/або не забезпечено їх усунення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI Порядку №475 (Скарги на дії внутрішніх аудиторів Служби), скарги в установленому законодавством порядку розглядаються: на дії внутрішніх аудиторів територіального підрозділу - керівником територіального підрозділу; на дії керівників територіальних підрозділів, внутрішніх аудиторів Департаменту - директором Департаменту; на дії директора Департаменту - посадовою особою, визначеною Міністром оборони України. Якщо за результатами розгляду скарги встановлено факт невідповідності офіційної документації, складеної за результатами здійснення внутрішнього аудиту, дійсному стану справ та/або недотримання Стандартів, що вплинуло на об`єктивність аудиторських висновків, директором Департаменту або начальником територіального підрозділу може призначатися додатковий чи повторний внутрішній аудит.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що які слідує зі змісту зі змісту Акта службового розслідування (розпочатого 19 березня 2025 року, закінченого 19 травня 2025 року) за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 , 02.01.2025 розпочато службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 №4агд під головуванням заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 29.01.2025 №19од проведення службового розслідування, яке призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 №4агд з метою усунення виявлених недоліків за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 вирішено вважати завершеним. У зв`язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 , до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2025 року № 59агд, було проведено додаткове службове розслідування до службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.01.2025 року № 4агд, «за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту військової частини НОМЕР_1 , під головуванням голови комісії - заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 , та членів комісії: начальника служби військової техніки логістики майора ОСОБА_6 ; начальника служби авіації та протиповітряної оборони логістики старшого лейтенанта ОСОБА_7 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 13.03.2025 №57од, проведення службового розслідування, яке призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 05.03.2025 №59агд, з метою уточнення причин та умов, що привели до виявлених порушень в продовольчій службі логістики військової частини НОМЕР_2 та встановлення вини посадових осіб військової частини НОМЕР_2 вважати завершеним. У зв`язку з тим, що вини начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 , та посадових осіб військової частини НОМЕР_2 не встановлено, незаконних дій, недотримання вимог керівних документів та чинного законодавства України не виявлено, своїми діями шкоду державі не нанесено, начальника речової служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 , та посадових осіб військової частини НОМЕР_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувати, заходів щодо погашення (відшкодування) збитків не застосовувати.
В подальшому, призначено службове розслідування по факту не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності у військовій частині НОМЕР_2 .
За наслідками вказаного службового розслідування й було складено Акт службового розслідування від 19.05.2025, відповідно до якого, зокрема встановлено, що за результатами проведення аудиторської перевірки 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту, відображених у аудиторському звіті № 526/34 від 20.12.2024, у військовій частині НОМЕР_1 виявлені та документально зафіксовані порушення по продовольчій службі: безпідставна витрата коштів внаслідок завищення вартості отриманих послуг із забезпечення комплектами продуктів становить 55199,72 грн; прийняття неефективних управлінських рішень внаслідок не стягнення штрафів становить 229251,85 грн.
Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що, як накази командира військової частини НОМЕР_2 , якими було затверджено результати первинних та додаткових службових розслідувань (які проводилася комісією у складі позивача, як голови комісії), так і доводи позивача, викладені у позовній заяві, обґрунтовані, тим що висновки за результатами проведеної 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України внутрішньої аудиторської перевірки у період з 07.10.2024 по 20.12.2024 не підтвердилися та спростовуються актами службових розслідувань, які затверджені наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 29.01.2025 року № 19од та від 13.03.2025 року № 57од.
При цьому, як вже зазначено судом, відповідно до пункту 5 розділу ХІІ Порядку №475, керівник вищого за підпорядкованістю органу управління або особа вищого (відносно дослідженої Установи) рівня забезпечує здійснення контролю за впровадженням (виконанням) Установою, діяльність якої досліджувалася, рекомендацій (пропозицій), включаючи контроль за притягненням до відповідальності осіб, якими допущено порушення та/або не забезпечено їх усунення.
Тобто, до повноважень командира військової частини НОМЕР_1 , у підпорядкуванні якої перебуває військова частина НОМЕР_2 , належала перевірка вжиття останньою належних заходів щодо виконання рекомендацій, виданих Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.
З матеріалів справи слідує, що командир військової частини НОМЕР_1 вжив заходи щодо контролю за виконанням військовою частиною НОМЕР_2 рекомендацій, виданих 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту за наслідками проведеної внутрішньої аудиторської перевірки у період з 07.10.2024 по 20.12.2024, шляхом відміни наказу командира військової частини НОМЕР_2 про проведені службові розслідування та призначив власне службове розслідування по факту не вжиття належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності», яким встановлено відсутність належного реагування на висновки аудиторської перевірки, за наслідками яких було прийнято спірний наказ.
Суд також наголошує на тому, що матеріли справи не містять доказів оскарження вказаного звіту в адміністративному або судовому порядку, а отже, такий є чинним та обов`язковим до застосування усіма установами в системі Міністерства оборони України та їх посадовими особами, яких він стосується.
Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв у межах повноважень, наданих Законом № 160-IX та Порядком №475 щодо притягнення до матеріальної відповідальності за заподіяну шкоду державі.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що процедура прийняття оспорюваного наказу про притягнення позивача до матеріальної відповідальності відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів Міністерства оборони України та Збройних Сил України, таким чином спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2025 №334 в частині, що стосується притягнення до матеріальної відповідальності заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_1 є таким, що прийнятий у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Із урахуванням наведеного вище, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_15 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_16 ) про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 14 серпня 2026 року.
Суддя Клименко Оксана Миколаївна