ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/1766/25 пров. № А/857/36541/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 380/1766/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, (головуючий суддя першої інстанції Андрусів У.Б., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 06 серпня 2025 року), -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) пред`явила позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі- відповідач-2, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.01.2025 №135050013649 щодо відмови ОСОБА_1 за заявою від 09.01.2025 здійснити перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 №3723-ХІІ «Про державну службу» (Закон №3723), п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (Закон №889) з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2025 №16-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 09.01.2025 №17-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області провести з 09.01.2025 ОСОБА_1 перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723, п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889 з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 09.01.2025 №16-13-01-10-00-11 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки від 09.01.2025 №17-13-01-10-00-11 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та здійснити виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058). Стверджує, що звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723 як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років, до якої додала довідку №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області. За результатом розгляду заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області (визначено за принципом екстериторіальності) прийняло рішення від 16.01.2025 №135050013649 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця з підстав відсутності стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії, оскільки позивачці присвоєно персональне звання.
Позивачка вважає відмову відповідача-1 протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, ч. 1 ст. 37 Закону №3723, а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права на належний соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №135050013649 від 16.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії - переведенні ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 12.09.1995 до 01.05.2016 та перевести з 09.01.2025 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 з урахуванням довідки №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а обставини справи досліджені неповно.
Вказує, що необхідною умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, зокрема, щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби. Наголошує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії згідно зі ст. 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця.
Стверджує, що позивачка працювала на посадах державної служби, які не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 (період роботи в державній податковій інспекції з 12.09.1995 до 27.06.2013 та 01.01.2014 до 01.05.2016).
З огляду на наведене, на переконання відповідача-1, роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєнні спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, а тому у ОСОБА_1 відсутні підстави для переведення на пенсію відповідно до Закону №889.
З урахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подала відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини 1 статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
09.01.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як стверджує позивачка, до заяви додала довідки №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.09.1980- ОСОБА_1 працювала:
- 12.09.1995 - прийнята на посаду державного податкового інспектора у відділ обліку та обробки даних з випробувальним терміном 6 місяців;
- 09.10.1995 прийняла присягу державного службовця;
- 02.11.1995 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора у відділ обробки інформації та комп`ютеризації (наказ №34-о від 2.11.1995);
- 12.06.1996 присвоєно персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу (наказ №14-о від 11.06.1996);
- 26.11.1996 у зв`язку з ліквідацією Державної податкової інспекції по Стрийському районі і утворенням Державної податкової адміністрації у Стрийському районі переведена на конкурсній основі на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп`ютеризації (наказ №35 о від 27.11.1996);
- 25.12.1996 у зв`язку з ліквідацією ДПА у Стрийському районі і утворенням Стрийської державної податкової адміністрації переведена на конкурсній основі на посаду державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб і обробки інформації (наказ №01о від 25.12.1996);
- 16.02.1998 Стрийська ДПА перейменована на Стрийську об`єднану державну податкову інспекцію (наказ ДПА №43-о/11.03.1998);
- 01.06.1998 переведена на посаду державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб (наказ №58-о від 01.06.1998);
- 01.10.1999 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації (наказ №78-о від 01.10.1999);
- 01.03.2001 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу справляння прямих і непрямих податків з юридичних осіб (наказ №7-о від 01.03.2001);
- 07.03.2001 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу (наказ №28 від 07.03.2001);
- 01.07.2002 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів (наказ №64-о від 06.08.2002);
- 01.09.2003 відділ податку на прибуток перейменовано на відділ прямих податків (наказ №67-о від 22.09.2003);
- 01.09.2005 у зв`язку із структурними змінами переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів (наказ №46-о від 05.09.2005);
- 15.11.2005 у зв`язку із структурними змінами переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб (наказ №86-о від 15.11.2005);
- 06.04.2006 у зв`язку із реорганізацією Стрийської ОДПІ і утворенням ДПІ у Стрийському районі звільнена в порядку переведення згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №13-о від 06.04.2006);
- 07.04.2006 прийнята в порядку переведення із Стрийської ОДПІ на посаду старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб (наказ 02- о від 07.04.2006);
- 25.12.2006 відділ оподаткування юридичних осіб перейменовано у відділ адміністрування податку на прибуток (наказ №96-о від 2512.2006);
- 27.02.2009 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників податків як така що успішно пройшла стажування (наказ №34-о від 27.02.2009);
- 16.03.2012 у зв`язку із реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської області шляхом перетворення та утворенням ДПІ у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформатизації та обліку платників податків (наказ №3-о від 16.03.2012);
- 27.06.2013 у зв`язку із реорганізацією ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС звільнена з посади в порядку переведення в Стрийську ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №84-о від 27.06.2013);
- 01.07.2013 прийнята в порядку переведення на посаду головного державного інспектора відділу забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян, надання адміністративних і консультативних послуг управління обслуговування платників податків (наказ №02-о від 27.06.2013);
- 01.07.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця (наказ №2-о від 01.07.2013);
- 01.01.2014 присвоєно персональне звання - інспектор податкової та митної справи І рангу (наказ 48-о від 20.12.2013);
- 24.01.2014 у зв`язку із структурними змінами переведена на посаду головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників податків (наказ №08-о від 24.01.2014);
- 09.02.2015 у зв`язку із реорганізацією Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Л/о та створення шляхом приєднання Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області переведена на посаду головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків електронних сервісів (наказ №7-о від 09.02.2015);
- 17.02.2016 у зв`язку із структурними змінами переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу обслуговування платників (наказ №7-о від 17.02.2016);
- 26.09.2018 звільнена з роботи в порядку переведення до ГУ ДФС у Львівській області згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №52-о від 26.09.2018);
- 27.09.2018 прийнята в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Стрийської державної податкової інспекції Стрийського управління Головного управління ДФС у Львівській області (наказ №501-о від 26.09.2018);
-16.09.2019 відповідно до п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №499-о від 16.09.2019);
- 17.09.2019 прийнята у порядку переведення на посаду старшого державного інспектора Стрийської державної податкової інспекції Стрийського управління Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №144-о від 17.09.2019);
-11.09.2020 у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного податкового інспектора відділу електронних сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №328-о від 11.09.2020);
-04.01.2021 відповідно до п.2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі Державної податкової служби України п.5 ч.1 ст. 36 КЗпП України (наказ №18-о від 04.01.2021);
- 05.01.2021 призначена у порядку переведення на посаду старшого державного податкового інспектора відділу електронних сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №5-о від 05.01.2021);
- 26.07.2022 у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу податкових сервісів Стрийської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Львівській області (наказ №214-о від 26.07.2022);
-19.09.2022 присвоєно 6 ранг державного службовця (наказ №557 від 16.09.2022);
-16.12.2024 припинено державну службу та звільнено з посади у зв`язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, скорочення посад державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу згідно п.1 частини першої статті 87 Закону №889 (наказ №787 від 13.12.2024).
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач-1 прийняв рішення №135050012649 від 16.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії.
За змістом рішення, «Період роботи в державній податковій інспекції з 12.09.1995 по 27.06.2013 та з 01.01.2014 по 01.05.2016 до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до закону №889 не зараховується, оскільки в зазначений період ОСОБА_1 було присвоєно персональні звання.
З огляду на вищезазначене, прийнято рішення відмовити в переведенні пенсії згідно Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 за заявою №259 від 09.01.2025 у зв`язку з відсутністю правових підстав».
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з тих підстав, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах повинен зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723.
За наведеного правового регулювання період роботи позивачки в податкових органах, у тому числі з 12.09.1995 до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889) підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (09.01.2025) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягла 61 річного віку, має стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
Відтак, відмова відповідача-1 в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, а рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.01.2025 №135050012649 протиправним.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частина перша та друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються законодавством про пенсійне забезпечення, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, закону про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (частина перша статті 4 Закону № 1058-IV).
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон № 889.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723 і пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а.
Механізм обчислення стажу державної служби визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, згідно з пунктом 4 якого до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах суддів та час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Згідно з пунктом 6 вказаного Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.
Тобто, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Частиною третьою статті 25 Закону № 3723 встановлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
У частині другій вказаної статті закріплено перелік категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (чинного до набрання законної сили Законом №889) (далі також - Порядок №283), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби.
Пунктом 5 Постанови №283 встановлено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Згідно з пунктом 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Суд установив, що згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.09.1980 ОСОБА_1 , зокрема, працювала:
- з 12.09.1995 до 26.11.1996 - на посадах державного податкового інспектора обробки даних, старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп`ютеризації Державної податкової інспекції по Стрийському районі;
- з 26.11.1996 до 25.12.1996 - на посадах старшого державного податкового інспектора відділу обробки інформації та комп`ютеризації Державної податкової адміністрації у Стрийському районі;
- з 25.12.1996 до 16.02.1998 - на посаді державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб і обробки інформації Стрийської державної податкової адміністрації;
- з 01.06.1998 до 06.04.2006 - на посадах державного податкового інспектора відділу державного реєстру фізичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації, старшого державного податкового інспектора відділу справляння прямих і непрямих податків з юридичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та податкових платежів, старшого державного податкового інспектора відділу податку на прибуток та інших податків і зборів, старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції;
- з 07.04.2006 до 16.03.2012 - на посадах старшого державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб, старшого державного податкового інспектора відділу реєстрації та обліку платників податків як така що успішно пройшла стажування Державної податкової інспекції;
- з 16.03.2012 до 27.06.2013 - на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку платників податків та обробки податкової звітності управління інформатизації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби;
- з 01.07.2013 до 09.02.2015 - на посаді головного державного інспектора відділу забезпечення доступу до публічної інформації та організації розгляду звернень громадян, надання адміністративних і консультативних послуг управління обслуговування платників податків, головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників податків Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Л/о;
- з 09.02.2015 до 26.09.2018 - на посадах головного державного інспектора відділу реєстрації платників податків електронних сервісів, головного державного податкового інспектора відділу обслуговування платників Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 12.06.1996 персональне звання інспектора податкової служби ІІ рангу;
- 07.03.2001 персональне звання інспектора податкової служби І рангу;
- 01.07.2013 13 ранг державного службовця;
- 01.01.2014 спеціальне звання - інспектор податкової та митної справи І рангу.
Ці записи підтверджують трудову діяльність позивачки у період з 12.09.1995 до 27.06.2013 та з 01.01.2014 до 01.05.2016 (понад 20 років) в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (ПК України).
Згідно з частиною 1, 5 статті 15 Закону №509 посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України.
Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до частини 7 статті 15 Закону №509 посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Верховний Суд України сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-275а13 вказано, що аналіз положень ст. 37 Закону №3723, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509 (чинного на час роботи позивача в податковому органі) дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 (справа № 586/965/16-а) та підтримав в подальшому Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року (справа № 500/5183/17),
З 12.08.2012 нормами ПК України встановлено, що державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена ПК України і іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборі; платежів. Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з пунктом 342.6 статті 342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.
Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів та державних податкових інспекцій присвоюються спеціальні звання. Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, співвідношення з рангами державних службовців, розмір надбавок за спеціальне звання затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 343.2 статті 343 ПК України).
Відповідно до положень статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Частиною другою статті 46 Закону № 889 та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, які діють з 01.05.2016, закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень та практики суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723.
У розрізі викладеного, колегія суддів констатує, що ГУ ПФУ безпідставно не зарахувало до стажу державної служби позивача період роботи в органах державної податкової служби із присвоєнням їй спеціального звання.
Узагальнюючи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723, і доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Щодо питання щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця при переведення позивача з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з пункт 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
При цьому абзацом 6 пункту 4 Порядку № 622 визначено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, затверджено Порядок № 750.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 750 довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
Колегія суддів також звертає увагу, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (Постанова № 1-3) затверджено такі форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 Розділу XI Закону № 889 пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Тобто, нормами чинного законодавства встановлено вимоги щодо необхідності подачі довідок для призначення пенсії державного службовця та визначено їх форми.
Зокрема, в додатку 1 Постанови № 1-3 затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а в додатку 2 - затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Тобто, аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ні Законом № 889, ні Законом № 3723, ні Порядком №622 не передбачена можливість призначення пенсії державного службовця без урахування довідок про заробітну плату.
Як вже зазначалось судом, пунктом 5 Порядку №622 передбачає врахування заробітної плати на підставі довідок, виданих на підставі Постанови №1-3.
Досліджуючи додаток 1 до Постанови №1-3, судом встановлено, що в примітці * довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) зазначено наступне:
«Для державних службовців, які на час звернення за призначенням пенсії працюють на посадах державної служби, зазначаються дані про встановлений особі посадовий оклад, надбавку за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби.
Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не займають посад державної служби, зазначаються посадовий оклад працюючого на відповідній посаді державного службовця, надбавка за відповідний ранг державного службовця та надбавка за вислугу років у відсотках посадового окладу (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії).
Для осіб, які працювали в органі, який на момент звернення за призначенням пенсії ліквідований, а також у разі перейменування (відсутності) посади у відповідному державному органі, зазначаються посадовий оклад та ранг за прирівняною посадою, надбавка за вислугу років у відсотках (з урахуванням стажу державної служби особи, яка звертається за призначенням пенсії)».
Відтак, враховуючи вимоги абзацу 6 пункту 4 Постанови № 622 та Постанови 1-3 позивачем для переведення його на пенсію державного службовця були подані довідки №16-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 17-13-01-10-00-11 від 09.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Водночас відповідач не надав жодного доказу невідповідності вказаних довідок вимогам законодавства щодо форми чи змісту, а також, не навів правових підстав для неврахування таких при обрахунку пенсії державного службовця.
Стосовно ж доводів апеляційної скарги які стосуються дискреційних повноважень пенсійного фонду, то колегія судів зазначає таке.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження, в тому числі органів місцевого самоврядування, завжди мають межі, встановлені законом.
Повноваження відповідача та порядок їх реалізації у спірних правовідносинах передбачають лише один варіант правомірної поведінки відповідного органу - перевести позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Як наслідок, у межах цієї справи, відповідач зобов`язаний за конкретних фактичних обставин діяти за законом, а не на власний розсуд.
Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За приведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача перевести позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону №3723, пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 380/1766/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин