ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/4329/25 пров. № А/857/43660/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 380/4329/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
суддя у І інстанції Морська Г.М.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 22 вересня 2025 року,
ВСТАНОВИВ :
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 13.02.2025 № 913280133147 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 04.10.1977 по 01.05.2016 у Нижньояблунській сільській раді з дня звернення із заявою від 06.02.2025, з урахуванням довідки від 05.02.2025 № 74/02-29 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), довідки від 05.02.2025 №75/02-29 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №380/4329/25, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області №913280133147 від 17.03.2025 про відмову позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перевести позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889 на підставі поданої заяви від 06.02.2025 з урахуванням висновків суду, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 04.10.1977 по 11.03.2021.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, а тому позивачка має право на зарахуванням періоду роботи з 04.10.1977 до 11.03.2021 до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії державного службовця.
Оскільки рішення від 13.02.2025 № 913280133147 у подальшому скасоване пенсійним органом у зв`язку із допущенням помилки у прізвищі заявниці та прийнято нове рішення про відмову у перерахунку пенсії № 913280133147 від 17.03.2025 на заміну рішення (у зв`язку з помилкою), то суд першої інстанції вирішив останнє визнати протиправним та скасувати.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії відповідно до довідки № 74/02-29 від 05.02.2025 та довідки № 75/02-29 від 05.02.2025, то суд першої інстанції у задоволенні такої відмовив як передчасної, оскільки вони стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ в Одеській області, яке у своїй скарзі просило скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за наданими документами та згідно із трудовою книжкою у позивачки стаж державної служби відсутній (всі періоди роботи заявниці не відносяться до категорій посад державних службовців), оскільки заявниця перебувала на службі в органах місцевого самоврядування.
Апелянт зауважує, що робота в органах місцевого самоврядування не є стажем роботи на посадах державного службовця в розумінні Закону України «Про державну службу» №889, що надає право на призначення пенсії за цим Законом. Час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 зараховується лише до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
05.11.2025 ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
06.02.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ «Про державну службу».
До заяви долучила довідку від 05.02.2025 № 74/02-29 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року та довідку від 05.02.2025 №75/02-29 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, які видані Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області, яке розглянуло подану заявницею заяву від 06.02.2025.
ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення 913280133147 від 13.02.2025 про відмову у перерахунку пенсії щодо переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про Державну службу" у зв`язку із відсутністю необхідних 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
У зв`язку із допущенням помилки ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 913280133147 від 17.03.2025 на заміну рішення про відмову у перерахунку пенсії № 913280133147 від 13.02.2025 (у зв`язку з помилкою у прізвищі).
Вважаючи таке рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 у справі №822/254/18, від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і нормами «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Пунктом 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 4 цього Порядку до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби.
Аналогічні висновки щодо застосування наведених правових норм викладено у постановах Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №825/1453/18, від 11.04.2023 у справі №1.380.2019.003855, від 09.05.2023 у справі №560/928/20.
У спірному рішенні ГУ ПФУ в Одеській області стверджує, що стаж роботи позивачки на посадах віднесених до відповідних посад категорій державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 станом на 01.05.2016 відсутній. Відтак, до стажу державної служби відповідачем не зараховані періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.10.1977 до 11.03.2021.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 14.08.1977 ОСОБА_1 працювала в органах місцевого самоврядування у такі періоди:
- 04.10.1977 прийнята на посаду головного бухгалтера Нижньояблунської сільської - ради;
- 31.12.2001 переведена на посаду спеціаліста II категорії бухгалтерського обліку Нижньояблунської сільської ради, прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 08.01.2004 присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 03.01.2006 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 27.03.2006 переведена із спеціаліста II категорії бухгалтерського обліку на посаду головного бухгалтера сільської ради;
- 03.12.2020 Нижньояблунську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Боринської селищної ради;
- 11.03.2021 звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією Нижньояблунської сільської ради.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату набрання чинності Закону №889 позивачка займала посади державної служби та стаж її роботи на посадах віднесених до посад державної служби становив більш як 10 років.
З огляду на встановлені обставини та надану правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 913280133147 від 17.03.2025 є протиправним та необґрунтованим, оскільки ним безпідставно відмовлено позивачці у переведенні на пенсію державного службовця.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивачки необхідно визнати протиправним та скасувати зазначене рішення і зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області перевести позивачку на пенсію за вікон відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи з 04.10.1977 по 01.05.2016 в органі місцевого самоврядування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №380/4329/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар