ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/12248/24 пров. № А/857/1479/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 140/12248/24 за адміністративним позовом Пампухи Тамари Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
суддя у І інстанції Андрусенко О.О.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складення повного тексту рішення 05 грудня 2024 року,
ВСТАНОВИВ :
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Ратнівський відділ УДМС), у якому просила:
визнати дії протиправними щодо неоформлення паспорта ОСОБА_1 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
зобов`язати відповідача оформити та видати бланк паспорта на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №140/12248/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний позов було задоволено повністю.
При цьому суд першої інстанції виходив із імперативності приписів Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», яким встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України.
З урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі №420/4049/20, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 паспорта у формі книжечки.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Ратнівським відділом УДМС, який у своїй скарзі просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за нормами Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI паспорт громадянина України видається кожному громадянину, який досяг чотирнадцятирічного віку, на чотири роки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ після досягнення шістнадцятирічного віку у формі паспортної книжечки з необмеженим терміном дії. У спірному випадку неповнолітній ОСОБА_1 не досягнув шістнадцятирічного віку, що унеможливлює оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір`ю (законним представником) є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19.08.2010.
На заяву позивача та його законного представника про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, листом від 01.10.2024 №0723-205/0723.1-24 Ратнівський відділ УДМС повідомив, що про відсутність законних підстав для оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ, адже паспорт громадянина України зразка 1994 року видається особі, яка досягла 16-річного віку.
ОСОБА_2 не погодилася із вказаними діями міграційного органу та звернулася до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
На стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_1 наявне право на оформлення паспорта громадянина України виключно у формі книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, як особі, яка не досягла 16-річного віку на момент звернення із заявою, а не у формі ID-картки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно із частиною першою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Закон № 5492-VI встановлює віковий ценз для отримання паспорта громадянина України - 14 років.
Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" №2503-ХІІ від 26.06.1992 встановлено, що паспорт громадянина України видається громадянинові України після досягнення 16-річного віку.
Процедуру оформлення та видачі паспорта у формі книжечки щодо особи, відносно якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, визначено наказом Міністра внутрішніх справ "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" 06.06.2019 № 456 (далі - Порядок № 456).
Пунктом 3 Порядку № 456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Окрім того, у постанові від 24.09.2020 у справі № 340/2618/19 Верховний Суд вказав, що справи про видачу паспорта громадянина України особами, які не досягли 16-річного віку, не мають ознак типової справи, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018 у справі № 806/3265/17.
Враховуючи наведене, апеляційний суд зауважує, що отримання паспорта громадянина України є обов`язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке може бути обмежене відповідними положеннями закону.
Відтак, право отримати паспорт у формі книжечки наявне у особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку.
У той же час, вказане Положення (постанова Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992) не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку.
Відповідно до пункту 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 для одержання паспорта громадянин подає:
- заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 35 х 45 мм;
- у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:
1) заяву;
2) рішення суду;
3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;
4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями (ем) або особами (ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;
6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
При цьому, форма заяви для оформлення паспорта є не довільною, а затверджена Додатком 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456.
Апеляційним судом встановлено, що позивачка та її неповнолітній син звернулися до Ратнівського відділу УДМС із заявою щодо оформлення останньому паспорта громадянина України у формі паспортної книжки на підставі Закону України "Про громадянство України" та Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України".
В заяві зазначалося, що за своїми волевиявленням позивачка не має наміру оформляти паспорт громадянина України у формі ID-картки і отримання цього виду паспорта є правом, а не обов`язком громадянина. При цьому форма паспорта у вигляді паспортної книжечки не скасована та є діючою.
Ратнівським УДМС було відмовлено позивачці у виготовленні для її неповнолітнього сина паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки на момент звернення із відповідною заявою йому ще не виповнилося 16 років.
Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачка зверталася із заявою та переліком документів, визначеним пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку для отримання паспорту у формі книжечки при досягненні особою віку 16 років. Так, вказана заява взагалі відсутня в матеріалах справи та не була витребувана судом першої інстанції ні у позивача, ні у відповідача.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що розглядається.
За правилами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу Ратнівського відділу УДМС слід задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 140/12248/24 скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська