ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Львів Справа № 460/334/25 пров. № А/857/28249/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Кушнір В.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року (судді Максимчука О.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі № 460/334/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області в якому просить відповідно до пунктів 18, 19 Розділу II Порядку №384 винести наказ, яким оголосити вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби у Службі судової охорони, виплачувати їй надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункт 3 пункту 5 Розділу І Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету міністрів України від 03.04.2019 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 09 років 6 місяців 09 днів, внести зміни до графіку відпусток позивача на 2025 рік відповідно до пп.3 пункту 3 розділу Х Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (зі змінами), відповідно до пунктів 15, 23 розділу І Порядку №384 здійснити перерахунок грошового забезпечення з застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022 з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що наказом територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області (даті - ТУ ССО у Рівненській області) від 20.11.2019 №53 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника фінансово-економічного відділу (головного бухгалтера) ТУ ССО у Рівненській області присвоєно спеціальне звання, яка проходить службу у відповідача та перебуває на його грошовому забезпеченні.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №460/16867/23, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 20.02.2024, позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час її роботи в Дубровицькому районному відділі УМВС України в Рівненській області з 02.02.2010 по 06.11.2015 (5 років 9 місяців 04 дні) та Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області з 07.11.2015 по 12.08.2019 (3 роки 09 місяців 05 днів).
Наказом територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області №258 о/с від 31.05.2024 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №460/16867/23 та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №460/16867/23 зараховано до стажу служби позивача у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Дубровицькому районному відділі УМВС України в Рівненській області з 02.02.2010 до 06.11.2015 (5 років 9 місяців 04 дні), Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області з 07.11.2015 по 12.08.2019 (3 роки 9 місяців 05 днів).
21.11.2024 позивач звернулася з рапортом до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області, в якому просила: 1) винести наказ відповідно до пунктів 18.19 розділу ІІ Порядку №384, яким зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони 9 років 6 місяців 9 днів, час попередньої роботи в державних органах та обчислити (оголосити) вислугу років, яка дає право на встановлення надбавки за стаж служби у Службі судової охорони та надання чергової додаткової відпустки; 2) надбавку за стаж служби у Служби судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення виплачувати відповідно до пп.3 п.5 розділу І Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 з дати набрання законної сили рішенням суду у справі №460/16867/23 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони 9 років 6 місяців 9 днів відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2023; 3) відповідно до п. 15 та 23 Порядку №384 здійснити перерахунок грошового забезпечення за весь період, протягом якого позивач мала на нього право, тобто з моменту винесення Рішення ВРП від 18.11.2021 з урахуванням раніше здійснених виплат.
Листом Територіального управлінням Служби судової охорони у Рівненській області №48.05-546 від 11.12.2024 позивача повідомлено, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/16867/23, наказом по особовому складу від 31.05.2024 №258 о/с, рішення Рівненського окружного адміністративного суду виконано.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з ч. 1, ч. 5 та ч. 7 ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи .
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 4 ст. 163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.07.2018 №2509-VIII, який набув чинності 05.08.2018) встановлено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.
З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони, яким Закон №1402-VIII доповнено ст.162-1.
Стаття 162-1 Закону №1402-VIII передбачає, що: 1) до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони; 2) порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України; 3) на державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством; 4) повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони; 5) трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю; 6) для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».
Також статтю 163 Закону №1402-VIII доповнено новою частиною, відповідно до якої на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Статтею 164 Закону №1402-VIII установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 «Про затвердження Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони», затверджено Положення, яким визначено порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони (далі - Положення).
Пунктом 5 розділу І Положення (зі змінами, внесеними рішенням Вищої Ради Правосуддя від 18.11.2021 №2236/0/15-21), визначено, що час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».
Колегія суддів звертає увагу апелянта, що п. 5 Положення містить бланкетну норму, яка є підставою для звернення до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» (далі - Постанова №393).
Пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.
Згідно з абз. 12 п. 1 Постанови №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б-д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.
Аналіз положень пункту «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, пункту 5 Положення дає підстави для висновку, що вказаними нормами визначено право особи, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, на зарахування до стажу в Службі судової охорони періоду (часу) роботи в державних органах.
Суд апеляційної інстанції наголошує та звертає увагу суб`єкта владних повноважень, що за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, зберігається право на зарахування до її стажу в Службі судової охорони, період (час) роботи в державних органах, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність доводів апелянта про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022р. №454 (зі змінами), який включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу позивача.
Верховний Суд сформував сталу судову практику щодо вирішення питання не затвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови від 18.11.2019 у справі №813/5876/15, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 04.10.2018 у справі №819/1695/16). Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що Закон №2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
З наявних у справі матеріалів суд встановив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №460/16867/23, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 20.02.2024, позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони час роботи в Дубровицькому районному відділі УМВС України в Рівненській області з 02.02.2010 по 06.11.2015 (5 років 9 місяців 04 дні) та Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області з 07.11.2015 по 12.08.2019 (3 роки 09 місяців 05 днів).
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №460/16867/23, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 територіальним управлінням Служби судової охорони у Рівненській області виданий наказ №258 о/с від 31.05.2024 «По особовому складу», зараховано до стажу служби позивача у Службі судової охорони час попередньої роботи в таких державних органах: Дубровицькому районному відділі УМВС України в Рівненській області з 02.02.2010 до 06.11.2015 (5 років 9 місяців 04 дні), Головному управлінні Національної поліції в Рівненській області з 07.11.2015 по 12.08.2019 (3 роки 9 місяців 05 днів).
Отже, сукупно попередній стаж робити позивача в державних органах становить 9 років 6 місяців 9 днів.
Так, механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, який затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).
Пунктом 3 розділу І Порядку №384 зафіксовано, що грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Підпунктом 3 п. 5 розділу І Порядку №384 встановлено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за стаж служби.
В п. 8, п. 9 розділу І Порядку №384 визначено, що грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних органах Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
За приписами п. 17, п. 18, п. 19 розділу II Порядку №384, надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови №289.
Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.
До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою №393.
Згідно з п. 5 розділу I Положення №1052/0/15-19 час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони від 03.04.2019 №289 затверджено, зокрема, Розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони згідно з додатком 5.
В п. 15 розділу I Порядку №384 установлено, що грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Згідно з п. 23 розділу I Порядку №384 у разі підтвердження раніше невідомих та неврахованих в особових справах співробітників періодів служби, здійснюється перерахунок їх грошового забезпечення. Виплата співробітнику грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами такого перерахунку, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 15 розділу І цього Положення, на підставі наказу Служби або територіального управління Служби.
Суд першої інстанції правильно зауважив, що встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що відповідач, всупереч судовому рішенню та наказу, прийнятому на його виконання, при обрахунку загальної кількості років вислуги ОСОБА_1 , зокрема, в наказі №258 о/с від 31.05.2024 не враховував її попередній стаж роботи в державних органах (9 років 6 місяців 9 днів), тобто діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а отже протиправно.
Зважаючи на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача відповідно до пунктів 18,19 розділу II Порядку №384 винести наказ, яким оголосити обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби ОСОБА_1 у Службі судової охорони з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони та нарахувати і виплачувати ОСОБА_1 надбавку за стаж служби у Службі судової охорони, яка входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення відповідно до підпункту 3 пункту 5 розділу І, п.17 розділу II Порядку №384 та додатку №5 Постанови №289 Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 з урахуванням стажу служби у Службі судової охорони та задоволенню підлягає і похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення із застосуванням відповідного розміру надбавки за стаж служби з 01.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача внести зміни до графіку відпусток на 2025 рік відповідно до п.п.3 п.3 розділу Х Положення №1052/0/15-19, слід зазначити таке.
Суд першої інстанції вказав, що з огляду на приписи Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони від 04.04.2019 №1052/0/15-19 (зі змінами), неправильний обрахунок вислуги років позивача, без врахування попереднього стажу роботи в державних органах в кількості 9 років 6 місяців 9 днів, потягнув за собою неналежне визначення днів відпустки позивача у спірний період.
За таких обставин, оскільки служба у Службі дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки (пункт 5 розділу I Положення №1052/0/15-19), то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до графіку відпусток позивача на 2025 рік відповідно до підпункту 3 пункту 3 розділу Х Положення №1052/0/15-19.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України щодо задоволеної частини позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи із посиланням на постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №400/2902/24 та Восьмого апеляційного адміністративного суду 05.02.2025 у справі №240/8720/24 є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі №240/8720/24 зазначив, що відсутність затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах.Так, пункт 1 абзацу дванадцятого Порядку № 393 регламентує зарахування до вислуги років час роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.Таким чином, застосування цієї норми з урахуванням конкретних обставин можливе за призначення на посаду середнього і вищого складу Служби судової охорони до затвердження наказом Служби судової охорони від 24 жовтня 2022 року № 454 переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах.
Стосовно аргументів апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував позиції Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що різниця у фактичних обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм. Тому, сам факт посилання на вказані позиції не свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №460/334/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
В.О. Кушнір