ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/14663/24 пров. № А/857/10517/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №140/14663/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛ ЮА" до Волинської митниці про визнання дій та бездіяльності протиправними,-
суддя у І інстанції Стецик Н.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 18.02.2025,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛ ЮА" (далі - ТОВ "МАРШАЛ ЮА") звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA205140/2024/000263/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "МАРШАЛ ЮА" внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного контракту придбало товар (вантажний фургон) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав додаткових документів, витребуваних митницею для підтвердження рівня митної вартості.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який у своїй скарзі просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення допущено не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Скаржник звертає увагу, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування ряду методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом. З наведених підстав апелянт вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому висловлено прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між компанією Marshal Trans Sp.z o.o. (продавець) та ТОВ "МАРШАЛ ЮА" (покупець) 23.08.2024 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №40, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю автомобіль Opel, 2022 року виготовлення, шасі № НОМЕР_1 , в подальшому - "Товар", у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору. Умови поставки - DAP Луцьк. Загальна сума договору становить 7600,00 євро. Розрахунки між сторонами здійснюються в європейській національній валюті - євро. Встановлений термін оплати: 23.08.2025 (пункти 1.1, 3.1, 4.1, 5.1, 5.2 цього договору).
На виконання даного договору компанією Marshal Trans Sp.z o.o. складено рахунок-фактуру (інвойс) від 23.08.2024 №28/08/2024 на продаж товару "Вантажний бортовий тентований фургон, марка - OPEL модель - MOVANO - 1 шт., бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2022 р., модельний рік виготовлення - 2022 р., тип двигуна -дизельний, об`єм - 2299 см3, потужність - 120 КW, кузов - W0VVS2606MB270188, маса в разі максимального завантаження - 3500 кг, власна маса - 2555 кг, вантажопідйомність - 945 кг, категорія N1, кіл-ть місць включаючи водія - 2, тип кузова вантажний бортовий тентований фургон. Колісна формула 4x2. Колір - білий. Призначення для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Бувший у використанні, пошкоджені переднє праве крило, передній правий підкрилок, рама тенту, лобове скло, капот, решітка переднього бамперу, передня права фара, задній лівий ліхтар, задня ліва рама , задня права рама, праві двері, ручка правої двері, накладка арки переднього правого крила, передня права стойка, праві двері, скло правої двері, спрацьовані подушки безпеки: подушка безпеки водія, блок управління подушками безпеки. Виробник: 'OPEL', DE. Торговельна марка - 'OPEL'", за ціною 7600,00 євро.
Для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України вищезазначеного транспортного засобу декларантом в інтересах ТОВ "МАРШАЛ ЮА" подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 28.08.2024 №24UA205140054523U4.
Для підтвердження митної вартості транспортного засобу до вищенаведеної МД декларантом додано: рахунок-фактуру (інвойс) №28/08/2024 від 23.08.2024; декларацію про походження товару №566 від 27.08.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.03.2022; висновок про якісні характеристики транспортного засобу №566 від 27.08.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою №2808024-001 від 28.08.2024; договір купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 23.08.2024; договір про надання послуг митного брокера від 27.08.2024 року; декларацію країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024; фото транспортного засобу.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Відповідно зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 продавцем товару є Marshal Trans Sp.z o.o. Sp. z o o., Польща, Покупцем ТОВ "МАРШАЛ ЮА", Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару.
В декларації країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024 числове значення вартості товару - 32097 злотих, що не відповідає заявленій вартості згідно інвойсу 7600 євро.
Відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp. z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 23.08.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник ALIOR LEASING SP.Z.O.O. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано.
Відповідно п. 5.2 зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 встановлений термін оплати 23.08.2024, проте банківський платіжний документ відсутній.
Згідно статті 53 та статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківський платіжний документ, якщо рахунок сплачено.
Декларант не надав додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що повідомив листом б/н від 29.08.2024.
У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на ідентичні/подібні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар на рівні - 14000 Євро/шт за МД №UA206050/2024/002950 від 18.03.2024, з врахуванням висновку експерта №2808024-0001 від 28.08.2024.
З урахуванням наведеного Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA205140/2024/000263/2.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002266 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2024 №UA205140/2024/000263/2.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205140054895U6 від 30.10.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціюванням повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема по МД від 28.08.2024 №24UA205140054523U4: рахунок-фактуру (інвойс) №28/08/2024 від 23.08.2024; декларацію про походження товару №566 від 27.08.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 25.03.2022; висновок про якісні характеристики транспортного засобу №566 від 27.08.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою №2808024-001 від 28.08.2024; договір купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 23.08.2024; договір про надання послуг митного брокера від 27.08.2024 року; декларацію країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024; фото транспортного засобу.
Подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, ціна товару, що відповідає задекларованій митній вартості (350 391,16 грн або 7600,00 євро з урахуванням курсу валют), підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 23.08.2024, рахунком-фактурою (інвойсом) №28/08/2024 від 23.08.2024, висновком про вартісні характеристики товару, підготовленим спеціалізованою експертною установою №2808024-001 від 28.08.2024. Жодних розбіжностей щодо ціни товару такі документи не містять.
При цьому, суд вважає безпідставними твердження відповідача в оскаржуваному рішенні від 29.08.2024 №UA205140/2024/000263/2 про наявність розбіжностей у поданих документах.
Так, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що відповідно зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 продавцем товару є Marshal Trans Sp.z o.o. Sp. z o o., Польща, Покупцем ТОВ "МАРШАЛ ЮА", Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару.
Однак, зазначене припущення митного органу не може бути підставою для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження митної вартості та не є підставою для коригування митної вартості. Митним органом в оскаржуваному рішенні не наведено доказів, що підтверджують вплив на ціну товару між наведеними контрагентами.
Стосовно тих розбіжностей, що в декларації країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024 числове значення вартості товару - 32097 злотих, що не відповідає заявленій вартості згідно інвойсу 7600 євро слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4.1 договору купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 23.08.2024 загальна сума договору становить 7600,00 євро, що відповідає ціні, яка вказана в рахунку-фактурі (інвойсі) №28/08/2024 від 23.08.2024. При цьому, пунктом 5.1 цього договору купівлі-продажу передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в європейській національній валюті - євро.
Відтак, з огляду на зазначене, можна дійти висновку, що сторони не погоджували оплату в польських злотих і, відповідно, будь-які розбіжності, пов`язані з ціною в польських злотих не мають впливу на визначення митної вартості імпортованого товару.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару, зазначеній в інвойсі та у декларації країни відправлення, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту ціна товару встановлюється в євро.
Митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажем митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з митної декларації країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024, у ній зазначено статистичну вартість у польських злотих.
Разом з тим, будь-які розбіжності, пов`язані із декларацією країни відправлення не впливають на митну вартість товару, адже декларація країни виправлення в розумінні МК України не належить до основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, адже лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Також є безпідставними твердження митного інспектора в оскаржуваному рішенні про те, що відповідно до п.5.2 зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 встановлений термін оплати 23.08.2024, проте банківський платіжний документ відсутній.
Так, відповідно до п.5.2 зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 встановлений термін оплати 23.08.2025, а не "23.08.2024", як зазначено в оскаржуваному рішенні, відтак термін оплати на дату митного декларування ще не настав, а тому декларант не подав митному органу банківський платіжний документ.
Щодо того, що відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp. z o o, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу №28/08/2024 від 23.08.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник ALIOR LEASING SP.Z.O.O; документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано, слід зазначити наступне.
Усталеною міжнародною практикою реалізація транспортного засобу може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість.
При цьому, вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
З поданих декларантом документів (договору купівлі-продажу транспортного засобу №40 від 23.08.2024, рахунку-фактури (інвойсу) №28/08/2024 від 23.08.2024 та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є компанія Marshal Trans Sp.z o.o., яка також, зокрема, вказана у декларації країни відправлення №24PL301010E1040783 від 27.08.2024. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Відтак, будь-які розбіжності щодо ціни товару у поданих документах відсутні.
Надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, матеріали справи не містять.
Також не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування у позивача додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, відповідач зазначив про необхідність виписки з бухгалтерської документації. Однак відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Сама по собі виписка з бухгалтерської документації не є документом по якому здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Воднораз, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
При цьому, декларантом на підтвердження митної вартості надано митниці висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою №2808024-001 від 28.08.2024, яким оціночна вартість задекларованого транспортного засобу визначена на рівні 7600,00 євро або 350 391,16 грн (з урахуванням відновлювальних робіт, оскільки транспортний засіб був пошкоджений), що відповідає задекларованій митній вартості, однак такий документ безпідставно не був врахований митним органом.
Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару також не визначають ціну товару для конкретно визначеного покупця.
Як уже зазначалося вище, відповідно до п. 5.2 зовнішньоекономічного контракту №40 від 23.08.2024 встановлений термін оплати 23.08.2025, а не "23.08.2024", як відображено в оскаржуваному рішенні. Відтак, термін оплати на дату митного декларування ще не настав, а тому декларант не подав митному органу банківський платіжний документ.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16.
З огляду на зазначене, прийняте Волинською митницею оскаржуване рішення від 29.08.2024 №UA205140/2024/000263/2 про коригування митної вартості товару є протиправним.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №140/14663/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин